Прямий ефір «Луцького радіо»

«Нащо нам йти в Європу? Нам треба її створювати тут», – Роман Романюк

«Нащо нам йти в Європу? Нам треба її створювати тут», – Роман Романюк
Директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк

Пошук роботи для більшості людей – найбільша проблема. Бо треба знайти таку, щоб і подобалась, і платили добре, і робочий режим був до снаги.

Є люди, які присвячують пошуку роботи кожен свій день. Щоправда, не для себе – для інших. На Волині керує цим процесом Роман Романюк.

Протягом двох років він очолює Волинський обласний центр зайнятості. Він навіть склав повноваження голови волинського осередку «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», аби більше часу присвячувати роботі.

Роман Романюк розповів «Першому», як у центрі зайнятості ламають стереотипи та допомагають безробітним стати бізнесменами, які плюси має трудова міграція, які професії найзатребуваніші на ринку праці та чому краще не ходити в кадрові агентства.



– У Центрі зайнятості є така послуга, як відеорезюме. Які ще інновації використовуєте?

– Ми намагаємось динамічно реагувати на виклики ринку праці, тому центр зайнятості – це не класична біржа, як люди звикли називати. Біржа праці померла разом з Радянським Союзом. Сьогодні центр зайнятості – це сучасна сервісна служба. Ми гордимось тим, що допомагаємо людям знайти роботу і маємо для цього достатньо інструментів.

Наша гордість – унікальний продукт, якому нема аналогів на ринку, – це відеорезюме.

Всі звикли бачити резюме у вигляді аркуша паперу. Але насправді роботодавцю недостатньо цього, щоб зрозуміти суть людини. Відеорезюме – це невеликий сюжет, де людина розказує, хто вона, чим займається і що хоче від життя.

Навіть такі відомі сайти, як rabota.ua  чи work.ua не використовують цього. Ми зняли вже орієнтовно тисячу відеорезюме. 

Відеовакансія. Дає людині можливість зрозуміти, які функції треба робити на певній посаді.

Якщо мова йде про касира торгового залу, то все більш-менш зрозуміло. А от якщо вакансія – рибовод? Всі здогадаються, що людина працює з рибою, а що саме вона робить – невідомо. Відеовакансія допоможе зрозуміти специфіку роботи, яку треба виконувати.

Електронна черга. Її впровадили два роки тому, щоб люди не стояли в чергах. Людина може зайти на сайт, обрати зручні їй годину і день прийому.

У нас є скайп-співбесіда. Дуже активно використовуємо. Був випадок, коли люди виїжджали на постійне проживання в Одесу і звернулись до нас. Ми знайшли там роботодавця, обумовили час, провели скайп-співбесіду і вже людина знає, що її чекає, а роботодавець знає, що має працівника. Долаючи відстані, ми також працевлаштовуємо людей. Навіщо їздити – витрачати час і гроші? Це сучасне, без цього ніяк.

Ще один напрямок роботи – це рекрутинг. Ми почали шукати працівників для роботодавців з числа людей, які шукають роботу, але не стоять у нас на обліку.

Ми працюємо з сайтами rabota.ua та work.ua та з газетами оголошень. Моніторимо соціальні мережі, де люди часто пишуть, що вони шукають роботу.

Навіть почали друкувати оголошення про вакансії і розвішувати їх на дошках оголошень.

Використовуємо всі можливості, щоб задовольнити потреби роботодавців.

Дуже багато людей з числа незайнятих не приходять до нас на облік.

– Як думаєте, чому не приходять?

– Є різні причини. Серед юнаків побутує думка, що якщо прийдеш реєструватись на облік у центр зайнятості, то відразу потрапиш під моніторинг військкомату.

Це, звісно, неправда. Ми розповідаємо юнакам про переваги служби за контрактом, але не передаємо даних про безробітних призовного віку в комісаріати.

Чому ще не йдуть? Можливо, в процесі становлення держави не було довіри до служби. Це вже наше питання – переконати людей, що наша структура дієва.

Я два роки борюся за те, щоб вивести службу на новий рівень авторитету. Самому часто доводилось чути, що люди звертаються у кадрове агентство, платять гроші, бо вірять, що там їм швидше знайдуть роботу. Насправді це викривлена думка. Кадрове агентство – це бізнес. Дуже багато людей до них звертаються, а в результаті – ні грошей, ні роботи. А в нас навпаки: ми повністю безкоштовно шукаємо роботу, ще й платимо допомогу із безробіття.

Також платимо за навчання людей.

Життя цікаве: сьогодні ти був юристом, а завтра – безробітний. А, може, ти можеш щось інше робити? На ринку є велика потреба в робітничих професіях, але тебе не можуть взяти на роботу, бо ти не маєш освіти. Ми готові у цьому допомогти. На Волині за наші кошти можна здобути 86 робітничих спеціальностей, аби тільки було бажання.

– Робітничі спеціальності найбільш затребувані?

– Надзвичайно. На ринку 80 % потреб – це робітничі спеціальності. Найбільше не вистачає водіїв, бо вони масово їдуть працювати за кордон.

Велика нестача медсестер. Це в першу чергу пов’язано з відкриттям перинатального центру в Луцьку. Там працюватиме 450 медиків, значну частину яких становитимуть медсестри.

Зрозуміло, що за один день заповнити таку потребу в працівниках нереально. Щоб знайти персонал, ми проводили зустрічі у Луцькому базовому і Ковельському медичному коледжах. Бо не сидять вдома 450 медсестер і не чекають, коли ж нарешті відкриється перинатальний центр.

Ми не просто робимо свою роботу з 8:00 до 17:15. Ми постійно моніторимо ринок. 

На початку 2018 року була реорганізація Волинського телебачення. Ми знали, що в один момент звільнять 100 людей, і не чекали, що всі прийдуть до нас.

За два місяці до вивільнення почали проводити тематичні цільові зустрічі, щоб розповісти про наявні в Луцьку 1700 вакансій і те, як стати до нас на облік. Точно так само ми спрацювали з Нацбанком. Волинське управління ліквідують, і орієнтовно п’ятдесят людей одночасно стануть безробітними.

Таким чином, щоб знизити градус негативу, ми працюємо на випередження.

– Юристи, банкіри, журналісти… Якщо люди таких професій стають безробітними, а у вас є пропозиції роботи за іншими спеціальностями, чи готові вони до таких кардинальних змін?

– Все дуже індивідуально. Нелегка наша робота, бо ми працюємо з людьми, а вони різні. Кожен зі своїм характером, думками, вимогами.

Треба бути і професіоналом у своїй справі, і психологом. Наші працівники постійно проходять курси підвищення кваліфікації, щоб вміти реагувати на різні виклики.

Складно із демобілізованими учасниками АТО. В зоні бойових дій вони отримали психологічну травму і приходять до нас із вимогами: «Ви мені винні…»

– Ви співпрацюєте також із Центром пробації. Чи легко знайти роботу для засуджених? Чи хочуть вони працювати, а їх – наймати на роботу?

– По-різному. Людей, які прийшли із так званої закритої території, не дуже хочуть брати, бо є ризики. Але все залежить від роботи. Якщо працівник не має справи з грошима, ризик менший. А якщо робота суто робітнича, то чому б ні? Головне, щоб в людини виходило.

Так само непросто шукати роботу людям з інвалідністю. Якщо інвалідність третьої групи може практично не впливати на виконання робіт, то з першою ситуація зовсім інша.

Мене дуже вразило, як працюють повністю сліпі люди, які комплектують іграшки. «Тигрес» привозить їм ящиками комплектуючі, а вони на дотик складають різні машинки, підстукують щось молоточком…

– Пошук роботи – не завжди означає зайняти вільне місце. Це може бути і створення нових робочих місць. Чи служба зайнятості допомагає у цьому?

– Ми направляємо охочих на курси підприємництва для початківців, де вони отримують мінімальні знання для старту. Люди пишуть бізнес-плани і захищають їх. Після цього ми виплачуємо їм 20 тисяч гривень одноразової допомоги на відкриття своєї справи.

Цього року такою можливістю скористалось 120 безробітних. Підприємництво – це завжди ризик. Не завжди хороший працівник стає хорошим керівником чи бізнесменом. Для того, щоб допомогти людям стати успішними, функціонують центри розвитку підприємництва в Луцьку, Нововолинську, Ковелі і Володимирі-Волинському. Там ми здійснюємо супровід підприємців-початківців, допомагаємо їм вирішити проблемні питання.

Дуже часто запрошуємо успішних людей, які розповідають, як вони стали успішними.

Дуже класно, коли безробітний стає підприємцем і створює нові робочі місця.

– Ви плануєте реалізувати проект, як «Територія майстерності». Розкажіть, чим особливий цей проект? Що саме плануєте зробити?

«Територія майстерності» – це логічне продовження «Зимової агрошколи», успішного проекту, який тривав 10 років.

Цей проект – освітній, він орієнтований на жителів сільської місцевості, оскільки 42 % безробітних – це селяни. Його завдання – дати людям знання про вирощування різних культур. Для цього будуть проводити семінари і тренінги. У нас є партнери, які в цьому допоможуть. Когось зацікавить вирощування малини, когось – вирощування яблук чи грибів. Можливо, наступного року на прилавках супермаркетів будуть волинські печериці.

Всі вміють садити і вибирати картоплю для власних потреб, але не всі вміють на цьому заробляти. Вважається, що картопля належить до найменш рентабельних культур. Хоча насправді це не так. Тому наше завдання – ламати отакі стереотипи і робити все, аби люди могли добре заробляти і створювати нові робочі місця.

Я ніколи не міг уявити, що малину можна збирати трактором. І при цьому вона не мнеться. Щоб до цього дійти, треба мати знання.

Можна напрацюватись і витягнути руки, не маючи результату, а можна, роблячи правильні кроки, стати успішним.

– Зараз у багатьох сферах акцент зміщується на громади. Чи співпрацюєте з ними?

– Цього року ми започаткували ще один проект – це «Успішна громада». Ми відштовхувались від реформи децентралізації, яку я вважаю найбільш успішною.

Сьогодні ОТГ мають більші фінансові можливості, ніж колись мали сільські ради. У них виникає потреба у створенні і заповненні нових спеціальностей. Наприклад, кожна ОТГ має проектного менеджера. Такого не було в жодній сільраді. Ми допомагаємо не просто знайти людину на цю посаду, а й підвищувати її кваліфікацію. Ми допомагаємо громадам ставати успішними.

На нашому сайті зробимо закладку «Успішна громада», куди будемо прикріпляти паспорти усіх ОТГ. Кожен зможе бачити всі вакансії в усіх громадах.

ОТГ – це не просто перспектива, це майбутнє, яке стає сьогоденням.

– Кілька років тому був поширений жарт, що роботодавці хочуть 25-річних працівників, але які мають двадцять років стажу. Як зараз?

– Ситуація змінилась. Працездатного населення на ринку стало менше, бо люди їдуть працювати за кордон.

Якщо в 1995 році на одну вакансію претендувало шістдесят-сімдесят людей, то зараз – двоє на одну вакансію.

Задовольнити потреби роботодавця силами безробітних, які стоять у нас на обліку, ми не можемо в повній мірі. Через це й з’явився рекрутинг.

Закривати потребу роботодавця стало дуже складно. Непросто й працевлаштувати людей, бо спеціальностей дуже багато.

Сьогодні працедавці готові працювати зі студентами випускних курсів, брати їх на стажування та закріплювати на постійну роботу. Але дуже важливо, щоб людина затримувалась. Бо у нас дуже часто буває так, що на третьому курсі студент пішов, у нього роботодавець вклав гроші, а він каже: «Сорі, я їду в Польщу».

Таких випадків є багато, тому що нашим роботодавцям дуже важко конкурувати з рівнем заробітної плати. Є різниця між зарплатою офіціанта в Луцьку і в Польщі.

Не лише розмір заробітної плати є визначальним фактором, чому люди їдуть. Вертаються ж також. Якщо 60-70 % зарплати, яку отримують у Польщі, можна буде отримати в Україні, то людина буде залишатись. Тут її тримає родина, друзі, її житло тут.

Навіть коли люди їдуть за кордон, не можна говорити, що це дуже погано. Люди привозять звідти кошти і ними підтримують економіку держави. Вони можуть утримувати сім'ї і навчати дітей.

Що дуже важливо – українці переймають досвід ведення бізнесу, побут, ментальність. Ми говоримо, що нам треба йти в Європу. Та нащо нам туди йти? Нам треба її тут створювати! А як ми її створимо, якщо ми не знаємо, чим живуть європейці?

– Ви працевлаштовуєте іноземців. Як виникає така парадоксальна ситуація, що наші люди їдуть за кордон, а іноземці їдуть працювати до нас?

– Ми не працевлаштовуємо, ми надаємо дозвіл на працевлаштування. Коли роботодавець бере до себе на роботу іноземця, він зобов’язаний взяти у нас взяти дозвіл на це.

Це єдина платна послуга, яку ми надаємо. Залежно від терміну договору є різна плата. Загалом за 2018 ми заробили 1 млн 600 тисяч гривень. Кошти напряму ідуть у фонд загальнообов’язкового страхування.

Це не масово. На пластмасовому заводі працює п’ятеро китайців, на заводі «Кромберг енд Шуберт» є поляк…

2018 року ми видали 185 нових дозволів і продовжили 39 попередніх.

Переважно все відбувається таким чином: засновник або генеральний директор є іноземцем і запрошує на ключові ланки виробництва своїх співвітчизників.

Те, що приїжджають іноземці, – не погано. Вони засновують підприємства і створюють нові робочі місця для наших людей.

– Чи плануєте надалі поєднувати роботу з політикою?

– Коли у вересні я вирішив скласти повноваження голови волинської організації «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», моє рішення було пов’язане з тим, щоб більше уваги приділяти своїй роботі.

Я готовий братись за справу тоді, коли готовий викладатись на 100 % для досягнення результату.  Якісно і результативно працювати у кількох напрямках, особливо якщо вони об’ємні і відповідальні, надзвичайно складно. Тому ми завжди постаємо перед вибором. Я свій вибір зробив.

Те, що наприкінці року ми взялись за нові проекти, пов’язане з тим, що у мене з’явилось більше часу.

Я постійно говорю, що треба підвищувати планку. А ще важливіше її втримувати.

Хочу вивести на інший рівень авторитет служби зайнятості. Я відчуваю достатню кількість сил, маю велику кількість ідей і хорошу підтримку колективу, щоб це зробити.

– Яким був для Волинського центру зайнятості 2018 рік?

– Я не люблю говорити про те, що рік був складний. Він був насичений на різні події.

У роботі стається багато викликів, треба просто наполегливо йти до своєї мети, долаючи ці перешкоди. Я дію за принципом: не шукати причин, а шукати можливості.

2018 рік був для Волинського обласного центру зайнятості досить успішним. Як результат – реалізація низки проектів.

За результатами року Волинь входить у десятку кращих в країні, а за ініціативністю – в трійку. Нам дуже важко конкурувати із такими областями, як Київська, Запорізька, Дніпропетровська. Це потужні індустріальні області, але й ми досить амбітні та ставимо великі цілі.

Цього року Державна служба зайнятості завершила процес реорганізації. Волинська область – одна із перших включалась в цей процес і пройшла його. Будь-яка реформа дається непросто.

Суть змін – максимально наблизити надання соцпослуг для людей та зробити обслуговування максимально якісним.

Ми забрали в центру зайнятості непритаманні йому функції – адміністративно-господарські. На сьогодні на місцях нема бухгалтерів. Є лише люди, які надають послуги, – обслуговують безробітних чи задовольняють потреби роботодавців.

За рік ми працевлаштували 26 тисяч людей. Важливо, що я ставив пріоритет оперативного працевлаштування – за 10 днів. Так ми влаштували на роботу 60 % безробітних.

– Які плани маєте на 2019 рік?

– Посилюватиму роботу в напрямку рекрутингу. Це 200 % пріоритет. Я бачу в цьому велику перспективу.

Дбатиму про якісну реалізацію проектів «Успішна громада» та «Територія майстерності», адже основне їх завдання – створення нових робочих місць.

Закликатиму владу максимально сприяти розвитку бізнесу, залученню нових інвестицій, створенню робочих місць та виведенню з тіні зарплат. Треба, щоб всі працювали офіційно.

Що мене особливо зачепило – аналіз дохідної частини бюджету, який розглядали на сесії Волинської обласної ради. 83 % дохідної частини – це податки з доходів фізичних осіб. Колосальна цифра.

Чим більше буде створено робочих місць, тим більше буде сплачуватись заробітної плати і тим більше буде податків. Коло замикається.

Ми звикли дивитись на витрати. Я фінансист, тому дивлюсь на дохідну частину. Якщо буде чим наповнювати бюджет, то знайдеться куди потратити гроші.

Хочеться, щоб у нас були інвестиції, люди не виїжджали, а зарплати підвищувались. Це мрія, але ж можна помріяти у переддень Нового року.

Текст: Наталя ХВЕСИК (Перший)

Фото: Ірина КАБАНОВА (для Першого)

Передрук заборонений.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Показати коментарі (1)
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Де у Луцьку буде нова виборча дільниця
Наступна новина У Луцьку закрили популярний ресторан
Останні новини
Схожі новини