Прямий ефір «Луцького радіо»

«Забронювати місце на цвинтарі можна. Але не за 50 років до», - директор луцьких кладовищ Цетнар

«Забронювати місце на цвинтарі можна. Але не за 50 років до», - директор луцьких кладовищ Цетнар
Василь Цетнар

До і після Великодня на цвинтарях активно стартує сезон прибирань. До Провідної неділі українці традиційно прибирають могили своїх рідних та вшановують їх пам’ять.

Усіма луцькими кладовищами керує підприємство зі складною назвою – «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування», очолює яке Василь Цетнар.

Перший запитав у нього, чи можна хоронити людей на вже закритих кладовищах, чи можна «забронювати» місце для могили наперед та чому заборонено ставити огорожі навколо могил.

«Земля на кладовищі – безкоштовна. Людина платить лише за послуги»

 – Скільки кладовищ нині є у Луцьку?

 – У нашому підпорядкуванні (Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування», - ред.) п’ять кладовищ. Це кладовище у селі Гаразжда Луцького району – воно найбільше, має площу близько 40 гектарів. Є також на Володимирській, на Потебні, на Чернишевського та на вулиці Рівненській. 

 – Які з них вже закриті?

 – Частково закриті кладовища на Чернишевського, Володимирській та на Потебні. Там можна проводити тільки так звані «підхоронення». Наприклад, якщо хтось «забронював» собі там місце ще раніше.

Цвинтар на Рівненській також частково закритий, там лише підхоронення проводять, бо мало вільної території залишилось.

 – Тобто, якщо звертається людина, яка не має «заброньованої ділянки» на закритому цвинтарі, то їй відмовляють?

 – Не завжди. Бувають випадки, коли хтось звільняє свою ділянку. От, наприклад, людину поховали на іншому кладовищі, тоді місце звільняється, і можна віддати його комусь іншому. 

 – Помирає людина. Куди і як звертатись рідним, аби похоронити її?

 – Звертатися потрібно до нас, у спеціалізований комбінат, що на вулиці Рівненській. Там людина оформляє замовлення на поховання рідних. 

Згідно з законом, людину можна хоронити тільки через 24 години після її смерті. Зазвичай до нас звертаються до 11 години ранку, або ж напередодні дня похоронів. Система така, що до 11 ранку землекопи копають могили, а вже після 11 відбуваються захоронення. 

Земля на кладовищі надається безкоштовно. Людина платить лише за послуги, які надає їй підприємство. А це – викопування могили, спускання труни у яму, оформлення надгробків. 

 – Яка стандартна ціна за ці послуги?

 – Вона залежить від різних умов. Ручне копання коштує дорожче. Вручну ями копають переважно на закритих кладовищах, де проводять підхоронення. Орієнтовно це вартує 1300 гривень, хоча, не впевнений, що актуальну ціну називаю. 

Якщо ж викопувати яму трактором – виходить дешевше, орієнтовно 600 гривень. Технікою копають ями переважно на кладовищі у Гаразджі.

Зимою ціна на послуги зростає, бо ями копати складніше. Земля тоді замерзла, потрібно її довбати. 

 – На всіх цих кладовищах можна хоронити людей лише із Луцька?

 – Ми хоронимо переважно лучан. Але буває по-різному... От якщо людина все життя жила в Луцьку, була зареєстрована там, потім переїхала у село, а дітям лишила квартиру – тоді ми на прохання рідних, які також у Луцьку живуть, хоронимо померлих на кладовищах нашого підпорядкування. 

Якщо людина просто із села, родичів ніяких у Луцьку не має – ми відмовляємо.

 – Можна «забронювати» собі місце на кладовищі? Знаю, що часто подружжя хочуть бути похованими одне біля одного…

 – Так, звісно. Якщо помирає людина старшого віку, то ми дозволяємо залишити для неї місце для підховання. В нас навіть є спеціальні подвійні сектори. 

Це просто оформити. Коли людина звертається до нас з проханням похоронити родича, і хоче, щоб в майбутньому її похоронили поруч із ним, тоді вона просто складає договір одразу на подвійну могилу.

Втім, якщо помирає людина у 30 або ж 35 років, то давати додаткове місце, аби воно просто пустувало 50 років, – це недоцільно. 

