Кабінет міністрів продовжує напружені переговори з Міжнародним валютним фондом щодо ціни на газ. З одного боку, від них залежить фінансова стабільність країни. З іншого – платоспроможність українських громадян.
Поки сторони займаються пошуками компромісу. До чого готуватися напередодні чергового опалювального сезону – читайте в інтерв'ю OBOZREVATEL з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом.
– Тема, що останнім часом на слуху – ваш план боротьби з контрабандою на митниці. Скільки планується вивести з тіні? І чому саме зараз?
– Це дуже серйозна проблема. Минулого року ми змогли залучити з митниці до бюджету додатково понад 70 млрд грн – майже 3 млрд доларів! Але багато хто й надалі заробляє на контрабанді шалені гроші. Моє завдання – вирвати їх з кишень контрабандистів і спрямувати до Державного бюджету.
Коли мені стало зрозумілим, що почали запускати системні схеми, які залишають бюджет без колосальних сум, у яких зав’язані по ланцюжку всі структури, то я публічно заявив, що не терпітиму цього. Це мій обов’язок і принципова позиція.
Велика контрабанда – явище, у якому відбувається зрощення структур, зокрема правоохоронних і владних. Без митника, сбушника, прокурора, працівника МВС розробити й впровадити контрабандні схеми неможливо. Тому я звернувся до усіх правоохоронців, щоб подолати ці явища.
Я радий, що в цьому питанні є чіткі позиції міністра внутрішніх справ і керівника Національної поліції. Величезна роль тут належить керівнику Департаменту протидії злочинності у сфері економіки Ігорю Купранцю, є воля Мирослава Продана з ДФС. Вони працюватимуть у координації з урядом.
Отримав запевнення у підтримці від керівника СБУ Василя Грицака. Взагалі вважаю, що він непричетний до цих схем, і, гадаю, він зможе подолати внутрішній опір у своїй службі.
Я також звернувся до НАБУ з проханням посилити роботу на цьому напрямку.
– Як конкретно відбуватиметься боротьба з контрабандою? Які інструменти?
– Було прийнято низку постанов Кабінету міністрів. Наразі відбудеться повна взаємодія між ДФС і Департаментом протидії злочинності у сфері економіки. Йдеться про доступ до баз даних, обмін інформацією, спільний огляд товарів – аби виявляти занижену вартість або вантажі, що перевозять у «порожніх» за документами авто.
Важливу роль у боротьбі з контрабандою виконує Державна прикордонна служба. Зокрема у боротьбі з контрабандою нафтопродуктів. Нещодавно виявили схему: у нейтральні води України заходять танкери з нафтопродуктами, а потім маленькими суднами товар перевозять на берег, розвантажують і продають через мережу.
– Ви знаєте, хто кришує контрабанду нафтопродуктів? Чули про причетність до цього кума Путіна?
– Мені однаково, хто цим займається – для мене тут немає «авторитетів». У будь-якому разі мені з тими людьми не по дорозі – це раз. По-друге, я не збираюся мовчки дивитися на цей безлад. Я відповідаю за державні інтереси. Хто на дорозі попадеться – чий кум, сват, брат – я публічно про це говоритиму.
Я звернувся до всіх правоохоронних органів саме тому, що необхідно, щоб боротьба велася і зсередини. Не всі ці структури перебувають у моєму підпорядкуванні, але я розраховую на взаємодію. Розраховую на те, що керівники усіх структур долучаться до того, щоб зупинити контрабандні потоки – це стосується усіх силових органів.
Також розраховую, що нарешті будуть завершені процедури закупівлі сканерів та іншого обладнання, що зробить кордон прозорішим. Плюс – об’єднання баз даних з нашими міжнародними партнерами. Тобто, є ряд електронних, оперативних можливостей, які ми будемо задіювати, аби знищувати схеми.
Типові схеми я вже розкрив. Їх близько 10. Але найгірше те, що вже з'явилися офіси юридичної, технічної підтримки цих схем у країні. За моїми оперативними даними, там задіяні ті самі люди, що й за часів Януковича. Правоохоронці мають їх виявити та припинити діяльність таких центрів.
– До речі, щодо правоохоронців. Нещодавно ви казали, що існує змова силовиків проти вас. Про що йдеться? Про кримінальні справи, що начебто були порушені проти ваших соратників рік чи півтора тому?
