Як розвивається Локачинський район та освоюються кошти, виділені із державного бюджету на соціально-економічний розвиток територій, перевірив в одній із робочих поїздок народний депутат України Сергій Мартиняк.
Графік у нардепа видався щільний: розписана кожна година та десятки об’єктів до «ревізії». Школи, садочки, будинки культури, пам’ятки архітектури, дороги – зробленого чимало…
Сергій Мартиняк – депутат, який не любить публічності, але це не заважає йому допомагати округу та волинянам. При чому допомагати не дрібницями, а масштабно.
«Не варто розпорошувати кошти по району, краще зробити якісно і повністю щось одне», - вважає нардеп.
А ще він переконаний, що до кожної справи – чи це облаштування пральні в садочку, чи ремонт даху, треба підходити по-господарськи та з розумною економією грошей.
СЕЛО ВІДІРВАНЕ ВІД СВІТУ. ДОРОГА «ЛОКАЧІ – СТАРИЙ ЗАГОРІВ»
У Локачах нардепа із помічником Олександром Пизою зустрічає голова Локачинської райдержадміністрації Віктор Дудечко. Першим пунктом у довжелезному графіку візиту на округ – огляд шляху, бо дорогою це важко назвати, який з’єднує Локачі із селом Старий Загорів протяжністю
За словами місцевих мешканців, їхнє село до останнього часу було відірваним від «цивілізації». Наче й до районного центру рукою подати, а транспортного сполучення не було. Лише у минулому році маршрутки нарешті почали їздити Старим Загоровим.
Ремонті роботи на вщент розбитій дорозі уже тривають, однак, як розповів голова РДА, коштів не вистачить, щоб відремонтувати все.
«Щоб відремонтувати дорогу повністю, не вистачить 5 мільйонів гривень. Згідно з проектно-кошторисною документацією, ремонт запланований на відрізку
«Дорогу однозначно треба довести до Локачів, - наголосив нардеп. - Щоб оцінити дорогу, треба дочекатися завершення ремонту, але вже можу сказати, що роботи виконуються якісно, зважаючи на товстий шар асфальту, який вкладають. Головне, щоб ця дорога не розсипалась через два-три роки, як це буває у нас. Але переконаний, що в цьому випадку вона «простоїть» років з десять до наступного ремонту».
Сергій Мартиняк наголосив, що, не зважаючи на те, що передбачених коштів не вистачає, щоб доробити дорогу до кінця, все одно місцева влада обрала правильний шлях – ремонтувати якісно і в цілому, а не розпилювати кошти по району.
«Я постараюсь допомогти із ремонтом дороги до завершення періоду, коли ще можна проводити дорожні роботи. Водії вже до кінця року зможуть повноцінно по ній їздити, а не оминати ями, як ми це робили», - наголосив Сергій Васильович.
«ЩО НЕ ЗРОБИЛИ ЗА 20 РОКІВ, ТО ЗА ТРИ НЕ ВСТИГНЕШ»
Оглянувши дорогу, депутатсько-чиновницький «кортеж» вирушив до школи села Старий Загорів, де у минулому році за понад мільйон гривень ремонтували дах (800 тисяч гривень надійшли як субвенція на соціально-економічний розвиток за сприяння народного депутата).
Переступивши поріг школи, Сергій Мартиняк одразу поцікавився у педагогів, як реалізовується проект «Нова українська школа». Директор школи зауважив, що все готове до початку навчального процесу.
«А що буде нового?» - запитав Сергій Васильович у вчительки.
«Стараємось, щоб усе було по-новому. В більшості навчання «першачків» буде побудоване в ігровій формі», - розповіла вона.
«Колектив школи працює над тим, щоб у складні часи, коли не вистачає ресурсів та коштів на ремонт школи, все одно стараються тримати її в належному стані, аби діти, які прийдуть першого вересня, відчували себе, як вдома, здобували знання та будували Україну. Можливо, наші діти будуть успішнішими, ніж ми», - резюмував голова Локачинської РДА, натякаючи, що у школі, крім даху, який відремонтували, є ще достатньо невирішених проблем.
«Що за 20 років не робили, то за три не встигнеш», - наголосив нардеп та побажав, щоб навчальний рік минув успішно, і діти були задоволені навчальним процесом.
Поза планом у візиті народного депутата – монастир Різдва Богородиці, що у селі Новий Загорів. Монастир славився тим, що у ньому в 13-14 століттях перебувала чудотворна ікона, привезена київськими монахами, які переховували її від монголо-татар. Як і більшість пам’яток архітектури, монастир руйнується та потребує елементарних заходів збереження, у цьому разі – даху.
