Щоб відбудувати комплекс Свято-Миколаївського монастиря, у Жидичині вирішили об’єднати зусилля небайдужих людей і створили опікунську раду.
В раді вже є юристи, які допомагають фаховими порадами. Також там хочуть бачити не лише бізнесменів, а й представників влади, журналістів, краєзнавців та інших фахівців. Про це розповів настоятель монастиря, архімандрит Константин Марченко.
Будівлю 1723 року і подвір’я навколо монастир почав відновлювати самотужки, без фінансування держави. Нині тут живуть монахи та звершуються молитви в храмі, де нещодавно завершили ремонт.
А колись саме тут Полікарп Сікорський перекладав Святе Письмо українською мовою. Загалом на цьому місці вже більше 1000 років звершується християнська молитва. І якщо Київську Русь хрестили в 988 році, то є факти, що в жидичинському монастирі вже у 935 році був намісником Анект, - розповідає настоятель.
Про потужність жидичинського монастиря свідчить хоча б той факт, що король Данило Галицький саме сюди приїжджав на поклоніння до чудотворного образу, а був він тут, за свідченням істориків, мінімум п’ять разів – приїжджав помолитись перед кожним серйозним випробуванням.
Нині в монастирі почали досліджувати польські архіви і знайшли там чимало цікавих фактів. Виявилось, що тут свого часу 40-50 років був осередок Жидичинської лаври. До того ж монастир ніколи не був російським, а в його історії є навіть факт того, що свого часу монастир опікувався соціальною сферою 24 сіл. Втім в греко-католицький період монастир втратив цю славу.
Архімандрит Константин показав присутнім і старі світлини з польських архівів, на яких зображений цілий комплекс монастиря до розрухи, а також макети будівель, які планують відновити.
«Маємо за мету все це відбудувати», - пояснив архімандрит Константин.
Відтак, щоб відновити цілий комплекс, монастир вирішив заручитись підтримкою небайдужих і дієвих людей.
Адже, за словами настоятеля монастиря, склалась така традиція, що існує церковна громада, серед якої є певна «десятка» громадян активність якої, в кращому разі, завершується на гарно прибраному храмі. В монастирі хочуть змінити таке відношення до справ, бо тут звикли працювати на реальний результат.
Відтак вирішили, що при монастирі замість «десяток», які вже себе віджили, варто створити дієву опікунську раду, куди увійдуть люди, яким реально не байдужа доля цього монастиря і кожен з них на своєму місці зможе щось зробити для розвитку.
«Це не лише бізнесмени, а в першу чергу представники ЗМІ, які можуть постійно висвітлювати діяльність монастиря та наші плани, це юристи, краєзнавці, представники влади, бо коли є сприяння влади - все йде набагато швидше. Адже, пам’ятаю, що я рік збирав документи, коли відновлювали Свято-Духівський скит, а через рік чиновник мені заявив, що закони змінились і він вже не підпише цих паперів. Тому скит відновили в 2010 році, а узаконюємо ще й досі», - сказав настоятель монастиря.
Архімандрит Константин додав, що вони хочуть відродити національну святиню правильно і зробити все професійно, щоб лишити нащадкам цей комплекс в гарному вигляді, а тому бажають залучити в раду фахівців своєї справи, які відповідально візьмуться за свій квадрат роботи у питанні комплексного відновлення святині. Цей формат не підійде людям, які хочуть лише піару, бо в опікунській раді хочуть бачити людей, які відповідальні і зроблять свій важливий внесок у відбудову монастиря. За останніх 15 років в монастирі зробили чимало, але все своїми силами і без жодної копійки державних грошей. Якщо ж до опікунської ради долучаться активні й фахові люди, то цей процес піде швидше і до 1100 ювілею святині, який буде через 13 років, вдасться відбудувати цілий комплекс, який був у період розквіту святині.
«Є проста приказка - зі світу по нитці і виходить гарна сорочка. Адже хтось один такий масштаб просто не потягне, але якщо нас об’єднається 10- 15 і кожен на своєму місці хоча б щось зробить і дасть монастирю, то ми своїми силами за найближчі 13 років зможемо відбудувати цілий комплекс», - додав Архімандрит Константин.
Текст і фото Юлії Остапович
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