– Більше того, ці фейки про кримінальні справи розповсюджувалися людьми, пов’язаними з однією з правоохоронних структур через мережу своїх ботів. Днями через низку сайтів була поширена чергова порція таких матеріалів. Вони вважають, що то їхня територія. Вони сіли на шалені потоки. Зараз я на всю країну розкрив їхні схеми. Зрозуміло, що вони «атакуватимуть» у відповідь: дискредитуватимуть, погрожуватимуть, вигадуватимуть що завгодно. Але я цього не боюся, бо я вважаю, що моя позиція чесна й максимально відкрита.
Вони хочуть створити картинку, що це я борюся за потоки. Так, я борюся – за потоки, які підуть до Державного бюджету. До того ж розраховую, що в усіх цих структурах все ж працює переважна більшість нормальних людей. Усі вони мають консолідуватися навколо ідеї – служити державі, щоб можна було спокійно дивитися в очі українському воїну на передовій або пенсіонеру.
Ну уявіть, що таке 70 млрд! Це майже половина оборонного бюджету країни. Ми можемо закрити зовнішні позики, які бралися у 2005-2013 роках, зменшити кошти на їхнє обслуговування. Адже ми 5 млрд доларів щороку витрачаємо лише на обслуговування боргів. За 11 млрд ми можемо розбудувати якісну систему швидкої екстреної медицини. І таких питань дуже багато. Гроші з контрабандних потоків треба повернути державі.
– Як ставиться президент до вашої активності щодо боротьби з контрабандою? Традиційно це ж вважається його сферою впливу.
– СБУ підпорядкована президенту, і для мене цілком очевидно, що він буде на боці держави й Держбюджету, вимагатиме від СБУ рішучих дій. Я б на це дуже розраховував.
До речі, можу вам сказати ще одну річ. Знаю, що зараз усім тим, хто задіяний у цьому павутинні, дали негласну команду збирати компромат на митників, щоб пошити їх у дурні.
А в чому різниця між митниками та іншими представниками правоохоронних органів? Я це десь навіть казав публічно. Митника можна заарештувати, затримати за порушення, за хабар, а митник не може затримати людину в погонах. Інші силові структури можуть на нього тиснути. Ось у чому різниця. Дали хабар, закрили чи натиснули – і все. Але тут покладаю великі надії на НАБУ. Сподіваюся, вони зможуть приборкати це свавілля і водночас зможуть захистити чесних митників.
– А як щодо перевірок митниць стосовно єврономерів? Яким чином здійснюватиметься контроль?
– Потрібно, щоб це питання було унормоване законодавством. Зараз є декілька ініціатив у парламенті. Коли законодавство буде змінене, митниця та Національна поліція отримають більше повноважень для реагування на такі речі. А зараз як? Їде, наприклад, громадянин Литви, перетинає кордон, потім залишає свою машину в якомусь місті та повертається потягом. А авто на євробляхах залишається в Україні.
Також на кордоні потрібен ретельний дублюючий контроль різних правоохоронних органів, щоб не було зрощення, фото- і відеофіксація, – і все вийде.
– Такі реформи ліберально не впровадити.
– Так я й не бачу тут жодного лібералізму. Це правильний крок, і він потребуватиме жорсткості. Я можу бути жорстким там, де це потрібно. Головне – результат і справедливість.
– Все ж складається враження, що держава не має рішучості жорстко виступати. Євроавто пікетували Кабмін – під них готують закон. Хотіли перекрити контрабанду з сумками – люди перекрили митницю…
– Ні-ні, якраз система, яка не дає людям можливості переносити в руках контрабанду, почала діяти з 1 січня 2018 року.
– Вона ж не працює.
– Вона працює, але за нею потрібен контроль, тому що… Ми ж розуміємо, що все це спонсорується контрабандистами, яким це вигідно.
– Яка наразі обговорюється формула ціни на газ?
– Зараз ведемо діалог. Міжнародні партнери висувають умову, щоб в Україні була єдина ціна на газ. Наразі для промисловості вона дорожча, ніж для населення. Ми намагаємося знайти формулу, щоб ціна була, з одного боку, справедливою, а з іншого – помірною для українських громадян.
– Наші джерела стверджують, що це 8,822 грн за кубометр з жовтня.
– Жодних цифр наразі немає – давайте трошки зачекаємо.
– Якою є ринкова ціна на сьогодні?
– Промисловість зараз купує газ близько 10 тис. грн. за тисячу кубометрів. А для населення ми обмежили ціну 7 тисячами. Міжнародні партнери вважають, що на цьому можна робити пересорт, зловживати й породжувати корупцію. І загалом вони праві – такі ризики є. Але 10 тисяч для більшості громадян – ціна непідйомна. Я вже рік стримую ціну на газ, і зараз мене найбільше цікавить, як зробити так, щоб український громадянин не відчув на собі змін у ціні.
– Як це можливо?
– Я над цим працюю, я займаю достатньо жорстку позицію в переговорах, щоб захистити наших громадян.
– Ну хоч натякніть…
– Немає остаточної формули. Ми шукаємо варіанти з нашими партнерами.
Ми маємо значні борги, які були накопичені в період з 2007 по 2013 рік і які треба зараз повертати... З цієї точки зору позиція МВФ дуже важлива, бо це потужний сигнал для міжнародних гравців. Співпраця з фондом – це фінансова підтримка, доступ до ресурсів, через які можна перекредитуватися, зменшити кошти на обслуговування боргів, залишити гроші в українському бюджеті.
А взагалі моя мета – віддати всі борги й не брати більше ні в кого, працювати за рахунок власних ресурсів та економічного зростання. Це вимагає часу. А поки треба обслуговувати зовнішні борги, які накопичили не ми, але віддавати й обслуговувати їх нам.
– Тобто зараз не йдеться про те, що без продовження співпраці з МВФ Україну очікує дефолт?
– Я налаштований до співпраці з міжнародними партнерами. І я пояснив чому.
– Чи буде узгоджено ціну на газ до серпня? Інакше у підприємств просто не буде часу до початку опалювального сезону перерахувати свої фінансові плани з урахуванням більших витрат на газ.
– Зараз червень. Щойно в мене будуть якісь новини – обов’язково донесу їх до українського суспільства.
– Скільки Україні доведеться витрачати на субсидії після підвищення ціни на газ? Є приблизні підрахунки?
– Наразі вдосконалюємо чинну систему з точки зору справедливості та виходимо з поточних цін на газ. Більше жодних коригуючих дій не робимо.
Щодо верифікації, коли людина купує на 189 тисяч всілякі гаджети, а потім приходить і каже: «Дайте мені субсидію», то це несправедливо. Але ті, хто дійсно потребують субсидії, отримають її без проблем.
– Ви казали про те, як пом’якшити удар від підвищення цін на газ… По суті, субсидії – єдиний вихід.
– В переговорах з МВФ я завжди захищав інтереси українських громадян, і мені досі завжди вдавалось знаходити компроміси. Згадайте, я не пішов на підвищення пенсійного віку, ми знайшли інше рішення. У мене є ідеї з цього приводу і зараз, але я поки не хочу їх озвучувати. Вони мають бути узгоджені з нашими міжнародними партнерами.
– А яка головна мотивація МВФ? Вони наполягають на новій формулі з антикорупційних, соціальних, економічних причин?
– Проблема в тому, що нафтогазова сфера отримувала щорічну дотацію у 5 млрд доларів. У нас же держава все дотувала, а потім вимивала для себе гроші. Так і народжувалися цілі клани в усіх сферах.
Тому тут декілька мотивацій: зробити нафтогазову сферу України прозорішою, унеможливити корупцію та вимивання грошей, забезпечити бездотаційність.
– А яка наразі дотація у «Нафтогазу»?
– Нуль. Ми вивели «Нафтогаз» на прибутковість. 75% цього прибутку повертається до бюджету. Десь 25% грошей залишаються на розвиток компанії. І за них, до речі, платять податки й закуповують новий газ, тобто це обігові кошти. Видобуток зростає за рахунок цих інвестицій, а решта йде на господарську діяльність.
– А премії на суму майже 50 млн доларів ви вважаєте адекватними?
– Вважаю, що це перегин, я про це сказав. Це рішення незалежної наглядової ради, не рішення уряду.
– І рішення, прийняте з порушенням процедури.
– Я уже написав листа-звернення до наглядової ради НАК, де пояснив, що дуже занепокоєний таким розміром премій. Чекаю на офіційну відповідь, і після того визначатимуся, що з цим робити. Якщо мене почули – це одна річ, якщо не почули – буду діяти інакше.
– У вас є інструменти для цього?
– Буду шукати ці інструменти.
– За вашими словами, до 2020 року Україна повністю відмовиться від імпорту газу. Дуже амбітна заява, враховуючи, що у 2017-му імпорт газу з Євросоюзу зріс на 27% порівняно з 2016-м. Це справді реально? За рахунок яких ресурсів?
– Ви зараз говорите в цілому, а я лише про видобуток державної компанії «Укргазвидобування». Наше завдання – до 2020 року добувати 20 млрд. Хоча минулого року ми споживали 33 млрд. Тому тут ще й питання у приватних компаніях, що видобувають газ. Плюс – заходи з енергозбереження.
Маємо виробляти стільки газу, скільки споживаємо. Для цього потрібні ці дві речі: треба більше видобувати й менше споживати.
– На скільки ми можемо зменшити споживання?
– Думаю, є потенціал у деяких сферах удвічі зменшити споживання газу, але треба впровадити серйозні технології енергозбереження. У нас достатньо енергоємна економіка – необхідно її модернізувати.
Насправді ми вже дуже серйозно зменшуємо споживання газу, але ще треба подолати довгий шлях. Сподіваюся, восени буде запущений абсолютно новий механізм Державного фонду енергоефективності. І це буде інструмент, який дозволить нам системно проводити модернізацію у житловому секторі.
– Що з підвищенням мінімалки у цьому році? Наскільки обнадійливі показники надходжень?
– Це дуже чутливе питання. Ви знаєте, що я є ініціатором і прихильником підвищення заробітної плати в Україні. Взагалі вважаю, що людей перетримали на мінімальній зарплаті, і це величезна проблема. Щойно економіка нам дозволить, обов’язково піднімемо.
– Тобто це не питання політичної волі?
– Ні, з політичною волею в мене все гаразд. Коли мінімалка була 1450 грн, я взяв на себе відповідальність і підняв її до 3200 грн, а згодом і до 3723 грн. Коли я це робив, чимало політиків і експертів мене критикували. Тепер навпаки! Тому щойно з’явиться можливість рухатися далі, я зроблю цей крок.
Розумієте, підвищення мінімалки вплине й на державний сектор. А для підвищення зарплат у державному секторі треба перебалансувати сам бюджет. Це також навантаження для невеликих підприємств. Тут необхідно розмовляти мовою цифр.
– Але дивіться, додаткові надходження з приватного сектору, що надійшли до бюджету після останнього підвищення мінімалки, перекрили збільшення зарплатні в державному секторі. Є ж дуже цікаві розрахунки.
– От ви правильно сказали, що це було питання розрахунків. Наразі наші розрахунки показали, що 3723 грн – це те, що сьогодні може витримати наша економіка. Я постійно це моніторю, постійно над цим працюю. Якщо з'являться якісь інші параметри, обов’язково про це скажу.
– Ви надали місцевим органам влади ефективний механізм перевірки офіційного працевлаштування. Але цим інструментом майже не користуються, за деякими винятками. Чому?
– Я б так не сказав. Поступово місцеві органи влади вже починають брати на себе такі повноваження. Тут же потрібна ініціатива. Вони мають зрозуміти, що у них з'явився інструмент, який дозволить заробити більше грошей до бюджету. До того ж це питання соціальної справедливості, гідної оплати праці найманих працівників, питання їхньої майбутньої пенсії.
– А як щодо корекцій пенсійної реформи для людей, що отримували маленькі зарплати? Чи вироблений якийсь механізм?
– Ми вже фактично відкрили можливість для постійного підвищення пенсій. Тепер треба, спираючись на можливості ПФ, відкоригувати пенсію для людей з великим стажем, але малими зарплатами. Щойно наші розрахунки покажуть, що та в яких обсягах ми можемо зробити, повідомимо.
Ми думаємо про цих людей. У мене душа болить за них – вони працювали вірою та правдою, але платили їм копійки. Це й селяни, і працівники соціальної сфери – вчителі, медики тощо. Повірте, це питання на порядку денному.
– А що з пенсіями для військовослужбовців? Міністр соцполітики Андрій Рева казав, що все ж таки треба вирішувати проблему більш комплексно.
– Я теж за те, щоб був ухвалений закон. Але знайти компроміс тут дуже важко. Тому ми пішли на коригування пенсійних виплат рішенням уряду. 500 тис. військовослужбовців отримали доплати в середньому 1.5 тис. грн. Я пообіцяв і не міг не дотримати слова. Мій підхід у цьому і полягає – не обіцяти того, що нереально зробити, а те, що пообіцяв – обов'язково має бути зроблене.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