Приклад «подвійного» захоронення. Ліворуч – могила, поруч – «заброньоване» місце

«Часто люди, які прибрали могилу своїх рідних, прибирають і сусідню занедбану»

 – Раніше ви говорили, що кладовищі у Гаразджі катастрофічно не вистачає вільної землі. Як цю проблему вирішує міська влада?

 – Ця проблема і зараз актуальна: земля на кладовищі закінчується. Але представники міськради вже провели переговори із власниками земельних ділянок поблизу кладовища, і домовились з ними про купівлю паїв. Йдеться про півтора гектара площі. 

Думаю, наприкінці травня це питання винесуть на розгляд сесії міськради. У такому випадку вже в червні земля буде придбана. Як мінімум на два роки цієї площі вистачить.

Також переговори ведуть із декількома сільрадами: Піддубцівською та Липинською. Там деякі люди не проти продати свої городи. Якщо нічого не зміниться і вдасться купити цю землю, до цвинтаря додасться аж 2,5 гектарів вільної площі. Цього вистачить вже на чотири роки. 

 – Скільки захоронень на кладовищі у Гаразджі в день?

 – Буває, що одне захоронення, буває і двадцять. Я можу лише загальну статистику по всіх кладовищах назвати. За місяць на всіх п’ятьох кладовищах Луцька відбувається приблизно 100-120 захоронень.

А якщо брати за 2018 рік, то вийде понад 1300 людей. 

 – Часто буває так, що родичі померлих не мають змоги приїхати і прибрати могили. Чи можна «замовити» послугу з прибирання могил?

 – Є багато людей, які повиїжджали звідси, тому вони звертаються до нас з проханням прибрати територію. Працівник тоді приходить на місце, оцінює масштаб робіт, називає ціну. Назвати середню ціну я не можу, такого поняття немає – все залежить від конкретного випадку. Після прибирання наш працівник робить фото і надсилає його у Вайбері замовнику. 

В основному таку послугу замовляють на гаразджинському кладовищі, але і на інших за потреби можемо також прибрати.

 – Багато таких замовлень з прибирання?

 – Насправді не дуже, бо наші люди намагаються самі прибрати могили до свят. 

 – До Провідної неділі люди активно прибирають могили. Виникає проблема – куди дівати сміття. Як ви її вирішуєте?

 – Ми виділили місця, куди після прибирання можна складати сміття, вони переважно біля дороги знаходяться, щоб зручно було. Під’їжджають наші працівники на техніці і його збирають. Часто ми ще наймаємо техніку «Луцькспецкомунтрансу», особливо в такі гарячі періоди, як Великдень та Провідна неділя. 

Я хотів би попросити людей не залишати сміття просто біля могил. Його тоді важко зібрати. 

На жаль, також дуже часто на старих кладовищах сміття викидають на інші неприбрані могили. Особливо часто це на Володимирському кладовищі, хоча там є визначені три місця для збору сміття, куди під’їжджає техніка.

На сьогодні ми глобальне прибирання вже закінчили, бо ж закінчується Провідна неділя. 2 травня Провідна неділя проводиться на Рівненському кладовищі. На Володимирській, Чернишевського та на Потебні – у вівторок. У Гаразджі Проводи будуть в цю неділю, 5 травня. 

 – Чому на кладовищі у Гаразджі встановили шлагбаум?

 – Коли його не було, ворота треба було постійно відкривати-закривати. Шлагбаум поставили для більшого комфорту. 

Раніше тут кладовище було завжди відкрите. Люди могли заїхати, прибрати, облаштувати могили, завезти землю. Але в період від Великодня до Провідної неділі, ми закриваємо вхід. Дуже багато машин приїжджають – і ви тільки уявіть собі, що вони всі заїдуть на територію, плюс що буде їздити наша техніка, аби збирати сміття... Так як в нас місць для паркування немає, то це буде повний хаос. Тоді просто неможливо буде працювати.  

 – На будь-якому кладовищі є занедбані могили. Ви їх прибираєте чи ні?

 – Насправді є немало таких «безродних» могил. Переважно це поховання, зроблені за рахунок міського бюджету. Ми такі могили прибираємо, обкошуємо. 

Але є чимало випадків, коли люди, що прибирали могилу своїх рідних, прибирають і сусідню занедбану. 

На старих кладовищах є серйозна проблема – є поховання дуже захаращені. Там вже, фактично, і хреста немає, залишилась лише огорожа, повиростали дерева, але їх немає змоги навіть зрізати. Це насправді велика морока для нас. Є аварійні дерева, які можуть впасти і потрощити пам’ятники.

