Державна казначейська служба зупинила фінансування усіх незахищених видатків. Це означає, що держава відмовляється від фінансування в першу чергу капітальних видатків: ремонт, реконструкція, будівництво та інші.
Про це пише Економічна правда з посиланням на двох високопосадовців у Кабміні.
«Держбюджет не в змозі обслуговувати всі видатки»
«Державний бюджет не в змозі обслуговувати всі видатки, передбачені законом на 2020 рік. Одразу двоє високопосадовців в Кабінеті Міністрів повідомили, що з 20 листопада Державна казначейська служба (ДКС) зупинила фінансування всіх видатків, крім захищених (заробітні плати працівників бюджетної сфери, пенсії, соціальні виплати, погашення боргів, – ЕП).
Останні запити від головних розпорядників бюджетних коштів на проведення не захищених видатків ДКС обслуговувала 20 листопада. В 2019 році на аналогічний крок, через перекидки бюджетних коштів і невиконання надходжень від митниці, прем'єр-міністр Олексій Гончарук пішов 17 грудня», – йдеться у матеріалі видання.
Зазначається, що міністр фінансів Сергій Марченко через «щільний графік» не знайшов можливості прокоментувати зупинення фінансування видатків із держбюджету.
«Казначейство здійснює виконання показників держбюджету та обслуговування інших клієнтів відповідно до законодавства», – відповіли в пресслужбі Мінфіну.
У Держказначействі на запит видання не відповіли.
Зупинка означає що держава відмовляється від фінансування в першу чергу капітальних видатків (ремонт, реконструкція, будівництво і інші, – ЕП). За підсумками ІІІ кварталів 2020 року на ці потреби уряд витратив 45,8 млрд грн із запланованих на цей рік 112,6 млрд грн. Тобто за три місяці до кінця року фінансуванню підлягали видатки ще на 66 млрд грн.
Таким чином, обмеження торкнеться ремонту та будівництва доріг. З прямо передбачених у бюджеті на цей рік 86,8 млрд грн «Укравтодору» на утримання автошляхів за 10 місяців витратили лише 2/3 суми – майже 57 млрд грн.
«Які ще програми не будуть профінансовані? Це програми, фінансування яких із тих чи інших причин так і не розпочалось. Станом на початок листопада (останні дані Міністерства фінансів) таких було 74 програми на загальну суму 19,02 млрд грн.
Частина цієї суми – видатки на відомства, які планували створити цього року, однак вони так і не запрацювали. Наприклад, 650 млн грн мали піти на Бюро фінансових розслідувань (створення аналогічного органу – Бюро економічної безпеки – Верховна Рада підтримала у першому читанні лише у вересні).Те саме стосується Комісії з регулювання азартних ігор, яку уряд повністю сформував лише 18 листопада», – йдеться у статті.
Зазначається, що коли у квітні парламент вносив зміни до державного бюджету, дохідні показники базувались на отриманні коштів від МВФ, проте Фонд призупинив співпрацю з Україною.
«Співпраця з МВФ була зупинена після того, як Конституційний суд своїм рішенням фактично перекреслив досягнення у антикорупційній реформі.
Ще раніше довіру МВФ похитнула відставка голови Національного банку Якова Смолія, а також проєкт бюджету на наступний рік, у якому урядовці пропонували встановити граничний рівень бюджету на рівні 270 млрд грн», – пишуть автори.
Позитивний сигнал у співпраці України з МВФ, наприклад офіційна заява чи візит місії фонду, міг би стати підставою для виділення Україні 1,2 млрд євро пільгового кредиту від ЄС. Такого сигналу було б достатньо і для розміщення євробондів на західних ринках капіталів.
Також підкреслюється, що кошти, яких не вистачає для покриття дефіциту, Мінфін міг би позичити на внутрішньому ринку.
«Але великомасштабні запозичення в умовах невизначеності з майбутнім посиленням карантину та майбутньої співпраці з МВФ призведуть до зростання вартості обслуговування боргу.
Крім цього, такі запозичення будуть короткостроковими, тобто повертати їх доведеться вже на початку наступного року», – йдеться у статті.
Чи врятує ситуацію емісія?
Ще один варіант – емісія, пропозиції надрукувати гроші, яких не вистачає державі для фінансування видатків, не зникають з інформаційного порядку денного.
Напередодні про нього заговорив навіть екс-очільник Мінекономіки Тимофій Милованов, який раніше критикував цю ідею.
Українське законодавство забороняє Національному банку прямо позичати гроші уряду. Тож робитимуть це за посередництва банків: вони братимуть у Нацбанку кредит рефінансування, а за нього вже купуватимуть облігації.
Від початку коронакризи Нацбанк запровадив декілька нових інструментів рефінансування. Зокрема, це довгострокове рефінансування строком до 5 років. Починаючи з квітня НБУ видав банкам вже понад 50 мільярдів надрукованих гривень.
Якщо схема з емісією запрацює, то це, ймовірно, матиме негативні наслідки для економіки у вигляді знецінення гривні та зростання інфляції. В підсумку це вдарить по доходах звичайних громадян.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
