Майже сто літ на хуторі Гірка. Сама посеред дачних котеджів і сосен. «Живу-живу, але думаю, кєб-то вмерти…» - каже 97-літня хуторянка. Одна з тих, кого сталінські посіпаки не змогли вижити зі світязьких хуторів.
Бабі Гані з хутора Гірка – 97. Майже стільки років стоїть на Гірці і її стара хата. Подекуди з-під покрівлі ще виглядає солома. Вікна навіть літом утеплені голками з хвої. Причілки підперті жердами…
Здається, ледве тримають ті жерди старезну хату в самісінькому серці курортного краю. Але тримає її направду баба Ганя. За паспортом – Ганна Цвид. Ще зовсім недавно вона так і жила – під соломою. Коли вже геть бабуся стала немічна, пошкодували її земляки: вкрили старезну домівку шифером.
Хутір Гірка (тепер просто урочище) – один із тих багатьох хуторів, які колись були розташовані довкола села Світязь Шацького району.
Коли польську владу на цих окраїнах Волині змінила совєцька, селян з хуторів стари зганяти у село. Старожили дотепер згадують, як тим, хто неохоче переселявся зі свого місця, зривали солом’яні дахи з хати… Щоб хоч так змусити. Як «пережила» усі ці події хата Ганни Цвид, можна тільки здогадуватися. Нинішня 97-літня господиня хутірської оселі цього вже пригадати не в силі.
Читати далі
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