 – Але ви їх таки зрізаєте?

 – Так, загалом, зараз вже трішки краща ситуація, ми стараємось такі дерева видаляти. На кладовищі, що на Володимирській, майже всі такі небезпечні дерева вже повирізали. Там колись були такі страшні акації – тепер їх немає. На Чернишевського і Потебні теж ситуація покращилась. Зараз ми це питання вирішуємо на кладовищі, що на Рівненській. 

Нам міська влада щороку виділяє певні гроші суто на видалення дерев. 

Василь Цетнар

«Краще занести паску у військову частину. Але на могилах не лишати»

 – Наскільки часто люди ставлять огорожі на кладовищах і чи не заборонено це?

 – У порядку функціонування кладовища, що в Гаразджі, заборонено ставити огорожі. Цей порядок було прийнято на виконкомі. Тому тут огорож не роблять. 

На інших також заборонено. Лишились тільки ті, які ставили ще раніше. 

 – Чому забороняєте?

 – Якщо поставити дуже багато огорож, то це закриває прохід. На старих кладовищах часто видно, що через огорожі люди просто не можуть банально дійти до могил. А якщо говорити про те, щоб косити там, щось перекопати?

Ми будемо просити міську владу внести зміни у порядок функціонування кладовищ, щоб знімати старі огорожі, яким вже більше 10 років. Їх можна буде здати на металобрухт і отримати якісь гроші за це, купити інструмент для прибирання кладовищ.

 – Яке ваше ставлення до штучних квітів на могилах? Останнім часом у суспільстві піднімають думку, що вони – необов’язкові, тим більше, що шкодять екології.

 – Наш спецкомбінат торгує штучними квітами, тому у мене трохи двояке ставлення (сміється, - ред.). Втім, якщо дивитись з точки зору екології, то ці квіти дійсно забруднюють навколишнє середовище. Їх стільки валяється по кладовищу… Є така проблема.

Я думаю, якщо вигадають щось нове, наприклад, перейдуть на квітку паперову, так, як колись робили, то з часом ця традиція відійде.

 – А як щодо могил на меміоральних комплексах – ви за ними доглядаєте?

 – Так, є декілька таких комплексів. Це у Теремно, на Цукровому, де стоїть пам’ятник солдату, на єврейському кладовищі, на Потебні.

Наше завдання – прийти, почистити, підмести, прибрати траву, привести все у гарний вигляд.

 – Раніше говорили про те, щоб придбати піч для спалювання тварин, своєрідний крематор. Тендер відбувся ще минулого літа, визначили переможця. Піч таки купили? Яка її доля?

 – Так, її купили, вона зараз знаходиться у нас в організації. Ми вже підготували місце для неї, бо ж треба окреме приміщення. Все продумали і, сподіваюсь, цього року ми її вже встановимо і запустимо. 

 – Там будуть тварин спалювати чи не тільки?

 – Поки точно не можу сказати… можливо, там будуть і шприци спалювати чи лампи люмінесцентні, оскільки їх немає куди возити та здавати. 

 – Які традиції Провідної неділі вам не подобаються?

 – Коли люди приходять на Провідну неділю, ставлять на могили паски, яйця, цукерки. Потім вони йдуть, а паски валяються і в ровах, і пташки розносять, і яйця починають смердіти. Тварини лазять по могилах у пошуку їжі… Виникає враження, що це не кладовище, а кормова база для тварин.

Сьогодні можна принести паску до церкви, тоді вони піде по призначенню. Краще взагалі її занести у геріатричний центр, або ж у військову частину. Але не на могилах лишати. Бо наші працівники потім прибирають і бачать, як цей хліб валяється, у якому він вигляді. Це трішки неправильно. 

Якщо взяти Львівську чи Тернопільську область – то там ніхто їжу не залишає на могилах. Різати паску і пити сто грам на могилах – це… Ну не знаю, мені здається, є призначені місця для цього. Можна принаймні прийти додому, сісти і відсвяткувати ту Провідну неділю. 

 – А часто люди випивають біля могил?

 – На Провідну неділю – дуже часто.

Текст і фото: Таня БУГАЄНКО

На території цвинтаря у Гаразджі продають штучні квіти. Вартість – від 50 гривень

Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У Центральному парку Луцька з'явився новий фонтан
Наступна новина Хроніка пригод Луцька і Волині. Четвер, 2 травня
Останні новини
Схожі новини