Як зробити кутю корисною. Поради від Уляни Супрун

Як зробити кутю корисною. Поради від Уляни Супрун
Фото ілюстративне

Усі складники, що входять до складу головної різдвяної страви українців – куті, – корисні для організму. Про користь кожного з них окремо розповіла ексочільниця МОЗ Уляна Супрун. Також вона поділилася «секретами», як зробити кутю максимально нешкідливою для нашого організму.

Про це йдеться в її дописі у фейсбуці.

Головний складник куті – цільнозернові злаки.

Пшениця

«У пшеничному зерні, що може прорости, якщо посадити, харчових волокон і тіаміну (вітаміну В1) в п’ять разів більше, ніж в борошні, на 20% більше білка, майже в 3.5 рази більше калію, і в 4.5 більше ніацину (вітаміну В3)», – пише Уляна Супрун.

За її словами, клітковина – це один із наріжних каменів здоров’я: вона зменшує глікемічний індекс продуктів, стає їжею для кишкової мікрофлори і тим самим підтримує баланс в кишківнику (еубіоз).

«Якщо в кишківнику дисбіоз, то в людини можливі ожиріння, порушення жирового обміну, загальне запалення, хвороби кишківника і порушення місцевого імунітету шлунково-кишкового тракту. А ще закрепи. Їжте цільнозерновий хліб та пшеницю», – радить ексміністерка.

Ячмінь

«Його варто повернути у святкове та щоденне меню не лише через фінансову доступність, а ще й через високу поживну цінність. В ста грамах ячменю понад половина добової потреби в клітковині, 10 грамів білка багатого на незамінні амінокислоти, широкий спектр мікроелементів, і 20% від денної потреби в магнії та вітаміні В6», – наголошує Уляна Супрун.

Мак

«Мак – це не привід для жартів про наркотики, а ще один суперфуд. Білок становить 18% маси макового насіння, причому це білок, багатий на мрію атлетів — ВСАА (амінокислоти із розгалуженим ланцюгом)», – розповідає вона.

І додає, що мак – це одне із найкращих джерел кальцію, магнію, марганцю, цинку та заліза. В ньому також рекордно багато тіаміну. Насіння містить 20% харчових волокон, майже 50% ненасичених жирів. 

Насіння

«Ви можете збагатити кутю іншим насінням: гарбузовим, кунжутним чи пастою із нього (тахіною), навіть халвою (як роблять на Одещині) чи конопляним насінням. До слова, макуха, про яку згадує Котляревський в “Енеїді”, це і є соняшникова чи конопляна несолодка халва, тобто вижимки насіння. Справжній, як не крути, білково-олійно-мікроелементний суперфуд», – радить Уляна Супрун.

Волоські горіхи, нагадує вона, також варті бути у щоденному меню і у багатій куті, бо це — джерело поліненасичених жирних кислот, вітаміну Е, всіх вітамінів групи В, особливо фолату, білка, клітковини та заліза.

«Забудьте міф про те, що три (два, шість) горіхи на день – це ожиріння та алергія два в одному. Якщо ви поїсте горіхів, того дня вас значно менше тягнутиме на жирне, солодке чи ковбаски. А алергія – то річ індивідуальна, і якщо вона у вас є, ви це знаєте з дитинства. А як немає, то їжте горіхи на здоров’я. Головне, запивайте водою, бо вони дуже сухі», – йдеться у дописі.

Сухофрукти та узвар

Уляна Супрун радить заливати кутю наваристим узваром, при чому разом зі скибками яблук, груш чи чорносливу.

«Знову ж таки, це джерело харчових волокон. А чорнослив взагалі багатий на залізо, мідь та інші мікроелементи, містить половину денної потреби у вітаміні В6 і ще 20% від добової норми магнію. Ще й запобігає закрепам», – пише вона.

Також ексочільниця МОЗ дає декілька порад.

Не передайте куті меду. Мед – не цілющий і не природніший за буряковий цукор. Для нас це додані прості цукри, ще й здебільшого фруктоза, що шкодить бактеріям кишківника та нашому жировому обміну. У сухофруктах та родзинках цукру вдосталь.

Мийте пшеницю. Так, якщо її не замочити, варити доведеться довго. Але пшениця, як і інші злаки та незлакові крупи, має на собі рештки фунгіцидів – протигрибкової отрути. Нам вона не потрібна. Тому краще промити пшеницю перед замочуванням, або поміняти воду через годину. 

Горіхи варто промити.

Якщо кутю вважаєте недостатньо солодкою, .спробуйте пшеницю промити і трохи проростити. Наприклад, загорніть насіння у вологий кухонний рушник. Таке зерно почне робити із крохмалю декстрани і цукри, тобто буде солодше. А білок насінини стане вологим і більш доступним до травлення, бо з міцно збитого ковалетними зв’язками комка він перетвориться на живі окремішні білки в колоїдному стані.

«Якщо вас надихає ідея об’єднати Україну, не треба спиратися на олів’є, і розмежовувати різні ідентичності українців. Спробуйте додати до куті заморожених вишень та чорниць. Вона буде ідентифікуватися із Поліссям та Волинню, і з Півднем та Слобожанщиною, й матиме спільну для всіх цінність: клітковину, вітаміни, поліфеноли та антиоксиданти», – пише Уляна Супрун.

Читати також: Уляна Супрун підтримала луцький театр «ГаРмИдЕр»


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина «Пекло на землі». Нищівні пожежі в Австралії спопелили мільйони гектарів
Наступна новина У Луцьку відзначають Хрещення Господнє. У Стиру освятили воду
Останні новини
Схожі новини