Прямий ефір «Луцького радіо»

«Хто не любить лісу, довго тут не затримується»,  – лісничий Віталій Сидорчук

«Хто не любить лісу, довго тут не затримується»,  – лісничий Віталій Сидорчук

Віталій Сидорчук належить до тих, хто «виріс у лісі». Його тато Григорій був лісничим і змалку брав сина до себе на роботу.

Це були особливі часи: малий Віталій бачив, як росте ліс, як дозрівають у ньому ягоди та ростуть гриби.

Він бував на ділянках, де рубають дерева. Оглядав з татом лісові масиви, сидячи ззаду на мотоциклі. І потихеньку сповнювався любові до лісу.

А згодом теж став лісничим. І бере тепер на роботу свого сина.

«Якщо хтось підпалить ліс, пожежа не почекає до ранку»

Віталій Сидорчук працює у Бихівському лісництві, що в Любешівському районі. Відповідає за все, що відбувається у лісництві. 19 років поспіль кожен його день минає у лісі.

Бо тут нема вихідних: потрібно бути на зв’язку з лісовою охороною 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Робочий день не нормований. Починається о 7:00 чи 7:30. Додому чоловік повертається, коли в лісі не залишається жодного працівника.

«Якщо хтось підпалить ліс, пожежа не почекає до ранку», – каже Віталій.

Так само і з незаконними рубками: якщо виявляють браконьєрів, ловити їх треба негайно.

Нічні виклики він ніколи не сприймав, як щось особливе. Треба – їде в будь-який час. Дружина не скаржиться. Звикла.

До деяких ділянок треба їхати по 20 кілометрів. Лісництво займає площу 3 тисячі гектарів. На його території розташовані села Бихів, Лахвичі, Цир, Деревок, Погулянка, Велика Глуша.

Особливої уваги потребують ліси навколо сіл. Тут більший ризик виникнення пожеж чи засмічення.

«Легкої роботи у лісі нема. Все потребує праці. Зараз особливо важко через несприятливі кліматичні умови. Засуха додала роботи. Впав на 3-4 метри рівень ґрунтових вод. Через це соснові насадження стали ослабленими і більш вразливими до шкідників», – говорить лісничий.

Через поширення короїда почалось масове всихання лісів. Почали вирубувати уражені ділянки. Більше рубок – більше роботи. А працівників то не побільшало. Розповсюдження шкідників зупинили. А далі – інша робота.

Бо на місці зрубаних дерев треба посадити нові. Тут ще одна проблема: вирощувати саджанці стало важче, бо нема дощів.

Попри це навесні лісівники за два тижні заліснили 215 гектарів.

«Садити завжди приємніше, ніж рубати. Як дерева приймаються і з’являються нові пагони, аж душа радіє», - ділиться Віталій Сидорчук.

Взимку в лісі хоч і холодно, але ...легше

Лісівник каже, що раніше бували непорозуміння з людьми через вирубку дерев.

«Я пояснюю людям: ви ж пшеницю навесні сієте, а потім збираєте. Так само і з деревами. Якщо вони достигли, їх треба зрубувати. Деревина йде на переробку, а бюджет отримує гроші», – каже лісничий.

Додає, що коли виникла потреба вирубувати позапланово уражені короїдом дерева, людям показували масштаби всихання. І вони зрозуміли, що вирубка допоможе врятували здорові рослини.

За словами Віталія Сидорчука, просвітницької роботи побільшало. Місцевим жителям розповідають, як важливо берегти ліс.

Навесні та восени, коли люди спалюють бадилля та стерню на полях, загроза поширення вогню на ліси особливо велика.

«Діти дуже допомагають. Вони часто перші бачать пожежі і телефонують. Також залучаємо їх до прибирання лісу та збору насіння. Взимку спільно виготовляємо та розвішуємо годівнички для птахів», – каже Віталій.

Заготовляють у лісництві шишки, чорниці, ожину, горобину, журавлину, брусницю, щавель, мед… Гриби збирають також, але через засуху останніми роками їх все менше й менше.

«Доводиться вести журнал відвідувань під час сезону збору чорниць. Тоді люди відповідальніше ставляться до чорничників і не залишають після себе сміття чи недопалків», – розповідає лісничий.

Зауважує: взимку легше. Хоч і холодно, зате нема пожеж. Взимку рубають ліс у заболочених ділянках, коли там замерзає вода.

Батько працював 35 років, він – 19, на черзі – син

Віталій любить свою роботу за те, що бачить результат кожного робочого дня. І знає, що ніщо не пропаде безслідно, буде для дітей.

«Якщо не любиш ліс, то не працюватимеш. Такі довго не затримуються. Попрацюють кілька місяців і йдуть. Зараз роботу організувати важче, бо всі, хто можуть, їдуть за кордон. Там більші зарплати», – зізнається лісничий.

Як працювати з людьми, він навчався у батька. Той 35 років працював лісничим. А Віталій спершу був його помічником.

Можливо, їхня сім’я стане лісничою династією. Бо син Віталія у свої тринадцять вже каже, що хоче бути лісівником. Цікавиться полюванням, тримає мисливських собак.

«А чого ж не підтримаю? Підтримаю!» – каже Віталій.

Той, хто виріс у лісі, без лісу не може жити. 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Луцький спиртзавод презентував нові горілку та настоянку преміум-класу
Наступна новина «Деякі громади господарюють так, що інвестори не хочуть вкладати гроші», - Володимир Бондар
Останні новини
Схожі новини