Архімандрит Жидичинського Свято-Миколаївськго монастиря Константин Марченко звернувся до мешканців села Жидичин з закликом нарешті об’єднатися в одній церкві.
Як відомо, у селі Жидичин Ківерцівського району існує дві православні громади: УПЦ Московського патріархату, яка молиться у місцевій Свято-Миколаївській церкві, та ПЦУ (донедавна – УПЦ Київського патріархату), яка довгий час молилася у пристосованому приміщенні місцевої школи (фактично це був один з класів), а згодом – у храмі монастирського скиту.
На неділю, 17 лютого у Жидичині заплановані збои громади, на яких селяни повинні вирішити, до якої церкви – ПЦУ чи УПЦ Московського патріархату – буде належати місцевий храм.
Нагадаємо, громада сусіднього села Кульчин минулої неділі вирішила перейти у ПЦУ.
Архімандрит Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря Константин Марченко оприлюднив своє звернення до мешканців села жидичин. Подаємо текст звернення без змін:
«Якщо матимемо одну Церкву в Жидичині – матимемо мир в громаді»
Браття і сестри! Не сваріться один з одним. Забудьте образи – вони були з обох боків, бо ми всі люди. А краще давайте подумаємо, яка прекрасна перспектива може чекати на нашу громаду.
Якщо матимемо одну Церкву в Жидичині – матимемо мир в громаді, в сім’ях. Не буде тицянь пальцями один на одного і обзивань, клеймувань типу – український-русскій, благодатний-неблагодатний, правильний-неправильний.
Будемо, як одна велика Христова родина. Плюс ЩОДНЯ відкритий храм! ЩОДНЯ Божественна Літургія, вечірня, полуношниця!
Служба Божа українською мовою!
Люди Божі. Давайте нарешті перестанемо ділитись. Браття і сестри, які любите цей храм, які належите, в міру обставин, до УПЦ (в єдності з Російською церквою) – прошу і благаю ЄДНАЙМОСЬ!!!
Ми довго не могли об’єднатись. Але нарешті 15 грудня нам це вдалось! Ми навіть і мріяти боялись, що Вселенська патріархія всерйоз нас сприйме – але це сталось! Ми маємо ТОМОС про автокефалію Православної Церкви України! Ми відчуваємо благодать Духа Святого у наших храмах! Вона діє на наші зморені гріхом душі і кличе до покаяння, до розуміння своєї неправости.
Але, на жаль, в благодатне церковне життя вплутана політика... З історії Церкви Христової знаємо, що так було завжди. І саме ця політика в Церкві заважає НАМ УКРАЇНЦЯМ БУТИ В ЄДИНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕРКВІ!
Прекрасний народ, який побачив за церковною оболонкою російську політику, ідеологію, не погодився на це і вийшов свого часу з цього російського ідеологічного рабства під церковною оболочкою. Росія цього не пробачила і всі ці роки вимагає покаяння від українців, які захотіли бути православними без російської ідеології!
Але в чому нам каятись? Ми любимо Бога, ми любимо ПРАВОСЛАВ’Я, але не хочемо у цьому всьому відчувати російський ПРИСМАК! Ну невже це важко збагнути?
А нині Господь Бог сотворив чудо! Ми маємо визнання Константинополя! Ми служимо на АФОНІ!
Так, ще не всі Помісні Церкви нас офіційно визнали. Так це ж звичний процес народження автокефальної Церкви. Чому шукаємо причин аби лиш не об’єднуватись. Чому шукаємо заковирки – то те не так, то те не етак? Ну ми ж віруючі українці! ВІРА ЦЕ ОЧІКУВАННЯ СПОДІВАНОГО!
Ми віримо, що все буде добре. Але потрібне єднання, а не розбрат! Ітим хто перебуває у єдності з російським православ’ям повинні зрозуміти, що ми не будемо каятись перед Росією і її духовним сателітом. Ми йтимемо власним шляхом.
Ми живемо на цій землі. І це наші святині в яких немає бути російського сліду, запаху і натяків на Росію! Чому? Тому що все російське НЕ ВІРИТЬ В САМ ФАКТ НАШОГО ІСНУВАННЯ БЕЗ НИХ! А МИ Є!!!!
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