«Є проект на тимчасовий дах, правда він зроблений ще у 2012 році. Кошторис – 300 тисяч гривень», - сказав сільський голова.
Сергій Мартиняк припустив, що, певно, коли виготовляли проект, його кошторис завищили на відсотків 40.
«Тому, думаю, перерахунок не буде особливо різнитися. Таких об’єктів є багато, треба думати над тим, як витратити менше коштів, але отримати результат.
Ми хочемо завершити церкву, яку почали будувати з нуля на луцькому кладовищі в Гаразджі. Тоді у нас вивільняться ресурси, і ми зможемо більше допомагати окремим церквам», - повідав народний обранець.
До слова, з ініціативи Сергія Мартиняка у селі Галичани Горохівського району вже збудовано дерев’яну церкву, стара – двічі потерпала від пожежі. Наразі у Гаразджі Луцького району тривають завершальні роботи із будівництва храму на цвинтарі.
«ПІЗНАЙКО» В ЛОКАЧАХ: З ДАХОМ, АЛЕ БЕЗ ОБЛАДНАННЯ В ПРАЛЬНІ ТА МЕБЛІВ ХАРЧОБЛОЦІ
У Локачах біля садочка «Пізнайко» народного депутата чекає селищний голова Богдан Іус. Разом вони йдуть проінспектувати, як відремонтували минулоріч дах дошкільного закладу. Із соцеконому на це було виділено 800 тисяч гривень.
У дитсадку пахне фарбою, тривають останні приготування до початку нового навчального року.
Завідувач ДНЗ Ольга Крупеня переконує, що за кілька днів ремонтні роботи завершаться, і діти знову повернуться до садка. А садок, до слова, чекає на 120-125 вихованців.
У пральні – гарний ремонт, щоправда із обладнання – лише одна пральна машина.
«А де ж ванна? Мийка?» - по-господарськи запитав Сергій Мартиняк.
«Ще немає», - з надією знизує плечима завідувачка.
«Бачив ще й меблів у харчоблоці нема. Одні старі тумбочки… Ви що, з цілого району сюди старі меблі позвозили до мого приїзду (сміється, - авт.)», - жартома підсумував ревізію садочком нардеп, одразу доручивши своєму помічникові Олександру Пизі внести до списку, обов’язкового до виконання, меблі в харчоблок та обладнання до пральні.
КРУХИНИЧІ: САДОЧОК ЗАМІСТЬ РУЇНИ. СОЦІАЛЬНИЙ ПОДАТОК В ДІЇ
Рухаючись у напрямку села Крухиничі, до місцевого садочка, не сподівалися побачити щось особливе. Здавалося б, ну чим може вразити сільський дошкільний заклад. А ні! Завдяки старанням сільського голови Руслана Познякевича будівля-пустка, з якої «добродії» повиносили усе, що можна було, перетворилася на сучасний дитячий садочок. Сергій Мартиняк посприяв тому, щоб у минулому році в садочку з’явилось опалення.
«На місці цього садочка були розвалини. Місцеві мешканці «добре» допомогли! Не треба було нічого демонтовувати (сміється, - авт.)», - пригадує сільський голова.
Каже, що в садочку не вистачає місць для усіх охочих, бо просяться діти з сусідніх сіл.
«Все почалося з тих 0,5 відсотка, які виділяє ваша фірма на розвиток місцевих громад. Спочатку за ті гроші ми накрили дах, наступного року вставили вікна та двері, а за гроші із соцеконому у минулому році зробили опалення», - розповів Руслан Познякевич.
ДОВІДКОВО. Всі підприємства «Пан Курчак» з власної ініціативи сплачують додатково ще й соціальний податок у ті громади, в яких обробляють землю, обсягом 0,5 % від грошової оцінки землі. Суми коливаються від 50 до 250 тисяч гривень на рік. Громади розподіляють ці кошти на власний розсуд.
Оглянувши садочок, нардеп пообіцяв, що допоможе із облаштуванням пральні.
«А ви наступного року зробіть харчоблок – з правильними меблями: столами з нержавійки, витяжкою, плитою, бо це важливо! А ні – то нехай діти, як за кордоном, приходять у садочок з ланч-боксами», - посміхаючись, зауважив Сергій Васильович.
Проводжаючи нардепа до автомобіля, сільський голова також розповів про ще одну проблему села.
