«А якось ми «вбили» Діму…», або Знайомтеся – «Книгонуті»

«А якось ми «вбили» Діму…», або Знайомтеся – «Книгонуті»

…Вона почала читати ще в дитинстві, коли її подрузі купили точно таку книгу, як і їй. З’явився дух суперництва: хто ж перший прочитає?… Зараз Віці 21 рік, близькі звуть її Торі, вона переїхала з Рівного в Луцьк, навчається в магістратурі, але книжки читати не припиняє. Більше того: створила свій книжковий блог в інстаграмі, стала однією з організаторок луцького клубу «Книгонуті» та мріє про власний книжковий магазин.

…Тані 20 років, а вона вже створила 6 книжкових клубів: у Коломиї, Чернівцях, Івано-Франківську, Львові, Ужгороді, і – от тепер – у Луцьку. Вона любила, коли їй в дитинстві читали батьки, аж поки не зрозуміла, що може читати сама. Живе у Луцьку, час від часу волонтерить на фестивалях, заочно навчається на провізора в Чернівцях. Але знаходить час і на книжковий клуб.

Вони різні, але мають спільну справу. Знайомтеся: Таня Максимук і Віка Хірова, організатори єдиного луцького клубу книголюбів «Книгонуті», створеного майже рік тому.

Таня Максимук та Віка Хірова

З чого все почалося

Таня Максимук:

«Я три роки мріяла, щоб в Луцьку був книжковий клуб. Мене запевняли: тут мало читають, клуб не зможе функціонувати просто через те, що я не знайду людей. Але я бачила усе по-іншому, тому вирішила переходити від мрій до дій. Бо люблю Луцьк, і хочу, щоб людям тут жилося цікаво і яскраво.

Керівник Молодіжного центру Волині порадив: шукай однодумців, і вже разом з командо починай створювати клуб.

Він же розповів про дівчину Торі, луцьку букблогерку, яка якось читала лекцію про книги у Молодіжному центрі. Я написала їй і довго чекала відповіді, близько тижня. І найбільше переживала, що саме вона скаже мені «ні».

 

Вікторія Хірова (Торі):

«Таня написала мені в месенджер Фейсбуку, а я там не сиджу. От їй і довелося довго чекати. Але я дуже зраділа, коли врешті побачила повідомлення. Адже сама не раз думала про таку ж ідею: зібрати у Луцьку клуб книголюбів. І тут трапилася магія».

Перша зустріч

За рік діяльності клуб згуртував близько 20 постійних учасників. Цікаво, що уже на своєму першому «засіданні» Книгонутих була така ж кількість – два десятки.

Це було на початку березня 2019 року. Погода була жахлива, йшов дощ, було дуже холодно – пригадують Таня і Торі. І вони проживали, що у Молодіжний центр на Грандому Узвозі, де назначили перше «засідання», ніхто не прийде. Адже про ідею зібрати книголюбів написати тільки у  Фейсбуці – і не уявляли, скількох людей це зацікавило.

 

Вікторія Хірова (Торі):

 

«Взагалі страхів було багато. Що цікаво буде лише школярам. Що, навпаки, поприходять нудні дорослі, які розповідатимуть лише про книги, прочитані ще 30 років тому і не визнаватимуть сучасної книжної культури… Але боялися ми дарма: на перше засідання клубу прийшло близько 20 людей – усі різні, але всі цікаві.

Пам’ятаю, ми тоді говорили про 200 найкращих книг за версією BBC. Кожна з нас розповідала про книги з топу, які їй найбільше припали до душі. Говорили про Толкіна, Джейн Остін, Еріха Марію Ремарка, сестер Бронте, Джорджа Орвелла, Стівена Кінга, Александра Мілна, Антуа де Сент-Екзюппері і навіть про Сергія Жадана…»

Всі, хто прийшов на зустріч, жваво обговорювали книги. Хтось казав, що йому не дуже сподобалося читати любовні романи сестер Бронте, хтось навпаки хвалив їхній великий внесоев історію літератури. Знайшлися і фанати фентезійного світу Толкіна та Пратчетта, і ті, хто вперше почув прізвища цих авторів.

