На Водохреще, що замикало цикл різдвяних святок, наші предки зазвичай вставали до сходу сонця. Уся родина, не снідаючи, раненько вирушала до церкви. А перед тим, на світанку, якщо в хаті була дівчина, вона чимдуж поспішала до криниці по воду.
«Вважалось, що саме на Ярдань вода в колодязі тричі перетворюється на вино, - розповідає етнограф Олександра Кондратович. – Треба тільки мати щастя потрапити на щасливу мить перетворення. Переказують, що колись дівка і справді принесла до хати ціле відро п’янкого напою. От тільки ніхто не пам’ятає ні її імені, ні точного часу, ні двору, в якому відбулось омріяне диво».
Освячення води на перший день Водохреща відбувалось особливо урочисто. У багатьох селах вирубували на водоймах хреста з льоду і поливали його буряковим квасом. Прикрашали його стрічками та сухоцвітом. Навколо хрестів подекуди ставили ялинки та інші хвойні дерева.
Ця традиція на Поліссі збереглась і донині. Зазвичай чоловіки, які мали вирубувати хреста, готувались до цієї почесної місії заздалегідь. Вони не впивались оковитою за різдвяними столами, не переїдали, не сварились. А головне — молились. Довіряли цю роботу лише тим чоловікам, які мали незлостиву вдачу. Якщо ж рубати лід на йорданського хреста з лихими думками – можна було простудитися або навіть піти під кригу.
«Місце на водоймі, де вирубують хрест, або криж, має бути чистим, – провадить прикарпатський етнограф Мирон Гринівець. – Там не мало бути утоплеників. Якби в такому місці, не дай Боже, освячувати воду, то водяна святиня могла й розколотися або розтанути під час служби».
За словами Мирона Гринівця, крижаний хрест після освячення води має потужну енергетику. Тому по закінченні служби недужі поспішали прикластися до нього хворими частинами тіла. І навіть відколупували від нього частинки і клали в якусь посудину, яку разом з освяченою водою забирали з собою.
Повернувшись додому, кропили йорданською водою хату, пили та вмивалися нею. В деяких районах Волині у цей день прийнято було білою глиною ставити хрестики. Їх малювали не лише на стінах та дверях господи, а й навіть на спинах рідних, друзів та односельців. Вважалось, що вони вбережуть людей від будь-яких випробувань.
Ярина Руднік
Фото: Олександра Черевка та Віталія Дмитренка
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