«Вода в селі дуже іржава. Ми поставили нову башню, зробили свердловину. Зараз з обласного бюджету нам обіцяють 200 тисяч гривень на підвідний водопровід до садочка, але хочеться його далі провести «по світу». Для цього потрібно хоча б тисяч сто», - сказав він.
«Який діаметр труби?» - хазяйновито перепитав Сергій Мартиняк.
Сільський голова відповів, що від башні йтиме підвідна «62-а» труба, а далі – 50-ка.
«У людей є старий водопровід, яким вони могли б під’єднатися до нового центрального», - зауважив голова громади.
«Краще не економити на трубі. Витратити на 50-100 тисяч гривень більше, але прокласти якісну трубу, яка б довго слугувала», - резюмував нардеп, давши доручення помічнику прорахувати усі деталі.
ШКОЛА В ПАВЛОВИЧАХ: ГРУБКИ У КЛАСАХ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ
Гостинний прийом чекав на нас у школі села Павловичі. Сюди нардеп приїхав з наміром оглянути покрівлю, яку повністю змінили три роки тому, та фасад. Однак, як виявилося, ремонт даху був лише першим кроком до наведення ладу у цьому навчальному закладі.
Директорка школи Оксана Нерода одразу провела невеличку екскурсію територією закладу. А вона – чимала. Діти навчаються у чотирьох різних корпусах. Класи опалюються грубками!
«Дах був на стільки прогнилий, що падав дітям на голову, він вже ні на чому не тримався. Від коридору хотілося плакати. Є в класах ще грубки, якими досі живемо і воюємо.
У 2015 році спільними зусиллями ми залучили 495 тисяч обласних і 50 тисяч районних грошей і перекрили дах. Тоді підключили ваші гроші – 240 тисяч гривень, за які зробили повністю фасад і ремонт коридору.
«Ну в якій ще середній школі можна побачити грубки? Я вже мовчу, що тут температурного режиму важко досягнути. Брикет, якими ми опалюємо, дає мало тепла, а лише сморід та чад. Це біда. Пальці на руках-ногах мерзнуть», - розповіла директор.
Зараз у школі навчається 110 учнів, у перший клас цьогоріч прийшло 14 діток.
Проте повноцінно існувати без нормальної системи опалення навчальний заклад не може.
«Якщо зробити паливну систему і з’єднати перший корпус з другим – це був би ідеальний варіант. Ми б перевели до цих двох корпусів усіх дітей, але все залежить від того, якою буде наша школа… У нас знайшлося б місце і для 12 класів, а для 9 тим більше. Буде ОТГ – буде власна опорна школа… Ми не проти і невеличкої школи – І –ІІ ступенів, але з нормальним опаленням, навіть якщо і основна опорна школа буде в Локачах», - наголосила директорка.
ЗАТУРЦІ: «СПОЧАТКУ ОПАЛЕННЯ, А ПОТІМ БУДЕТЕ НАВОДИТИ «КРАСУ»
У Затурцях на Сергія Мартиняка вже чекав колектив садочка «Колосочок», у якому два роки тому змінили покрівлю. На ці потреби було залучено 640 тисяч гривень, 600 тисяч із яких – субвенція на соціально-економічний розвиток територій.
Голова Затурцівської ОТГ Володимр Патійчук зауважив, що наразі в дошкільному закладі використовують комбіноване опалення, але є потреба у його заміні на сучасне.
«Зараз існують різні варіанти модульних котелень. Тому спочатку - туалети, каналізація і опалення, а потім будете наводити красу всередині», - сказав народний депутат.
На завершення візиту у Локачинський район Сергій Мартиняк обговорив питання децентралізації із головою РДА Віктором Дудечком. Як з’ясувалося, із цим у районі є суттєві прогалини.
Як повідомив посадовець, загалом на території району пропонувалося зробити три громади – Локачинську, Затурцівську та Привітненську.
«Але ми виросли до ідеї створення однієї громади в межах Локачинського району. Затурці пішли своїм шляхом, тому ми міркуємо над тим, щоб створити свою громаду без Затурців», - розповів Віктор Дудечко.
«Я не прихильник того, щоб робити маленькі громади, тому мені подобається ідея із великою Локачинскою ОТГ», - підсумував нардеп та порадив рухатися у цьому напрямку.
На цьому відвідини Локачинського району завершилися, чого не скажеш про робочий графік нардепа – попереду чекав ще Рожищенський район.
Текст: Ірина КОСТЮК (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
