Проблеми міст на Волині, незалежно від їхнього розташування, практично однакові. Все ті ж дороги, сміття, транспорт, соціалка… Ковель тому не виключення.
Про основні проблеми міста залізничників «Перший» поспілкувався із депутатом Ковельської міської ради, головою фракції ВО «Батьківщина» Василем Дудкою.
– Василе Федоровичу, знаємо, що ви тривалий час займаєтесь бізнесом. Чому пішли в політику, нащо вам ця справа?
– Мій бізнес – продаж мобільних телефонів. А з політикою у мене давні стосунки. Все почалося у 2004 році, в часи Помаранчевої революції. Я почав цікавитися політикою, брав участь у виборчій кампанії. У 2006 році вперше балотувався до Ковельської районної ради, куди і пройшов. Мені сподобалася робота депутата, згодом мене обрали до Ковельської міської ради.
В Ковельську районну раду балотувався від партії СДПУ(о), яка потім ввійшла до складу «Батьківщини», в лавах якої я перебуваю досі.
– Яка різниця між депутатською роботою в районній та міській радах?
– Будучи депутатом районної ради, я так і не зрозумів, для чого вона взагалі існує (сміється, - авт.).
Вона нічого немає – ні фінансів, ні землі, ні майна… Це більше такий політичний орган. Раз на рік затвердити бюджет… Але для мене це була школа депутатства.
Міська рада і районна – то небо і земля. В міській більше господарських питань.
– Партійну приписку не хотіли змінити?
– Я прихильник того, щоб не змінювати «коней на переправі». Щоб не бути як окремі депутати – куди дує політичний вітер, туди вони і переходять.
Команда «батьківщинівців» у Ковелі – дуже хороша, що мені імпонує. У попередній каденції в міській раді було 19 депутатів від «Батьківщини», зараз – 9, але це не заважає нам працювати злагоджено, тим більше що міський голова є нашим однопартійцем. Ми представляємо владу в міській раді, хоч нас і мало, щоб називатися більшістю.
Зрештою міська рада - це не Верховна Рада, ми розглядає здебільшого господарські фінансові питання. Коли трапляються якісь політичні рішення, тоді намагаємось домовитися та шукати компроміси.
– Як ставитесь до людей, які часто змінюють партії?
– На все є певні причини. Якщо політик змінює партії перед кожними виборами, зважаючи на її популярність, то негативно ставлюся до цього. Але якщо це виважене, добре обмірковане рішення – то позитивно.
– Зараз Юлія Тимошенко проводить активну передвиборчу кампанію. Як оцінюєте її шанси?
– У неї великі шанси перемогти та стати президентом України. За перший тур я навіть не переживаю – вона точно пройде, усе найгарячіше – в другому турі.
– В Луцькій міській раді найбільше суперечок виникає навколо земельних питань. У Ковелі «дерибанять» землю?
– У нас з цим простіше, бо практично усі вільні земельні ділянки ми віддаємо атовцям. Для цього створена спеціальна комісія, існує черга серед бійців АТО.
– Які питання вважаєте пріоритетними для себе в міській раді?
– Господарські – комуналка, освіта… Десь вулицю підсипати треба, десь світло, десь заасфальтувати. У місті завжди є що робити.
– Однією з проблем Ковеля є підтоплення. На скільки ця проблема критична для мешканців тих районів, які підтоплює?
– Підтоплює саме житловий приватний сектор в «другому Ковелі». Але питання там у тому, що його будували на болотистій місцевості.
Знаю, що на вулиці Купріна – на «перевалці», будуть вестися роботи із водовідведення. Їх топить добряче і проблема мені відома, бо я живу там і це округ, від якого я балотувався в міську раду. Пам’ятаю, коли ще ходив у школу, то на місці, де зараз стоять будинки, було болотце… Якось люди замостили те місце, але ж вода то продовжує збиратися…
– А що це за поділ такий: Ковель та «другий Ковель»?
– (сміється, - авт.). Й сам не знаю, звідки пішов цей поділ. Все, що за вокзалом знаходиться, ми називаємо «другий Ковель», який в свою чергу ще ділиться на дві частини – Ковель-2 і «Перевалка» (сміється, - авт.). Якщо їхати з Луцька на Ковель, то праворуч від висячого мосту зараз знаходяться склади, а раніше там «перевалювали» вантажі: перекидали вугілля, крани гули… Через це така назва…
– Ветсанзавод вже не становить загрози для ковельчан?
