У другу неділю вересня в Україні – день пам’яті примусового виселення українців з Холмщини у 1944–1951 роках. Холмщаки Волині розповіли свої історії депортації.
Про це повідомляє Суспільне.
Галині Кирикилиці – 85. Її рідне село Сагринь на Холмщині повністю спалили у 1944 році. Разом з батьками у 6-тирічному віці їй довелося вимушено виїхати у Миколаївську область. З часом родина вирішила повернутися до Польщі, утім, ніхто не пускав, тому й опинилися на Волині. Тут усе життя довелося будувати спочатку, – розповідає холмщанка Галина Кирикилиця.
"В один день під’їхали машини військові, наші солдати та сказали вантажитися в вагони товарні. Хто як міг, виживав. Хто помирав, викидали з вагона просто під час ходу поїзда", – пригадує жінка.
Про примусову депортацію ділиться спогадами й 81-річна Мирослава Ліхнякевич. В її дитяче пальтечко матір напередодні депортації сховала усі заощадження родини, які все ж довелось віддати.
"Після того випадку вона мені завжди казала: ніколи в житті не підставляй дитину. Гроші – це не головне. Головне – це, щоб зберегти дітей", – пригадує жінка.
Щороку цього дня члени товариства у Луцьку збираються, аби вшанувати пам'ять на меморіалі біля пам’ятного знаку. Останні два роки через карантин масових заходів не проводили, – розповіла Суспільному голова товариства Ніна Бачинська.
"Нам болить, бо до сьогоднішнього дня наша держава Україна не визнала нас депортованими. Ми не можемо нормально поїхати на кладовища, хоча б весною і восени, щоб доглянути могили", – говорить Ніна Бачинська.
З 26 лютого члени товариства Холмщина волонтерять у міській бібліотеці, – розповідає 73-річна Людмила Вальчук. Спершу плели маскувальні сітки, робили чаї, тепер – кікімори для військових. Мріють усі разом дочекатися Перемоги.
Читайте також: Став зв'язковим УПА у 8 років: історія волинянина. ВІДЕО
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.