У Луцьку обговорили реформу децентралізації, те, що вона дає та її розвиток.
Круглий стіл «Реформа децентралізації. Волинський досвід» відбувся 13 вересня.
«Якби в мене запитали, коли почалась реформа децентралізація, я б сказав, що у 2015 році. Бо це реально рік змін, коли ці зміни почали відчувати на місцях, а почалося все з бюджетного самоврядування», - розпочав експерт Волинського розвитку самоврядування Юрій Моклиця.
Він розповів, що перші громади, які об’єднались отримали 60% ПДФО, можливість 5 % на податки, субвенцію та багато іншого. Розказав також про Голобську ОТГ як приклад позитивних змін.
Мова йшла про бюджет, який з 2,3 мільйонів гривень зріс на 7,9 мільйонів.
До слова, Юрій Моклиця зазначив, що 1,1 мільйона гривень – розрахункова сума на 2018 рік усіх додаткових ресурсів, які будуть передані державою створеними ОТГ Волинської області (разом із медичною та освітньою субвенціями).
За його словами, це найкраща антикорупційна «реформа».
Він додав, що на Волині є 220 сільських рад, які ще досі не об’єдналися в ОТГ, а щороку, зволікаючи, вони втрачають великі кошти.
Назвав найуспішніші проекти, які вже почали реалізовувати ОТГ. Серед них: дороги, освітлення, об’єкти гуманітарної сфери.
Експерт з децентралізації зауважив, що Волинь займає 4 місце в Україні за темпами створення ОТГ. Згідно перспективного плану формування громад заплановано укріплення 13 існуючих громад та створення 29 нових.
Експерт з ЦРУ Тарас Яковлєв зауважив, що найважливішим для Луцька був бюджет розвитку.
«У 2014 році бюджет Луцька, наприклад, становив 45 мільйонів гривень , у 2017-2017 – 250 млн грн. Проте у нас на Волині є села, які не дбали про розвиток малого та середнього бізнесу, тому важливо працювати над тим, щоб громади наповнювали свій бюджет для генпланів розбудови своїх території», - сказав Яковлєв.
Голова Голобської ОТГ Сергій Гарбарук поділився досвідом створення ОТГ та тим, як вони до того йшли.
«Ми перша громада, яка об’єдналася у 2015 році. Перші місяці - це був кошмар, бо закони ще десь гальмували, а рішення потрібно було приймати вже. Зараз у громаді ми маємо 23 населені пункти, хоча на початках люди з недовірою відносились до цієї реформи. Але вже на сьогодні ми, наприклад, реалізували майже 400 тисяч гривень на освітлення вулиць. За ці роки об’єднання на ремонт доріг ми залучили більше 6 мільйонів, на соціальну сферу теж стільки. Є виклики й зараз – медичні, освітні, адже майже всі зміни сприймаються людьми в штики. Ми одні з перших створили ЦНАП – все для зручності людей, їм тепер не треба їхати в обласний центр. Ми рухаємося в ногу з часом, але хочу зауважити, що хтось кидав, що «ви господарі і самі господарюйте». Я не згідний з цією точкою зору, от у нас гарні стосунки і з головою райдержадміністрації, і районної ради, ми, як партнери вирішуємо багато питань», - зазначив Сергій Гарбарук.
За його словами, під час написання стратегії вони об’їздили більше 20 сіл, в яких слухали думки людей різного статусу, віку та статі.
Свою думку про децентралізацію висловив й експерт з фінансів Центру місцевого самоврядування Анатолій Матвіюк.
«У 2014-2015 році стояло не питання поінформованості, а виживання, бо саме тоді починалась війна. Децентралізація дійсно дає можливість виявити нових ефективних людей. Було кілька хвиль людей в цій реформі: перша, друга, третя і ті, хто не об’єдналися. Перша – це найдрайвовіші люди, які готові братися за все, а останні – це ті, які думають «нам не треба об’єднуватись, бо «пахати» доведеться», - розповів експерт з фінансів Центру місцевого самоврядування Анатолій Матвіюк.
Він навів приклад шкіл та зауважив, що не всі батьки згідні з тим, що у їх села закривають школи, мовляв, немає школи, то немає й села.
«Але давайте не будемо забігати наперед, адже шкіл через те, що немає дітей. Хіба дітям не буде зручніше навчатися у гарних школах та отримувати якіснішу освіту?», - додав Матвіюк.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