– Ой, цей завод для Ковеля був надзвичайно складною проблемою. Скільки себе пам’ятаю, стільки ветсанзавод був і «дуже приємно» пахнув.
Ми займалися ним ще з 2010 року. Скільки звернень прийняли до прем’єрів, Кабінету Міністрів, але все лишалося без дій. Приходили відписки.
Добре, що часи змінилися і радикальними методами таки вдалося добитися його закриття. Хоча для міського бюджету це вартувало великих грошей. Моя думка така, що ми не мали витрачати гроші, адже це державне підприємство і саме держава мала повністю профінансувати усі витрати з утилізацією рештків та закриттям заводу. Якщо мені не зраджує пам’ять, то ми з бюджету міста виділили близько 13 мільйонів гривень.
– Як ставитеся до медичної реформи?
– Для людей завжди щось нове важко дається. Час покаже, на скільки вдалою вона буде. Звісно, що є певні нюанси. Я знаю лікарів, які негативно ставляться до змін, є й такі, що не дуже вітають медичну реформу. Час покаже.
– Ваш виборчий округ, як ви вже сказали, – район «Перевалка». З якими проблемами звертаються мешканці до вас як депутата?
– Підтоплення. Освітлення. Добудувався новий мікрорайон, до якого треба ще провести освітлення…
Дороги на окрузі – ще більш-менш. Щебенем їх трохи повисипали, по деяких грейдером пройшлися.
Є проблема із вулицею Лисенка, яка терміново потребує ремонту дороги. Сподіваюся, що наступного року ми зробимо хоча б ямковий ремонт.
– Яким би ви хотіли бачити Ковель через кілька років?
– Відремонтованим та процвітаючим! Провести ремонт дороги на вулиці Заводської, яку не ремонтували ще з часу її створення. Проект вже є. Кошторис складає 21 мільйон гривень. Якщо вдасться її відремонтувати – буде краса.
Радує те, що у Ковелі почали будувати багатоповерхівки. Не пам’ятаю, щоб таке було раніше! Але якщо з’являються новобудови, то це показник економічного зростання міста. Отже, люди мають гроші, щоб купувати квартири.
Читайте також: Серед перших - ріелтор з Ковеля Інна Тимофєєва: «Мої продажі розпочинаються зі слова «ні»
В ідеалі було б добре провести каналізування приватного сектора. На це треба багато коштів.
– Ковель думає над об’єднанням з прилеглими селами?
– Щодо децентралізації, то я поки не маю єдиної думки. Теоретично Ковель міг би об’єднатися з Довгоносами та ще кількома прилеглими селами.
Мене насторожує інфраструктура тих сіл, точніше її відсутність. Знаю, що сільські голови не в захваті від перспективи об’єднання...
– Чому?
– Є свої нюанси. Бо якщо мова йде про кілька сіл, які об’єднують в одну громаду з центром в потужнішому селі, - то одна справа. А коли об’єднують місто з частиною сіл – тут уже виникає багато запитань.
– Цього року почав діяти закон про роздільний збір сміття. Чи сортують його ковельчани?
– Поки ні. У нас, на жаль, є важливіша проблема – вивіз сміття, бо з фірмою, яка виграла тендер, ми розірвали договір через неналежне виконання покладених на неї обов’язків. Зараз сміття вивозять ЖЕКи, а новий тендер провести не можемо, бо та фірма пише скарги.
Сортувати треба починати, але, думаю, це буде важко.
– А Ви могли б сортувати сміття у себе вдома?
– Я живу в приватному будинку, то мені це легше зробити. Папір, скло можна окремо складати. Органічні відходи носити до компостної ями.
А от ковельчанам, які живуть в квартирах, припускаю, важко буде це робити.
– Знаємо, що Ковель теж має проблему із міським полігоном твердих побутових відходів…
– Так, наш полігон знаходиться за містом, як їхати на Володимир-Волинський. Ще років два і його вже треба закривати. Потрібно шукати місце для нового полігону.
Кілька років тому були пропозиції від інвесторів, щоб збудувати завод з переробки твердих побутових відходів неподалік сміттєзвалища, навіть відвели землю та проект зробили. Але в кінці кінців збудувати його нам не вдалося, бо місцеві мешканці збурилися, в результаті інвестори відмовились. Нинішній заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук був першим, хто виступив проти будівництва і завдяки йому у нас немає заводу.
Текст: Ірина КОСТЮК (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