Такі різні, але всі – Книгонуті

Діма. Постійний член клубу. Читає 30-40 книжок за рік і каже, що це «не дуже багато». Менше художньої літератури, більше – технічної, для своєї робити. Професійно займається бігом, готується до марафонів. Любить поговорити про спорт і навіть проводив у Молодіжному центрі лекцію на тему бігу.

Олег. Постійний учасник «Книгонутих». 25 років. Співорганізатор міжнародного літературного фестивалю «Фронтера». Допомагає у проведенні дебатних турнірів по Україні, зокрема «Волинської толоки». Їздить на самокаті. Займається йогою. Програміст. Читає здебільшого спеціалізовану технічну літературу.

Олег, учасник клубу «Книгонуті»

Матвій. Приходить не дуже часто, каже: справи. Любить читати книги бітників (американських письменників-бунтівників середини ХХ століття). Любить книги Сергія Жадана. Працює ландшафтним дизайнером, з радістю дає поради про те, як доглядати за рослинами.

Марія. Журналістка-розслідувачка. Любить контркультурні твори на кшталт «Бійцівського клубу» чи «Механічного апельсину» і альтернативну культуру. Страждає через велику любов до мистецтва через те, що у неї синдром Стендаля (фізіологічні зміни в організмі під впливом творів мистецтва - прискорене серцебиття, запаморочення, втрата свідомості, галюцинації тощо). Любить музеї. Дивиться лекції про митців. Знає багато мистецьких напрямів і запросто відрізнить екзистенціалізм від футуризму, а хепенінг від перфомансу.

Торі. Любить аніме. Читає фентезі і любовні романи, називаючи себе дуже романтичною особою. Улюблений письменник – Прачетт, якого радить усім на кожній зустрічі клубу. А ще радить прочитати книгу Джона Бойна  «Хлопчик у смугастій піжамі».

Таня. Читає українських авторів та поезію. Якщо її запитати, з якої книги варто почати знайомство з українськими письменниками, порадить «#Чуєш, коли приїдеш, додому?» Юлії Сливки. Працює фармацевтинею.

Серед постійних учасників клубу є також цілих п'ять однокурсниць з факультету філології та журналістики, які знають всі тонкощі книжної справи: який має бути папір, на що треба звернути увагу при купівлі книги, які в Україні є видавництва. Деякі з них навіть проходили практику у видавництві «Наш формат».

 

Дівчата пригадують, що на початку діяльності «Книгонутих» переживали, аби серед учасників не було тільки дівчат. Зараз зізнаються: піддалися впливові стереотипу, що хлопці не читають зовсім. «Але насправді це не так. Та й взагалі – ми всі дуже різні» - кажуть засновниці «Книгонутих».

Як вступити в клуб

Вступити в Клуб «Книгонуті» дуже просто - треба прийти на зустріч. Вони проходять кожні два тижні, по вівторках о 17:30 в Молодіжному центрі Волині. Про точну дату та час можна дізнатися на сторінці у Фейсбуці.

Щоб стати членом або членкинею клубу, не треба читати 200 книжок в рік, не обов’язково знати всіх відомих письменників та їх біографію. Треба лиш мати бажання поговорити про книги, або дізнатися про нові твори.

 

«Спочатку я думала, що клуб стане таким собі інструментом популяризації читання в Луцьку. Але на практиці вийшло по іншому: «Книгонуті» - це як твоя така …книжкова родина. І серед них не треба популяризувати читання», - розповідає Таня.

 

«Якщо хтось не приходить на чергову зустріч – йому не телефонують з розпитуваннями і нагадуваннями. Не нав’язуються. Можна  приходити і раз на кілька місяців. Це вибір кожного» - пояснює Торі.

Але з книжкового клубу можуть і вигнати. Точніше, ввічливо попросити більше не приходити на зустрічі. Але статися це може лише з тим, хто дозволить собі агресивно поводитися і створювати реальний дискомфорт для інших.

Як проходять зустрічі

Кожна зустріч проходить по різному: обговорюють якийсь жанр, видавництва, новинки чи читають разом книгу заздалегідь. Або приходять зі своєю книгою та читають півгодини. Головне у клубі –ділитися враженнями та думками. Тут можна спокійно критикувати авторів чи якийсь твір, чи навпаки – всім рекомендувати якогось письменника.

Традиційно обговорення книжок проходить за чашкою чаю чи кави зі смаколиками. Деякі учасники, якщо є натхнення, готують свої улюблені страви, наприклад, сінабони,  та пригощають друзів у клубі.

«Буває натхнення – і ми починаємо створювати і розвивати ідею, яка потім втілиться в веселу зустріч «Книгонутих». А буває й по-іншому: ми питаємо у наших учасників, про що б вони хотіли поговорити, чи є в них ідеї. Будь-хто, якщо має щось цікаве, може поділитися з нами ідеєю для зустрічей - і ми допоможемо її втілити», - розповідає Торі.

Інколи «Книгонуті», збираючись,… пишуть книгу: хтось починає, кажучи перше речення, і кожен по колу продовжує, додаючи своє.

«Один з сюжетів був таким: до нас на зустріч завітав вбивця, як його знайти? Ми додавали по реченню, аргументували чому той чи та не можуть бути вбивцею, кого могли вбити і як… Так сталося що в кінці ми …«вбили» Діму. Вбивцею була Іра. Втім, зробила вона це випадково – і ми її виправдали. Було дуже весело» - розповідають дівчача.

 

Таня та Торі обіцяють розвивати клуб, планують запрошувати письменників, хочуть зробити книжковий квест.

А на першій зустрічі 2020 року запустили книжковий марафон. Всі учасники клубу, які прийшли на зустріч, склали список книг з незвичними критеріями, які за рік треба прочитати. Всі, хто це зробить – отримають подарунки в кінці року.

Книжковий марафон від «Книгонутих», або «Книгонутський список», який треба прочитати за 2020 рік:

  1. Книга, де більше 500 сторінок.

  2. Нон-фікшен з певної галузі.

  3. Комікс.

  4. Книга, яку давно відкладали.

  5. Книга, яка має продовження (дилогії, трилогії тощо).

  6. Книга, пов'язана зі спортом.

  7. Книга з жовтою обкладинкою.

  8. Книга з іменем у назві.

  9. Книга про фемінізм.

  10. Українське фентезі.

Як почати читати? Дев’ять порад від «Книгонутих»

«Я люблю читати книги» - під цією фразою, певно, підпишеться чи не кожен наш читач. А як щодо фрази «Я регулярно і багато читаю цікаві і корисні книги»? Еге ж, тут підписів буде явно менше.

Таня і Торі діляться порадами, як людині в сучасному світі знайти час і бажання регулярно читати: 

  1. Читайте книги, які вас цікавлять. У кожного свій смак. Не силуйте себе нудним чтивом. Знайдіть саме ту книгу, яка буде вам до душі.

  2. Можна не читати передмови або подяки на початку книги. Стане цікаво – повернетеся до них пізніше.

  3. Стежте за своїм часом. Маєте вільну хвилину? Читайте! Якщо є вільних півгодини – це гарна можливість прочитати кілька глав.

  4. Прочитали книгу? Не гайте часу – шукайте нову! Таких зараз дуже багато…

  5. Книгу, яку читаєте, носіть з собою. Завжди. Будь-куди. Навіть на роботу.

  6. Читайте в маршрутці, на зупинках, в чергах, в кав'ярнях. Читати можна скрізь, це не заборонено.

  7. Коли берете книгу до рук, покладіть телефон подалі. І ще відключіть на ньому інтернет.

  8. Повірте: читання здатне подарувати ті ж емоції, що й перегляд фільмів чи відеоігр. Іноді й більш потужні, адже читач «відключається» від реальності, переносится в інші світи, переживає за героїв.

  9. Не ставте мету прочитати певну кількість книг. Читайте у своє задоволення і в зручному темпі.

 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У селі на Волині хочуть встановити пам'ятник воякам УНР
Наступна новина У Кабміні можуть з'явитися нові посади, – Гончарук
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні