Мабуть, нині важко віднайти людину, яка з тим чи іншим акцентом не чула про необхідність впровадження енергозберігаючих технологій. Глобально про це говорять крізь призму зменшення запасів енергоносіїв та шкідливий вплив на навколишнє середовище нинішніх джерел енергії, точково – про нові підходи до виробництва, будівництва, ведення сільського господарства чи переробку вторсировини.
В наших реаліях тема енергозбереження – більш приземлена і є актуальною для левової частини населення того ж таки Луцька через суми у платіжках за комунальні послуги.
У таких помешканнях, аби не «гріти» повітря ззовні, необхідно вкладати шалені кошти в заміну вікон, мереж, утеплення дахів, фасадів, підвалів, встановлення індивідуальних теплових пунктів і чимало інших речей, які пересічному громадянину просто не відомі. Для багатоквартирного будинку ці витрати становитимуть мільйони гривень, отож, ляжуть на кишеню пересічного громадянина доволі важкою, якщо не непосильною ношею.
Щоправда, виходом для багатьох городян стало створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та робота їхніх очільників над залученням на такі потреби коштів за різними державними програмами. Причому взяти у них участь не так уже й просто, бо цьому передує кропітка робота з підготовки необхідних документів та аудитів. Однак якщо ви думаєте, що коли кошти все ж залучаються (а це в загальному компенсується аж до 80% від усіх витрат), то мешканці-везунчики не тямляться від радості, то – ось вам свіжа історія про те, як шанс не те що прогавили, а свідомо відмовилися.
ОСББ. Початок
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кравчука-17» створили у травні 2012-го. Очолив його мешканець цього ж будинку. І, як розповідає Ігор Фалюш, який теж проживає за цією адресою, толку з того було мало. Хоч якихось змін, порівняно із обслуговуванням у ЖЕКу, ніхто не відчув. Тож менш ніж за рік голову переобрали, запросивши у січні 2013-го на цю посаду Георгія Давидюка.
Найпершою проблемою, яку довелося вирішувати новому керівникові, стала «реанімація» індивідуального теплового пункту. Бо його так «пообслуговували», що вже й багато деталей просто зникли з обладнання, і не реально було зробити регулювання інтенсивності опалення. А мешканці, сплачуючи нібито по лічильнику, віддавали за тепло удвічі більше, ніж містяни відповідно до тарифів «Луцьктепла».
«Отож, у перший рік провели ремонт теплового пункту. І люди це одразу відчули, бо почали платити значно менше», – пригадує Георгій Давидюк. Потім, за його словами, на цей дім залучили кошти програми «70 на 30», щоб відремонтувати дах, бо він був у такому жалюгідному стані, що існував суто номінально.
Наступним етапом діяльності ОСББ саме в цій багатоповерхівці стало вкладання бруківкою прибудинкової території (на той момент більше схожої на велику яму, з якої неякісний бетон повністю змило водою за 3-4 роки з часу здачі будинку в експлуатацію).
Згодом змонтували дитячий майданчик. І, до речі, одразу ж подумали про те, як убезпечити його від вандалів, частково зробивши вхід через домофон. Окрім того, у будинку встановили відеоспостереження: в під’їздах і по периметру в дворі. Тож кожен власник чи співвласник квартир на Кравчука, 17, маючи пароль, міг побачити, що відбувається у під’їзді та дворі, перебуваючи у будь-якій точці світу.
Звичайно ж, паралельно у будинку проводилися менш витратні у матеріальному плані, але дуже важливі для комфорту мешканців заходи.
У 2019 році за кошти одноразового ремонтного фонду в багатоповерхівці зробили капітальний ремонт ІТП (змінили повністю все обладнання, насоси, датчики, клапани). «У результаті цього тільки за опалювальний період 2019-2020 років сальдо між тарифами «Луцьктепла» і цього будинку становило 800 тисяч гривень. За цей період, 2020-2021 років, уже сальдо становить один мільйон гривень, хоч ще й не завершення опалювального сезону. Тобто люди платять у 2,2 раза менше, ніж по місту Луцьку, й суттєво економлять сімейні бюджети», – мовою цифр резюмує зроблене голова ОСББ.
«Енергодім» у поміч
З 2019 року в Україні почала діяти програма часткового відшкодування витрат на заходи з енергоефективності у багатоквартирних будинках «Енергодім». Якщо коротко, то її учасники повертають 70% витрат на термомодернізацію. А оскільки Луцька міська рада підписала меморандум із Фондом енергоефективності, то вона відшкодовуватиме ОСББ-учасникам програми ще 10% за роботи, матеріали та обладнання із бюджету громади.
Правління ОСББ «Кравчука -17» у червні 2020 року ухвалило рішення стати учасником програми «Енергодім» і підписало договір на проведення енергоаудиту цього житлового будинку з метою забезпечення участі у заходах із термомодернізації. Аудит здійснили, його дані відправили у Фонд енергоефективності. І вже цьогоріч, 2 лютого, звідти прийшло повідомлення про схвалення заявки.
Як йдеться у документі, це ОСББ включили до переліку перших 500 будинків, які отримають відшкодування у розмірі 70% . Плюс 10% компенсує міська рада. Отож, витрати мешканців становитимуть лише 20% від загального кошторису. Відповідно, правління об’єднання 25 лютого ухвалило рішення провести загальні збори й озвучити цю інформацію, аби мешканці будинку вирішили, чи працювати за програмою. Адже однією з умов участі є провести письмове опитування та зібрати не менш ніж 2/3 голосів «за» власників та співвласників квартир.
«Рішення не прийнято»
Але у процесі підготовки до цієї процедури виявилося, що у будинку є супротивники енергозбереження. І вони активно протидіяли цій програмі, причому навіть не будучи власниками квартир, а просто проживаючи там. Аргументи, що заплановане дозволить економити ще більше (а не удвічі, як зараз), не діяли.
Власне, опитування завершилося минулого тижня. Його результат, м’яко кажучи, – плачевний. Зі 146 власників свою позицію висловили 52 особи. Причому з них 22-є були «за», а 30-ть – проти. У протоколі «хрест» на участі у програмі прописаний коротко: «Рішення про участь у державній програмі «Енергодім» не прийнято».
«Не знаю, про що це свідчить. Необізнаність чи некомпетентність. Звичайно, нікому свою позицію, хоч яка вона правильна, стовідсотково не доведеш. Але ж є очевидні факти: зміни за головування Давидюка відбуваються, вони якісні та позитивні, ще й у результаті бережуть гроші кожної родини. І прикро, що з цієї програми ми вилетіли вже назавжди», – коментує ситуацію членкиня правління Наталія Шпалерчук.
У жінки є власне бачення того, чому так трапилося. По-перше, чимала кількість квартир у будинку здається в оренду, тож власники не зацікавлені хоч якусь зайву копійку витрачати на модернізацію чи енергоефективність. А ще є чимало людей, які отримують субсидії, якими перекривають оплату за комуналку. І вони теж чинять спротив зайвим, на їхню думку, витратам. Хоч, як стверджують мої співрозмовники, серед мешканців будинку справді осіб малозабезпечених немає.
«Я подорожувала, бачила досвід у такій роботі європейських країн. І справді хочу, щоб так було у нас. Щоб запроваджувалися якісні зміни, що дозволять і економити ресурси та кошти, й осучаснити обличчя міста. На жаль, наразі цього не буде», – ділиться жінка.
Від автора:
Повторюся, за програмою «Енергодім» і завдяки меморандуму між Фондом енергоефективності та Луцькою міською радою 80% коштів компенсують за усіма видами робіт. Власне для ОСББ «Кравчука-17» держава була готова надати 10-12 мільйонів безповоротних коштів. Була… І вже не дасть.
Хоча насправді ці покращення обійшлися б людям у доволі незначні суми: сплати були б у розмірі 3 гривні за метр квадратний їхньої загальної площі. Що, як наголошують у керівництві ОСББ, з врахуванням нинішнього внеску за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4 гривні за «квадрат», разом не перевищувало б середньомісячного нарахування за утримання у місті Луцьку. А якщо ще й уточнити, що результатом стала б економія у щонайменше тисячу гривень щомісяця лише на опаленні, а вартість модернізованої нерухомості зросла б, можу тільки поспівчувати тим, хто був «за», але став жертвою такої «демократії».
І хоч ця стаття ситуації вже не змінить, я мусила її написати – як шанс, що з чужих помилок засвоять урок ті, хто теж ступить на шлях впровадження змін у житлово-комунальній сфері. Бо то хоч робота і переважно невдячна, але дуже необхідна для майбутнього.
Текст – Ольга Булковська
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
