Наприкінці 2019 року у Луцьку запрацював електронний квиток – єдиний для маршруток і тролейбусів. Передували цьому протести перевізників та відмова виходити на маршрути. Згодом обурення підприємців вдалося вгамувати, але частина лучан досі платить за проїзд готівкою, незважаючи на ризик отримати штраф.
«Перший» поспілкувався із заступницею директора підприємства «Сіті-Кард» Інною Артемчук про найбільш проблемні питання, пов’язані з електронними квитками.
З 11 грудня 2019 року містом заборонили їздити маршруткам і тролейбусам без валідаторів – пристроїв для зчитування електронних квитків.
«Штрафують не за готівку, а за безквитковий проїзд»
– Є люди, які обурюються: «Готівка – це законний засіб розрахунку в Україні. Чому я не можу оплатити нею проїзд? Чому за це штрафують?». Що ви про це думаєте?
– Штрафують не за готівку, а за безбілетний проїзд. Відповідно до законодавства, органи місцевого самоврядування самостійно вирішують види і форми оплати, впроваджують автоматизовану систему оплати. Місцеві органи визначають правила користування громадським транспортом.
Луцька міська рада вирішила запровадити електронний квиток, відповідно прописані умови, як саме можна оплатити проїзд.
– Інша причина обурення людей у тому, чому при такій оплаті вони не отримують жодних квитків? Наприклад, як довести, що ти був саме в цьому автобусі у випадку аварії?
– Системи моніторингу й валідації працюють одночасно. Тобто ми бачимо, в якому автобусі і на якій зупинці відбулася оплата. Проблем із цим немає.
– Якщо людині треба довести, що вона була в певному автобусі чи тролейбусі, що їй потрібно зробити?
– Вона може звернутися до нас, а ми надамо виписку за її рахунком. Більше того – виписку вона може бачити безпосередньо в мобільному додатку чи онлайн-банкінгу, якщо скористалася банківською карткою.
30-40% людей досі платять у маршрутках готівкою
– Мабуть, ваше «улюблене» питання: «зайці» і ті, хто платять готівкою. В тролейбусах ця проблема вже не дуже актуальна: там немає кому заплатити, а от в маршрутках ще повно лотків з грошима. За вашими підрахунками, скільки людей у маршрутках досі платять готівкою?
–Той, хто заплатив готівкою, також «заєць». Наразі таких відсотків 30-40. Але їхня кількість зменшується – на початку лише 10% розраховувалися картками. До речі, ті, що перейшли на електронні квитки, не хочуть повертатись до готівки. Знайти гроші, передати, отримати решту – все це забирає час. А з карткою чи додатком оплата займає секунди.
– Що робити з тими 30-40% пасажирів, які не хочуть користуватися електронними квитками? Вони точно знають про їхнє існування, але, схоже, це свідоме рішення.
– Діє рішення виконавчого комітету про оплату виключно електронними квитками. Але оператор (Сіті-Кард, - ред.) не має повноважень здійснювати контроль чи штрафувати. Згідно з законодавством, здійснювати контроль можуть перевізники і контролери.
– Але ви також втрачаєте через це заробіток.
– Як і всюди. В деяких містах вже три роки введений електронний квиток, а його використовують лише 30% пасажирів.
– Можливо, не дуже ефективно переконувати пасажирів і варто зосередитися на перевізниках? У тролейбусах ті самі люди їздять, але там такої проблеми немає.
– Так, багато що залежить від бажання перевізника дотримуватися умов договору. Але з перевізниками працює міська рада, а не ми. Ми тільки проводимо навчання, встановлюємо обладнання і стежимо за його роботою.
– Відносно недавно контролери Луцького підприємства електротранспорту змогли працювати і в маршрутках. Якось змінилась ситуація з розрахунком електронними квитками після цього?
– Так, таких розрахунків побільшало. Якщо до контролю було 80-85 тисяч транзакцій за день у всьому транспорті, то зараз – понад 100 тисяч. Контроль працює.
– Виходить, що ви не можете вплинути на ситуацію, але страждаєте від її наслідків.
– Страждають всі. Наприклад, люди жаліються, просять в якийсь район дати більше автобусів, а система показує, що тут за день проїжджає тільки 20 пасажирів. Які тоді підстави запускати більше транспорту? Якщо наповнюваність менш ніж 50%, цей маршрут взагалі підлягає закриттю. Самі пасажири провокують зменшення кількості транспорту на певних ділянках.
– Знову з’явилася мова про підняття тарифу…
– Правильно, бо перевізник подає дані системи та каже «дякую» тим пасажирам, що кидають готівку і залишаються необлікованими.
– Часто звучить пропозиція: «Нехай буде можливість розрахуватися готівкою, раз люди цього хочуть, але хай це буде дорожче». Як ви до цього ставитеся?
– Форми оплати встановлює виконавчий комітет. Ми забезпечили те, що у нас просили.
У приміських маршрутках карткою треба буде скористатися двічі
– До Луцька приєднали багато сіл. Вже встановлюються валідатори у приміських маршрутках?
– В приміських маршрутках валідаторів поки немає – процес лише розпочинається. Вони з’являтимуться протягом року поступово. Залежно від того, як виконавчий комітет міської ради підписуватиме договори з приміськими перевізниками, адже раніше вони всі співпрацювали з ОДА. Все залежить від того, коли закінчуються одні договори й підписуються наступні.
Картки ж пільгові вже видаються. У перші дні були черги, але згодом люди зрозуміли, що спішити не варто – всі встигнуть.
– В приміських маршрутках наче буде інша система оплати. Як пояснювали в міській раді, спочатку потрібно оплатити вартість поїздки до кінцевої зупинки, а при виході ще раз прикласти картку до валідатора і отримати решту, якщо пасажир проїхав менше. Це поки ідея чи остаточне рішення?
– Остаточне рішення. Вже є таке програмне забезпечення, яке зараз проходить фінальне тестування. Дійсно людина повинна буде скористатися карткою двічі – при вході та виході, бо вартість проїзду у приміських маршрутках залежить від відстані.
Вперше ця система у Луцьку запрацює на маршруті №104 «Луцьк-Кульчин», як тільки там проведуть конкурс на перевезення.
Але в інших містах вона вже випробувана. Зокрема, в Анталії.
«Інколи туристи більше знають про луцьку систему оплати, ніж місцеві»
– Моя особиста історія взаємин з вашим додатком непроста. Коли він тільки з’явився, я його скачала. Але поповнення картки виявилося дуже складним – знадобилася допомога друзів, хоча я не можу себе назвати недосвідченим користувачем смартфону. Вдруге цей процес за кілька місяців я не змогла повторити і врешті видалила додаток. Тепер, коли я готувалась до розмови з вами, то знову встановила додаток і побачила, що він суттєво змінився. Чому так?
– У 2020-2021 роках було вже чотири великі оновлення додатку, які відчутні користувачам, а дрібніших – ще більше.
Цим додатком користуються не лише в Луцьку, а в усіх містах, де працює система «Сіті-Кард». В Азербайджані, Катарі, в одному місті в США, в турецькій Анталії. Візуально він абсолютно однаковий.
– Які зараз у нього можливості?
– Основна функція – це, звісно, оплата проїзду. Можна генерувати QR-код, підносити телефон до валідатора і таким чином розраховуватися. На екрані ви одразу побачите залишки коштів. Поповнення цього QR-коду відбувається з банківської картки.
Також можна побачити виписку з карти, побачити маршрути, найближчі зупинки, спланувати поїздки.
– Про можливість розраховуватись в маршрутках і тролейбусах банківськими картками з технологією PayPass багатьом людям я особисто розповідала. Наскільки я знаю, інформація про це поширювалась в місцевих ЗМІ, на сайті міської ради і ваших сторінках. Але будьмо чесними, не всі їх читають. Як на мене, не вистачає безпосередньо в транспорті хоча б маленьких наклейок про те, що тут можна розрахуватися банківською карткою. Не думали про таку опцію?
– На кожному валідаторі є значок, що означає безконтактну оплату. Він же є на кожній банківській карті.
– Але це ж неочевидно. Цей значок так само може означати можливість розрахуватися спеціальною карткою «Сіті-Кард».
– Чому ж неочевидно? Тим паче, ми постійно повідомляємо у наших соцмережах і на сайті, що можна розрахуватися банківською карткою. Як даємо якісь інтерв’ю, розповідаємо про способи оплати, серед яких – банківська картка.
Було б бажання знати, а можливостей оплати достатньо. Зараз практично у кожного є банківська картка. Проблем з її використанням точно немає.
Коли порівнюємо лучанина і туриста, то турист часом навіть більше обізнаний з системою оплати, ніж місцевий.
– До речі, як з туристами? У лучан були великі перестороги щодо того, чи гості зможуть розібратися з місцевими особливостями оплати.
– З ними якраз все добре. Було кілька випадків, коли телефонували сюди і запитували: «Я планую побувати у вашому місті, чув, що тут діє електронна оплата. Як я можу нею скористатися?». Люди заздалегідь планують. Українці, які їдуть, наприклад, до Берліна, цікавляться ж, як там оплачується проїзд.
Для туристів до того ж є квитки на дві (15 гривень) чи три (20 гривень) поїздки, які діють 48 годин з моменту покупки. 15 гривень заплатили – двічі можете проїхатись у транспорті. Купити їх можна у терміналах.
«З електронним квитком лучани почали рахувати витрати на проїзд»
– Термін дії у карток є?
– Ні, картка може працювати й 10 років, якщо бережно до неї ставитися і спеціально не ламати. Єдине – для пільгових категорій раз на рік потрібно пройти актуалізацію. Необхідно прийти в центр «Сіті-Кард» і підтвердили вашу пільгу документом, бо їхній перелік щороку змінюється. Це займає буквально дві хвилини.
Але на період карантину картки, що не пройшли актуалізацію, не блокуються. Для того, щоб не створювати черг і не піддавати ризику старше покоління, ми це рішення відтермінували. Хоча поступово люди все ж приходять. Думаю, половина людей вже їх актуалізувала без черг та поспіху.
– Що робити, якщо загубив картку, яку нещодавно поповнив?
– Приходьте до нас, оператори можуть поставити кілька контрольних запитань, наприклад, коли і на якому автобусі востаннє їхали, щоб пересвідчитись, що це точно ваша картка.
Тоді стара картка блокується, купується нова і на неї перераховуються гроші з попередньої.
Якщо ж знайшли на вулиці картку, зокрема, учнівську, приносьте її нам. Ми зателефонуємо в школу і знайдемо власника.
– Часто можна почути від людей, що у них з картки зникли гроші. Це міфи чи ні?
– Зупиніть, будь ласка, запис – я нецензурно висловлюсь. Випадок із минулого тижня: «Я 2 тижні тому поповнила картку на 200 гривень, а зараз залишилося 18 гривень. Де мої кошти?». Відкриваємо виписку по рахунку, а там: 20 автобусів туди, 15 автобусів сюди, лише за один день – 5 поїздок. Після двох хвилин розмови агресія змінилася на «Дякую» й обіцянку самостійно переглядати рахунок у мобільному додатку.
Навіть, якщо ви двічі на день їздите на роботу і з роботи – це 60 гривень на тиждень. Крім того, частина людей робить не 2 поїздки на день, а ще дітей в садочки чи школи відвозить, забирає, плюс гуртки.
Багато хто почав задумуватися, скільки він витрачає на проїзд. Бо одна справа – кілька гривень з кишені дістати, коли ніякого обліку немає, інша – побачити витрати за тиждень, місяць.
«Поповнити квиток можна навіть вдома. Проблема точно не в терміналах»
– Скільки зараз є терміналів, у яких вони місцях? Я так розумію, що це переважно магазини, торгові центри.
– Загалом у нас 42 термінали. В основному – так, вони зрозташовані у торгових центрах, закладах торгівлі. Все-таки це захист від вандалізму. Також є два вуличних термінали: один біля нашого офісу на Лесі Українки, інший – на зупинці «40 квартал». Плануємо додаткові поставити на проспекті Соборності біля площі Героїв Майдану, біля міської лікарні і біля міського департаменту соціальної політики на проспекті Волі. Ці вуличні термінали стоятимуть на зупинках. Швидкість їхнього встановлення залежатиме від погодних умов. Все-таки це техніка і гроші.
А способів поповнити квиток вистачає і без терміналів. Я дорогою до зупинки встигаю поповнити свій квиток, дитячий, ще й подивитися, що там в моєї мами на рахунку робиться. Це можна зробити, навіть вже сидячи в автобусі.
– Лучани зазвичай хочуть якомога більше терміналів на якомога віддаленіших вулицях, але в той же час вам потрібно, щоб термінали окуповувались. Доводилося з якихось місць забирати техніку?
– Щомісяця переглядаємо мережу: де розташовані термінали, як і скільки ними користуються, куди можна перемістити. З останнього – забрали термінал з вулиці Ковельської і перемістили його в кафе «Театральне». Перелік терміналів є на сайті і в мобільному додатку, тому можна знайти найближчий до вас.
Але знову ж таки – поповнити квиток можна в будь-якому місці: хоч вдома, хоч на роботі. Проблема точно не в терміналах.
– Скільки коштує підприємству поставити один термінал?
– Фінансові питання такого плану ми не будемо обговорювати без директора. Це інвестиційний проект – ви самі розумієте.
«Виглядає дивно, коли в старенькому тролейбусі – нове обладнання для електронних квитків»
– Раніше у Луцьку була проблема з тим, що водії вимикали GPS-трекери, сходили з маршрутів і рух транспорту не можна було нормально моніторити. Як з цим зараз?
– Зараз водії не мають доступу до обладнання – хіба перерізати проводи можуть. Але це вже абсурд. Згідно з нашим договором, транспорт не може виїжджати на маршрути з несправним обладнанням.
– Хтось фіксує те, що перевізники виїжджають на всі рейси, не сходять з маршрутів у вечірній час? Часто можна почути нарікання лучан на це.
– Дотримання умов договору на перевезення контролює організатор перевезень, тобто міський виконавчий комітет. Він проводить конкурс, підписує договір і може контролювати виконання його умов. Для цього посадовці, звичайно, можуть користуватися даними нашого моніторингу. Хочете побачити, як їхав конкретний автобус в конкретну годину? Будь ласка, у вас є доступ.
Працівникам міської ради навіть не треба йти до нас. Вона є власником бази даних і має повний доступ.
– Підприємство «Сіті-кард» працюватиме доти, доки працюватиме ця система розрахунку за проїзд у Луцьку?
– Договір підписаний на 10 років – до 2029 року.
– Яка частка в тарифі йде «Сіті-Карду»?
– З кожної транзакції – 8% і 2% - за поповнення. Тобто 10% - 60 копійок від 6 гривень за оплату в маршрутці. Це сума, яка була на конкурсній пропозиції і яка прописана в договорах. Ці відсотки незмінні, поки діє договір.
– Якісь глобальні покращення для пасажирів плануєте?
– Глобальні покращення – це заміна транспорту. Але це питання не до нас, а до перевізників. Це справді виглядає дивно, коли в старенькому тролейбусі чи маршрутці стоїть нове обладнання для оплати електронними квитками.
Текст і фото: Віта Сахнік