Поки у дворі збиралася файна компанія і налаштовували пов’язаний шарфом мікрофон, ми зазирнули всередину. Упс, у новому помаранчево-синьому офісі волинського «Голосу» є... камін.
- Хм, - подумалося жартома, - вони точно планують тут бути як мінімум до зими. Щось та й знають)) Та й рейтинги у Вакарчука ростуть.
Тільки волинські вакарчуківці не називають ці стіни офісом. То - коворкінг змін, кажуть. Суцільний креатив. Реєструють за кюаркодом. На нарадах складають кубики. У холі транслюють новини 24 каналу, а в офісі дивляться-слухають кліп легендарного рок-музиканта Кіпелова «Я свабодєн».
Цього дня штурмували ідеями. Пили квас. Їли яблука. Розказували про себе і зміни, які готові робити. Дивіться, як партія «Голос» відкривала коворкінг у центрі Луцька. Місце, де битиметься серце Вакарчука. І не тільки).
Локація
14 червня. 18-та година. У сквері навпроти гімназії №4 – людно. На траві – крісла-мішки. Навпроти – фліпчарти, мікрофон із помаранчевим шарфиком а ля Вакарчук та стенди із символікою «Голосу». Сам офіс у глибині, у сусідній багатоповерхівці. Знайти нескладно: на вивісці великими літерами пише «Голос. Партія справжніх змін».
Йдемо далі. Родзинки коворкінгу зголошується показати сам Віктор Левандовський. Відомий луцький бізнесмен-айтішник, засновник компанії Internet Devels є координатором «Голосу» від Волині і 58-м номером у списку цієї політичної сили до парламенту.
«Ми шукали таке місце, до якого було б зручно дійти, де була б парковка і де була б хороша енергія», - каже Віктор.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Ми чули «голос» Левандовського. Він читав нам напам’ять «Фауста» і Шекспіра. РОЗМОВА В КНИГАРНІ
Колись тут була кав’ярня «Друзі Forever». Тепер «друзі» пішли в політику, «пофарбувалися» у помаранчевий і синій і стали місцем, де збиратимуть цікаві ідеї.
Дизайн коворкінгу – результат роботи фахівців компанії Internet Devels Яскраво, легко і дуже практично.
«Тут має панувати енергія змін. Це приміщення повинно надихати. Це має бути простір, який тебе закликає мислити і щось робити», - натхненно розказує Левандовський.
Довкола люди п’ють каву. Готуються до відкриття, яке за хвилину. На підлозі в кутку стоїть чийсь самокат, а вся дошка на стіні списана ідеями.
Тут він – декорація для різного начиння
Одразу розумієш, куди потрапив. Бо «голос» - скрізь. У робочому офісі, де є великий стіл, 4 екрани для відеомостів, багато футболок з символікою і портретів Вакарчука, зазвичай тут стоїть і мікрофон із помаранчевим шарфиком. То тутешній символ. На полиці – щось схоже на «обличчя» Дарта Вейдера. У холодному каміні – два м’ячі.
«Тут не штаб. Тут не будуть визрівати політичні стратегії. Тут дійсно коворкінг. Місце активностей», - кажуть люди у футболках «Голосу».
Скрізь стікери з ідеями…
«Дженга. Це така гра, - пояснює Віктор, коли я помічаю гірки із дерев’яних кубиків на столі. - Ми це використовуємо у бізнесі. Коли людина сидить на нараді, то робить зазвичай отак (Віктор крутить пальцями ручку, - авт.). Працює моторика, а відтак працює і мозок. Тому отака діяльність під час наради просто активізує роботу. Людина щось говорить, думає, слухає, а тим часом складає оці кубики. Думаю, ми принесемо сюди і лего. Бо ми у себе в бізнесі практикуємо саме лего».
На стіні над каміном жовтенький листок, на якому виписані «особисті цілі учасників». Щоб не забували))
Люди
Перший гучний захід «Голосу» в Луцьку зібрав чимало цікавих людей. «Голосом» дійства цього разу був тележурналіст Богдан Коваль. Кликав до мікрофону. Запрошував реєструватися у «Михайла, який на вході», «аби ця подія зафіксувалася вам у вашу волонтерську діяльність, бо це вам буде плюсик в карму».
Діана Кривінська почувалася господинею, бо дівчина є координатором коворкінгу змін. Віктор Левандовський каже, що то як «начальник потягу». Діана вміє «тягнути» масштабні проекти. Хоча фактично ще студентка (вчиться на факультеті філології та журналістики СНУ), активно працювала у Студраді та в оргкомітеті фестивалю «Бандерштат».
Тут – ще одне обличчя, яке часто можна побачити на «Бандерштаті». Це Оксана Киричук. Громадська активістка і одна з лідерок місцевого молодіжного середовища.
Лучанин Андрій Гаврищук активно розповідав про особливу місію цього місця. Голова Волинської обласної організації «Асоціація прав захисту молоді Волині» у «Голосі» – заступник координатора і ще один кандидат від партії Вакарчука у нардепи.
«Це місце максимальної енергії активних людей. Щоб напрацювати масу ідей і знайти середовище активних, які хотіли б у подальному використати цей іструмент, можливо, для того, щоб стати депутатами місцевих рад.
Стоїть задача почути не ехо, а голоси людей, кожного окремо. Щоб їхні ідеї стали проектами. Бо стара форма політики придавила активне середовище, люди позакривалися і займаються своїми справами, а ми хочемо їх чути, їх бачити і стати майданчиком для того, щоб вони рухалися далі», - каже Андрій.
Координаторку регіональної мережі партії «Голос» Ольгу Будник в Луцьку представили просто «пані Ольга, яка з Києва». Вона ні на йоту не образилася. Навпаки. Казала, що Луцьк рулить. І «поки що задає тренди на всю Україну». Ого))
Серед найяскравіших і несподіваних людей у сквері біля «Голосу» - відомий дизайнер з Луцька Левко Давидюк. Левко – автор інтер’єрів багатьох класних луцьких ресторанів, коворкінгів і кафе. Нині працює над проектом скверу в самісінькому серці Луцька. Пригадує, як якось у 2014-му надумав піти до чиновників Луцька зі своїми творчими ідеями. А у відповідь почув: «А ви член спілки архітекторів України? Бо якщо ні, то ні»…
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Глянув на дрова – зробив готель. Розмова з дизайнером Левком Давидюком
Левка запросили поговорити про урбаністику, про місто і його локації. Залюбки зголосився, бо така розмова в Луцьку назріла вже давно. «Я просто хочу, щоб наше середовище стало більш сучасним», - каже Левко.
Лучанка Елла Яцута звикла говорити про літературу і культуру. Себе називає «людиною з певного середовища». Так і є, бо Елла «оселила» в Луцьку класні літературні фестивалі. Але «голос» гуртує людей із певного середовища, бо хоче їх чути. Тому вона тепер з «голосом».
Запевняють, будь-хто може прийти сюди зі своєю ідею. Тут людину вислухають, цікаво – то підтримають і допоможуть реалізувати задум.
«А знаєте, що мені сподобалося в партії «Голос» одразу? Ця партія сама по собі є коворкінг. Там не відчувається політичного впливу. Відчувається, що це є територія вільних людей, які прийшли і хочуть змін. Які збираються виклсти свою енергію і досягнути успіху. Зробити таку державу, щоб всередині було тепло. Коли ми тут, на Волині, згуртуємо влонтерів, то будемо проводити такі короткі сесії, під час яких кожен скаже, що він зможе зробити. Ми не плануємо казати, ЩО робити. Це скажуть люди», - переконував Віктор Левандовський.
Поруч промовисто стояв мікрофон із шарфиком. А у тіні дерев спинилися послухати луцький «голос» навіть деякі діячі з інших потужних волинських партій…
P.S...
Ще одна фраза, яка запам’яталася: «Коли беремо глобальні цілі, ми в цьому тонемо. Тому ми беремо щось маленьке, потім ще і ще – і тоді виграємо. То будуть маленькі кроки, конкретні проекти та ідеї»...
Чи успішну стратегію обрали ці партійці, вже скоро побачимо. Як і те, чи спрацює у Луцьку ставка на помаранчевий коворкінг.
Єдине можна сказати вже зараз: один із тих небагатьох партійних офісів - ну ок, коворкінгів)) – куди вже в день відкриття не тягнулися вервечкою пенсіонери: «в развєдку», щоб підзаробити на виборах.
Ні-і-і-і.., не те, щоби їх тут не шанували. Просто у цьому помаранчево-синьому світі виживає тільки притомна молодь. Подейкують, що вже й середній вік типового вакарчуківця порахували. Це 30+.
Чому – так? Ну, бо спробуйте тому, кому під 70, а він хоче волонтерити і змінювати країну, сказати: «Там кюаркод на стіні висить, зареєструйтеся, будь ласка!»))
А далі, спитаєте ви?
Далі - іподром так іподром
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото: Ірина КАБАНОВА.
Тут чутимуть «голоси»...
регіональної мережі партії Ольга Будник