Другий тиждень увага волинян прикута до новопризначеного голови Волинської ОДА Олександра Савченка. Наразі він вникає у роботу управлінської системи області, але вже має певні враження від волинських чиновників: на горіхи періодично дістається багатьом.
Однак, за його словами, сварить їх не заради того, щоб звільнити, а щоб зрозуміти методи їхньої роботи.
Своїми думками про Волинь, кадрові зміни, митницю, бурштин та багато чого іншого голова ОДА Олександр Савченко поділився з «Першим».
… я намагався не згадувати про Волинь
- Що знали про Волинь до того, як Вас призначили головою Волинської ОДА? Може родичів тут маєте чи друзів?
- Не маю тут родичів… Було багато знайомих по роботі на Волині, а потім життя розвело.
Пам’ятаю волинське село Павлівка, в якому відбувалася зустріч двох президентів – Леоніда Кучми та Александра Кваснєвського, а я був відповідальним за їхню безпеку. Вони відкривали меморіал. Було дуже складно, дуже… І після цього я намагався не згадувати про Волинь (сміється, - авт.).
Звичайно Волинь – чудова, як я вже встиг помітити, тут чудові люди… Тоді було по-іншому, бо багато хто намагався перешкодити цій міжнародній акції. А оскільки ніхто з волинян не згадує про мою участь у забезпеченні охорони двох президентів, отже ми спрацювали толерантно і виважено.
Про Волинь довелося читати, коли я вже дізнався, що ймовірно очолю ОДА.
- Чи мали вже перші відрядження по області?
- Ще ніде не був, бо моє перше завдання розібратися з роботою управлінського механізму, який керує життям Волині. Тому це не дає часу кудись виїхати. Їздив трохи Луцьком, але це не пов’язано з тяжкою працею, - вітав католиків з Великоднем, і паралельно познайомився з цікавими людьми.
- Яким один реченням могли б охарактеризувати Волинь?
- Благодатний край з чудовими людьми…
- Ні для кого не секрет, що політична партія УКРОП фактично «керує» областю. Ви як людина з команди Президента будете намагатися мінімізувати її вплив?
- Це не зовсім вірно. Те, що я з команди Президента, - це одна справа, але я – людина держави, як і Президент.
Стосовно УКРОПу, то я ніде не чув, що це якась антидержавна організація чи антинародна, тому не розумію, чому я повинен мінімізувати його вплив. Можливо, навпаки, я повинен підвищити вплив когось іншого або ж створити рівні умови для всіх.
Думаю, це було б краще, аніж мінімізувати чийсь вплив. Це трохи нагадує мені «совок»: спочатку зруйнуємо, а потім будемо будувати.
Напевно, УКРОП чогось вже досяг, адже його підтримують люди.
- Певно, Вам вже відомо, що колишній голова ОДА Володимир Гунчик перебував в очевидній конфронтації з головою обласної ради Ігорем Палицею. Ви налагоджуватимете співпрацю?
- Уявімо, що Волинь – це красивий лайнер, який ми повинні повести до «світлої» мети – соціально-економічного благополуччя… Є штурвал і два, прописані законом, крісла, в яких сидять пілоти, керуючи літаком. Один з них може бути командиром, інший просто пілотом, у когось більше досвіду, у когось менше…
Зараз я не можу сказати, у кого з нас з Ігорем Палицею більше досвіду. Апріорі в Ігоря Петровича – більше, бо він був головою Одеської ОДА, добре знає Волинь. Але якщо вважати, що цей «літак» на 50+1 відсоток належить державі, то, швидше за все, я теж маю право на слово.
Як можна, будучи на одному борту, дивитися в різні боки і відвертатись один від одного?! Це просто нереально. Ми з ним приречені на те, щоб спілкуватися та «крутити» штурвал в одному напрямку.
Володимир Гунчик – успішний губернатор, але, певно, в силу обставин, швидше за все іміджевих, не все було так вже безнадійно. Він керував, Волинь процвітала… Засоби масової інформації трохи згустили фарби і виходило так, що Волинь на останньому місці. Він зробив те, що зробив.
Це полегшує мою роботу, адже мені залишається лише продовжувати те, що напрацьовано.
Єдине – у мене інше бачення виконання роботи та інші підходи до спілкування з людьми.
- Яка Ваша головна мета на Волині? Що серед Ваших завдань – в пріоритеті?
- Я багато чого хочу, навіть страшно про це заявляти, бо не впевнений, чи все вдасться реалізувати. Мета одна – волиняни повинні відчути, що влада працює для людей. Це завдання я ставлю перед собою сам, його озвучив Президент, при чому не лише мені, а й усім керівникам структур.
Деякі політики спекулюють тим, що у всьому поганому винен Президент. До чого тут він? В області є представник президента, в даному випадку це я, і мені треба переконати волинян у тому, що все залежить від роботи на місцях, в тому числі від людей. В нас з волинянами все вдасться!
