Голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація переселенців» Руслан Калінін завітав до Луцька, аби розповісти переселенцям про можливості придбання житла за рахунок державних програм.
Зустріч відбулась 19 червня у готелі «Світязь».
Руслан Калінін розповів про те, що держава не запроваджує ефективних житлових програм для переселенців. За його словами, цією проблемою займаються три міністерства – Мінрегіон, Міністерство тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб та Мінсоцполітики.
Перші два з них отримали грант від німецького банку «KfW», за який будуватимуть нові приміщення та реконструюватимуть старі у 5 областях України, у які не входить Волинська. Існує також локальний проект, який втілює Маріупольська міська рада, однак це житло для тимчасового користування медиків, вчителів, правоохоронців. Більше програм фактично нема.
На думку Калініна, хороша програма «Доступне житло», де 50 % вартості квартири сплачує держава, а 50 % власник, однак на її реалізацію виділили дуже мало коштів – 100 млн грн. ГО «Всеукраїнська асоціація переселенців» спільно з нардепами подала законопроект, який дофінансовує програму до 1 млрд грн. Руслан Калінін наголосив, що програма досі не працює через відсутність необхідної постанови.
Читайте більше про програму: Руслан Калінін – про (не)доступне житло, досвід Грузії та фінансування повітря
Переселенець розповів про основні моменти програми «Доступне житло», зокрема про вимоги до учасника: не мати житла на Сході, мати середньомісячний дохід разом з доходом членів сім’ї не повинен перевищувати трьохкратний розмір по регіону. Він додав, що раніше документи треба було нести у Держмолодьжитло, а зараз можна подати документи онлайн. Для цього треба зайти на сайт, обрати свій регіон та подати анкету.
Для участі у програмі необхідний пакет документів, який включає довідку з реєстру про те, що у переселенця нема нерухомості на непідконтрольній території, копії паспортів або іншого документа, який посвідчує особу, копії ідентифікаційних кодів усіх членів сім’ї, копії справок, які підтверджують статус ВПО, документи про доходи всіх членів сім’ї, документи, які підтверджують родинні зв’язки, лист від забудовника про намір подальшого укладання договору із переселенцем. Переселенці-підприємці подають звіт в ДФС, а пенсіонери – довідку від Пенсійного фонду про розміри пенсії за останні півроку.
Низка вимог є й до забудовника, зокрема він повинен мати усі документи та дозволи на будівництво.
Руслан Калінін розповів, що учасники програми можуть скористатись кредитом від «Укргазбанку» під 18, 9 %.
«Ми вважаємо, що дуже важливо допомагати тим людям, які не можуть навіть під 0 % платити кредит – малозабезпеченим верствам населення, людям з інвалідністю… Ми пропонуємо давати міні-гранти на покупку житла на вторинному ринку», - розповів спікер.
Хоча сума гранту сягатиме до 200 тисяч, за ці кошти можна придбати житло у невеликих містах. Для того, щоб взяти кошти на гранти, Калінін пропонує звернути до мінімуму обсяги соцдопомоги для працездатних переселенців і профінансувати за ці кошти житлові програми.
Він поділився досвідом Грузії у розробленні та впровадженні подібних програм. Мова йшла про те, що за 9 років більше 40 тисяч переселенців країни-сусіда отримали квартири. Грузини порахували, що щороку на виплати переселенцям витрачають великі кошти, тож їм вигідніше взяти одноразово кредит і замість соцвиплат оплачувати кредитні ставки.
Присутні активно долучались до дискусії, цікавились, що можуть зробити на своєму рівні, аби пришвидшити запуск житлових програм, що робить ГО «Всеукраїнська асоціація переселенців» та скільки входить у неї людей, звернули уваги на те, що реалії Києва та Луцька відрізняються та що важко оплатити навіть 50 % житла.
«Ми можемо говорити дуже багато, але переселенцю треба дуже багато працювати, аби сплатити кредит. На місцевому рівні взагалі нічого не роблять. Давайте думати, як вплинути на владу», - зауважила переселенка Марія Силютіна. Вона розповіла, що її сім’я складається з п’яти людей, усі працюють, однак багато сплачують за оренду житла, тож навіть при хороших прибутках не можуть скористатись програмою «Доступне житло».
«Оскільки у Луцьку нема міського голови, все сповільнюється. Ми лобіюємо прийняття житлової програми на Волині, зокрема в Луцьку. Є забудовники, які готові з нами співпрацювати. У нас є проблема, яка взагалі не вирішується – проблема соціального житла. Переселенці на Волині потребують саме такого житла. Воно надається безплатно у користування, – доповнила керівник ГО «Переселенці Криму та Донбасу» Аза Голощапова. – 50 на 50 – прекрасна програма, але не для всіх, навіть для тих, хто працює».
Переселенці заперечили Руслану, що мітинги допоможуть щось вирішити, заявивши, що в Луцьку протестувати не можна, бо тут переселених з Криму та Донбасу не так багато, як у Києві, тож такими акціями можна тільки погіршити ситуацію.
Наостанок Руслан Калінін представив ініціативу, з якою він бере участь у проекті «Нові лідери». Вона стосується створення реєстру усіх переселених осіб та видачі спеціальних карток. Завдяки реєстру можна буде збирати усю інформацію про сім’ю переселенців, а також спростити чимало бюрократичних процедур.