Попри свій вік, ця красива дівчина справедливо є спортивною візитівкою Волині не тільки з легкої атлетики.
Ірині вдалося стати майстромспорту України міжнародного класу, бронзовою призеркою командних кубків Європи з метань (2016, 2017), учасницею 31 Олімпійських ігор та фіналісткою Чемпіонату Європи.
Зовсім нещодавно наша метальниця молота зуміла виграти домашній Чемпіонат України в Луцьку та пробилася до фіналу європейської першості в Берліні.
«Перший» поспілкувався з Іриною Климець про процес змагання-тренування, мотивацію, відпочинок та мрії.
– Ірино, ти довго йшла до перемоги в Луцьку, де тебе підтримували рідні, журналісти та вболівальники. Де легше перемагати – вдома чи перед чужою публікою?
– Виступати вдома на рідному стадіоні «Авангард» перед знайомими та рідними дуже важко насамперед емоційно. Тому особисто для мене легше виступати перед чужою публікою. Вдома ж постійно відчувається внутрішній тиск та відповідальність, що дуже відчувається в секторі.
– Кожен кидок – це така собі нірвана, в яку поринає атлет. Завжди було цікаво – що ти думаєш під час виконання спроби?
– Якщо відверто, то вже під час виконання самого кидка на змаганнях думок немає. На тренуваннях так – думаю, що маю зробити в цей момент у плані техніки. На змаганнях же перед кидком – що і як потрібно зробити в кидку і, звісно, слова тренера.
– Кожен людський організм має обмежені ресурси. Не бувало такого, що здавалося «Все, більше не можу, кидаю»?
– Професійний спорт дуже важкий, ти постійно маєш чимось жертвувати заради нього. Ти віддаєш всі свої сили на тренуваннях та змаганнях. Метання молота є дуже складним технічним і координаційним видом спорту. Напевно, третина тренувань закінчується зі сльозами й думками на кшталт «все, більше не можу». Часто такі думки виникають після невдалих змагань.
– Для глядачів успіх – це гарна картинка на екрані, а в спортсмена йому передують тонни поту та тисячі зірваних мозолів. Що тебе спонукає не зупинятися?
– Я сама собі мотиватор, який не дозволяє опустити руки в будь-якій ситуації. Постійно думаю, що занадто сильна, щоб здатися, що вже дуже багато чого пройшла, щоб зупинитись на півдорозі, і що я ще не реалізувалася в спорті.
– Як налаштувати себе боротися до останньої спроби, знаючи, що твій найкращий результат сезону 71, а суперниця щойно метнула на 74?
– Все залежить від того, які це змагання. Коли ти приїжджаєш лідером, то звичайно налаштовуюсь на перемогу та технічно правильно виконаний кидок. Згадую всі настанови та слова тренера як і що зробити в кидку.
– Твій танець у Берліні після проходження до фіналу облетів усі країни світу. Так Ірина Климець танцює на дискотеках?
– Цей танець був для подруг по команді, які перебували на трибунах та підтримували мене на змаганнях. На дискотеці буваю дуже рідко. І без таких танців.
– А взагалі як релаксуєш та відновлюєшся після виснажливих стартів? Улюблений вид та місце відпочинку? Як часто буваєш удома?
– Насамперед, це масаж та сауна. Після закінчення сезону люблю поїхати до батьків, оскільки протягом року дуже рідко вдається вирватися зі зборів та змагань.
– Хоча у тебе й легка атлетика, проте вид спорту доволі жорсткий, який не терпить розслабленості. Однак ти на більшості змагань випромінюєш красу, посмішку та радість. У чому секрет гарного настрою?
– Для мене гарний настрій – це 80% вдалих тренувань і змагань. Просто люблю по життю посміхатися та жартувати.
– Яка в тебе мрія?
– Мрій є багато. Всіх відкривати не буду. Як досягну та здійсняться, то тоді обов’язково розкажу. А на цей час всі свої сили покладаю до здобуття олімпійської нагороди.
Текст: Андрій СОБУЦЬКИЙ.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