- Сподіваємося…
- У мене немає права сподіватися, я можу бути тільки впевненим.
- Ви привезли на Волинь трьох радників. Це усі кадрові вливання в управлінську структуру області?
- Це не зовсім кадрові вливання, це люди, які допомагають мені вивчити ситуацію.
Йде спроба випробувати мене на міцність або це спроба саботажу, хоча у цей варіант я не вірю, бо Президент не може своїм указом призначати головою райдержадміністрації нерозумну людину.
- Кажуть, що саме вони можуть стати Вашими заступниками. Це так?
- Не маю такої впевненості у цьому.
- Чи плануєте змінювати голів районних державних адміністрацій?
- Мені поки не зрозуміла їхня поведінка. Наприклад, з Володимира-Волинського щодо ситуації про спалах кору першим мені зателефонував мер, а не голова РДА.
Чому їх не видно, треба встановити. Як може представник владної вертикалі не доповісти вищому щаблю про спалах кору в районі? Я знайшов голову адміністрації, запитав, чому. Він каже: «У нас не прийнято». Як не прийнято? Не вірю. Десь є фальш у цьому всьому.
Отже, йде спроба випробувати мене на міцність, або це спроба саботажу, хоча у цей варіант я не вірю, бо Президент не може своїм указом призначати головою райдержадміністрації нерозумну людину. Припускаю, що є особистісні моменти.
За словами голови РДА, є керівник ОТГ, мовляв, що від нього тепер залежить. Тому я вирішив призначити службову перевірку, яка визначить, чому був порушений порядок інформування про спалах кору. Він відповідає, згідно посадових інструкцій, за територію всього району, незалежно від того створені ОТГ чи ні.
Корупційні складові при мені дуже важко «літають»
- Можливо, голова РДА, зважаючи на децентралізацій ні процеси, створення ОТГ, применшує свою роль в районі?
- Якщо він вважає, що його функції звузилися, то нехай шукає їх в зміні своїх посадових інструкцій. Якщо там змін не відбулося, то він не має права так вважати.
Можливо, я дещо ускладнюю ситуацію, але, якщо це відбувається системно, то її виправляють «хірургічним» втручанням.
Повірте, немає жодної людини, яку я привіз з собою і хочу поставити на чиєсь місце. Навіть якщо і будуть кадрові зміни, то це будуть волиняни. На таку зарплату можна і в Києві сидіти і немає чого сюди їхати. А все інше, я маю на увазі корупційні схеми, - вони при мені дуже важко «літають».
- Якими якостями повинен володіти чиновник, Ваш підлеглий, щоб Ви назвали його професіоналом?
- По-перше, небайдужістю. Я взагалі не звертаю увагу на байдужих людей, вони мені нецікаві. Є багато історичних постатей, які довели, що байдужість – це найстрашніше, що може бути в людині.
По-друге, професіоналізм. Начитатись багато розумних книг – мало. Професіоналізм – це досвід, який набувається бажанням щось робити, або тривалими перебуванням на посаді.
І звичайно – оперативність. Ситуація невблаганно вимагає, щоб ми усе робили негайно. Бо все, якщо не розвалюється, то близьке до того, що почне розповзатися.
Усі, хто відповідають цим критеріям, зможуть працювати у моїй команді.
- Перейдімо до буденних проблем Волині. Волинська митниця асоціюється у багатьох з чергами, корупцією, контрабандою… Ви як голова ОДА плануєте наводити лад на митниці?
- Багато хто досі вбачає у голові ОДА секретаря обкому, який втручався у все і вся, бо партія була диктаторського спрямування… Достатньо було забрати у людини партійний квиток, щоб добитися бажаного. Добре, що ці часи минули. Законодавство прописане таким чином, що вже навіть поліція виведена в центральне підпорядкування. Маю певний досвід роботи в правоохоронних структурах і вважаю, що це не зовсім вірно. Але зараз про інше… Кожен губернатор змушений шукати варіанти співпраці з територіальними органами центральних органів виконавчої влади.
Втручатися в роботу митниці ми не можемо, а от співпрацювати та впливати на ситуацію шляхом пошуку правильних рішень, – зобов’язані.
Мене дуже цікавить черга на кордоні. Я не раз їздив до Польщі через Волинь, стояв у чергах, бачив, як усе відбувається…
Тому вважаю, що треба зустрітися та обговорити механізм перетину кордону, але не впевнений, що лише одна митниця може все виправити. Там більше роботи в поліції та прикордонників, аніж митників. Будемо думати, що робити, можливо, доведеться щось технічно міняти.
- Волинь має ще одну болючу проблему – незаконне добування бурштину. На рівні обласної ради були спроби його легалізувати - для цього створили підприємство «Волиньприродоресурс», яке фактично не функціонує, бо не було розуміння з адміністрацією. Якими будуть Ваші дії із бурштином?
