Тетяна Рудаєва з Володимира-Волинського стала першою пацієнткою в Україні, якій в Ковельському МТМО пересадили нирку від людини, котра померла. Тепер жінка розповіла свою історію.
Про це повідомляють у фейсбуці на сторінці «IDonor: Всеукраїнська платформа донорства».
Тетяні має бути 35, а хвороба спіткала раптово. Жінка розповіла, як стала пацієнткою та отримала заповітний орган тоді, коли вже готова була зневіритися.
«Мене звати Таня Рудаєва, і скоро мені буде 35. В моєму житті все було добре, ну як у всіх. Ходила на роботу, все йшло своєю чергою, аж раптом в мене впав гемоглобін. Після аналізів та десятків обстежень все говорило про те, що в мене хворі нирки.
Виявилося, що весь цей час в мене було якесь хронічне захворювання нирок. Три місяці я провела в обласній лікарні, мені виписували різні ліки, застосовували велику кількість методик, щоб запустити орган, але жодного результату.
Тому я одразу потрапила на діаліз – три рази на тиждень. Ось у лютому було б вже два роки, як я була на гемодіалізі.
Звісно, під час лікування я чула про трансплантацію і розуміла, що це єдиний вихід повернутися до нормального життя. Тому тих довгих два роки, поки я була прив'язана до апарату гемодіалізу, почала потихеньку збирати документи до Білорусі, аби стати в чергу. Розуміла, що це довгий процес і чекати доведеться немало.
Чому в Білорусь? Бо чула, що багато пацієнтів там успішно оперуються, адже у нас в країні посмертних пересадок не робили.
Але потім дізналася, що у нас в Ковелі зробили пересадку нирки від родинного донора. Це дало мені надію, що не доведеться їхати в іншу країну на довгий час та возитися з документами. Тож я вирішила приїхати в Ковель і розпитати деталі.
Як мінімум, я недалеко живу, адже я сама з Володимира-Волинського. Врешті решт, нам з чоловіком вдалося поговорити з Олегом Олеговичем (Олег Самчук – головний лікар Ковельського МТМО, – ред.) і його командою, вони мені дуже сподобалися, всі справжні професіонали своєї справи.
Вони мені все розказали, детально пояснили, що робити далі, які аналізи потрібно здати. Звісно, я постаралася в найкоротші терміни зробити всі необхідні аналізи. І раптом в неділю вони дзвонять вночі, що є потенційний донор. В черзі я пробула фактично тиждень. Це просто неймовірно, як диво! Тому, звісно, після дзвінка я без вагань зібралася з чоловіком серед ночі і ми одразу приїхали.
Було страшно, але знаєте – воно завжди страшно, коли лягаєш на операційний стіл. Але ця віра лікарям, думка, що я зможу повернутися до повноцінного життя, давала сил, адже надія перемагає все!
Вже зараз я можу сказати, що дуже щаслива. І найголовніше – я так невимовно вдячна родині, яка дала згоду на вилучення органа, дуже вдячна їм за те, що вони повернули мене до нормального життя!
Також хотіла б звернутися до всіх: я розумію, що це дуже важко втрачати своїх близьких. Але якщо людині вже дійсно констатована смерть мозку і вже не можливо її врятувати, то чому б не допомогти іншим. Одна людина може врятувати одразу декількох інших.
Ще раз хочу подякувати тій родині за те, що вони дали згоду і моє друге життя!»
Нагадаємо, у листопаді 2019 року в Україні успішно провели першу трансплантацію нирки від живого донора. А наприкінці грудня уперше за 15 років в Україні в Ковельській районній лікарні пересадили серце. Донором став чоловік, який загинув в аварії. Крім серця, цієї ночі пересадили і дві нирки цього ж донора.