Чимало волинян на свята здійснюють ритуали, які насправді мало пов’язані з християнством. Народні звичаї можуть тягнутися ще з язичницьких часів, поступово нашаровуючи релігійні атрибути. Один із таких – малювання хрестів на одвірках та вікнах на Водохреще. Попри використання освяченої води та молитов, церква до цього звичаю стосунку не має та називає його більше світським (хоч і не засуджує).
Суть звичаю
69-річна Віра Гаврилюк з села Крупа Луцького району пам’ятає цю традицію з дитинства. Каже, так робили і дід з бабою, і прадід з прабабою.
«18 січня йдемо на Вечірню, стоїмо на службі, після – беремо освячену воду. Додаємо також трохи тієї, що була у нас збережена з минулого року. Робимо кутю, ставимо в неї стільки ложок, скільки є людей в сім’ї, кладемо пончики в макітру.
Тоді робимо кропило з пшеничних колосків або ялинових гілочок, беремо крейду (її освятили разом з водою на Вечірній). В хаті всі встали, проговорили «Отче наш», подякували Богу за прожитий рік, попросили благословення на наступний. Тоді голова сім’ї починає малювати хрестики і кропити їх свяченою водою.
Я співаю, а тато колись просто говорив: «Як в Йордані хрестив Ти, святий Господе, тоді об’явилась пошана Троїці, і голос Отцівський свідчив про Тебе, улюбленим Сином тебе називаючи…».
Вийшла на вулицю – написала на дверях хрестик, покропила, потім – на всіх вікнах. Три рази ходжу навколо хати, потім: на горище, в льох, хлів – усі прибудови. Тоді в хаті всі віконечка і двері. А вже потім всі сідаємо за стіл, молимося і їмо кутю.
Також деколи кроплю машину, кожне дерево, город – прошу благословення. Це вже з кутею ходиться. А потім на порозі присідали діти і квоктали, щоб квочки родили.
На сам Йордан, наступного дня, вже кропить священник», – розповідає жінка.
Для неї ці хрестики – оберіг і символ хрещення Ісуса.
Звичай також поширений на Маневиччині, Любешівщині, Камінь-Каширщині, Горохівщині, Цуманщині та інших регіонах. Подекуди на одному одвірку може бути не один хрестик, а 12: їх малюють щодня від Різдва до Водохреща. Вважається, що в ці дні по землі ходить нечисть, тож ці символи повинні захищати від неї.
Читати також: «Краще питайте лікарів». Волинські священники про купання на Водохреще
Що думають про звичай у церкві
Прессекретар Волинської єпархії Православної церкви України протоієрей Віталій Собко каже, що навколо християнства утворилося безліч народних традицій. Деякі тягнуться ще з язичницьких часів, інші є переосмисленням релігійних звичаїв.
«З цього приводу церковних канонів немає, але подекуди виробилася традиція з нагоди Водохреща позначати хрестами свої помешкання. Це ніби свідчення християнської віри для тих людей, хто приходить і бачить хресне знамення. Таких місцевих традицій є дуже багато. І кожна, очевидно, має під собою якийсь ґрунт, символізм та пояснення. Хоча буває, що традиція починається з одним задумом, навіть суто практичним, а далі переосмислюється і набуває іншого значення.
Церква не проти таких речей, якщо проявляється віра людини, якщо вона вкладає в неї не забобонний чи марновірний зміст. Якщо ця традиція є свідченням віри у правдивого Бога, такий обряд підтримується. Якщо ж це забобон чи якийсь магічний ритуал, звичайно, церква засуджує таке», – розповідає священник.
Нагадаємо, митрополит Михаїл освятить воду у Стиру 19 січня.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