- Давайте почнемо з того, чи нам взагалі потрібне добування бурштину. В історії відомі факти, коли бурштином топили печі, бо він горить краще ніж вугілля і має високу тепловіддачу… Є села, де він просто лежав на городах, люди його використовували як матеріал для опалення.
Не кажу, що бурштин зараз треба використовувати замість вугілля. Ні.
Кордони відкрилися, він став популярним, його стали переправляти туди, де він коштує дешево, як для них, але дуже дорого, як для нас.
Тому я б не ставив питання – будемо чи не будемо ми добувати бурштин. Та хай лежить собі до кращих часів… Може з нього ще колись вироблятимуть ліки, які врятують світ…
- Так, але поки ми чекаємо, його продовжують «мити» в нелегальний спосіб…
- Якщо ви думаєте, що із роботою комунального підприємства його перестануть незаконно «мити», то я з цим не погоджуюсь.
На початку 2000-х один з моїх хороших знайомих працював у компанії, яка займалась видобуванням золота… Так от, коли він прийшов в складі нового керівництва, видобуток золота, умовно кажучи, зріс із до більше ста на рік. Цифри свідомо називаю умовні, бо це стратегічний об’єкт. Крадуть не тільки бурштин, а й золото. Крадуть все, що можна. Так люди створені. Або існує система, яка це унеможливлює, або її нема.
Тому говорити, що, як тільки зайде підприємство, то незаконний видобуток бурштину припиниться, - гарантій нема.
У ситуації з бурштином треба думати про наслідки. Потрібна реальна система контролю за дотриманням умови видобутку, за відновленням землі після добування…
Президент під час свого візиту на Волинь з трибуни сказав, що не буде ніякого бурштину, його повинна добувати держава. Як я можу порушити слово Президента? Гіпотетично, є космічна ймовірність того, що підприємство зможе зробити усе ідеально, краще, ніж могла б держава, тоді можна переконувати Президента в іншому.
Так, ми можемо починати напрацювання з тим підприємством, якщо вони прийдуть до мене, але треба щось і наступним поколінням залишити…
- Чи встигли Ви ознайомитися з діяльністю державного підприємства «Волиньторф»?
- Орієнтовно ознайомився.
Думаю, що до комунальних підприємств мало що із «Волиньторфу» потрапляє – усе йде на експорт
- Складність ситуації у тому, що у підприємства закінчуються площі для розробки і добування торфу. І, за словами директора «Волиньторфу», саме обласна державна адміністрація ставить палки в колеса, не даючи дозволів. До слова, «Волиньторф» опалює практично усі освітні та медичні закади області…
- Тут можна лише розглядати варіанти, але, думаю, що до комунальних підприємств мало що із «Волиньторфу» потрапляє – усе йде на експорт. Я й таке чув.
Поки з цього підприємства до мене ніхто не звертався, але прийдуть – будемо розмовляти, бо поки мені важко сказати, чи це була позиція адміністрації, чи, можливо, екологів…
- На останній оперативній нараді Ви багато уваги закцентували на лісовій галузі. Чи можна чекати після цього якихось активних рухів у лісовій сфері?
- Керівник обласного управління лісових ресурсів Олександр Квартирко – активний. Поки будемо будувати з ним роботу, як покращити ситуацію.
Я загострив свою увагу на лісовій галузі не тому, що хочу когось звільнити…
З пилорамами борються протягом усього мого життя. В ідеальному варіанті, будь-який бізнес повинен бути облікованим.
Але навіть в мирні часи, коли не було війни, все одно існували незаконні пункти прийоми металобрухту, пилорами… Народ живе, як може.
Лісова галузь повинна бути поставлена в цивілізовані рамки, мова йде не лише про ухилення від сплати податків, а й про вплив на оточення…
У нас у цьому році зафіксоване зменшення лісових площ у порівнянні з минулим роком, але збільшення, якщо порівнювати із 90-ми роками.
Значить, зараз ліс почали інтенсивніше рубати. Але і лісівники, і поліція, і митники погодилися з тим, що треба створити робочі групи і над цим працювати.
- Від справ робочих перейдімо до традицій. Наближається Великдень, тож розкажіть, чи має Ваша родина традиції святкування Пасхи? І чи вдасться вам цьогоріч зустріти це свято у сімейному колі?
- Зрозумійте мене правильно. У моїй сім’ї традицій, пов’язаних із святкуванням будь-яких подій чи свят, не існує. Бо я все своє свідоме життя, починаючи із мого приходу в міліцію в 1984 році, кожне свято проводив на роботі. Які можуть бути традиції? Як каже моя дружина, традиція одна – мене знову немає вдома. Це у нас стабільна традиція – вони щоразу самі. Дружина свариться, скільки ж можна. Я відповідаю, що треба дочекатися пенсії…
Текст: Ірина КОСТЮК (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО