«Якого еля ви тут бродите?» - «запитували» мене дивні стіни дивного підземелля, що прямісінько над тим місцем, з якого вони нібито добувають луцьке пиво.
Якби я не пила дивного гарячого напою, яким прямісінько з киплячого на дровах казана пригощали перед входом у підземелля, то знала б... А так – пиво з корицею, геть не схоже на пиво, а на щось духмяне та ігристе, тихенько робило своє.
У підземеллі ми йшли від кімнати до кімнати, за спинами приглушено гупали важкі двері. То куштували солод, то нюхали хміль, то закушували щось дуже темне і дуже крафтове... чорним шоколадом (а пиво ж!) – і здавалося, що з цього бункера ми самі вже не виберемося нізащо.
...Ні. Вибралися. Перебралися у цех із блискучого металу, де з ємностей, які вони ніжно називають «цекатешками», своїми руками набирали собі пиво у колоритні келихи. Пиво тут «цідять» як мінімум під «Metallica» (принаймні цього вечора)! І запевняють, що все те саме може зробити абсолютно кожен, хто зважиться на екскурсію першою ремісничою броварнею LUCHAN.
Репортаж із нової луцької пивоварні читати ТУТ
* * *
Зовсім недавно у Луцьку відкрили нову броварню. Бізнес започаткувала родина Поповичів. Ми першими мали нагоду розказати і показати, як же у цій броварні брати Олексій та Валентин Поповичі варять пиво та чим вона особлива. Першими пішли побачити і ще одну фішку: Luchan Brewery пропонує лучанам ексклюзив – особливу екскурсію локаціями пивоварні!
Екскурсія новаторська: експонати тут не просто МОЖНА ЧІПАТИ РУКАМИ, а й ...пробувати на смак.
Багатьом ой як сподобається))
Пішли?
На коліна перед Земаном і Шнайдерами!
і я там був, пиво пив...
Вечір однієї п’ятниці. Та ясно ж: коли ж влаштувати екскурсію на пивзавод, як не у п’ятницю ввечері? Одна тільки думка про таку можливість гріє душу неймовірно. Ще не смеркає, ми вже у дворі Luchan Brewery на околиці Луцька (Ківерцівська, 49). Саме тут віднедавна варять ремісниче луцьке пиво. Чому ремісниче? Тому що з душею, зі смаком, за технологіями, що дозволять впізнати це пиво з-поміж будь-якого іншого і гордитися тим, що воно – луцьке!
ЧИТАТИ ТАКОЖ: LUCHAN на повороті. Перша реміснича броварня Луцька відкрилася під класику і барабани
Був час, коли пивоварні у Луцьку працювали на всю. Досить те все читати в історичних чи краєзнавчих публікаціях, подумали якось брати Поповичі. У них вийшло дати життя бренду «Луцький квас», чому не повторити це з луцьким пивом? Так ми отримали пиво LUCHAN .
Отож, той самий поворот на Ківерцівській, 49. Здалеку видно пивну вежу LUCHAN. У дворі чекає невеликий гурт щасливчиків, які побачать екскурсію від цієї броварні першими. Народ тримає у руках паперові скляночки, ті багатообіцяюче димлять чимось теплим і духмяним.
керівниця управління туризму і промоції Луцькради Катерина Теліпська
Господарі броварні Валентин та Ірина, Олексій та Наталія Поповичі частували присутніх гарячим пивним напоєм із казана на дровах.
П’ємо. Лишаємо порожні скляночки. Йдемо далі.
За екскурсовода – Дмитро Безвербний. Той самий Дмитро, який уже пів Луцька нічними екскурсіями з факелом у руках переводив. Про пиво він розповідає так само смачно, як про луцьких привидів чи нічний Луцьк))
Тут він «пивний гід», правда «пивного живота» ще не нажив. З ним ми занурюємося в історію луцького пива. Можна довго розглядати комічні стенди. Можна бачити там старі світлини і впізнати у них пивоварні Вацлава Земана та братів Гершона та Сруля Шнайдерів. Почитати-послухати про перший рецепт пива у світі. Про те, що пов’язує Нефертіті, луцького пивовара Вацлава Земана, нинішній спиртзавод на Ковельській…
Дмитро у той час то співає, то стає в емоціях на коліна, то інтригує – словом, розповідає так, наче він бродив середньовічними містами пів життя і не один келих там пива випив.
Далі – бункер. Сруль Шнайдер би вмер від заздрощів))
Просто в бункер… з пивом
Під вежею броварні – таємниче підземелля. Двері у ньому нагадують фільми про бункери Другої світової. Нас просять спуститися сходами до низу і…зачиняють.
Розповідають, що просто у цей бункер підведені труби, якими тече справжнє луцьке пиво. З труб його потім і наливатимуть…
«Обережно, голова-а-а!» - гукає гід, бункер же: над головою – гори бетону і металу.
Перше, що помічаєш у бункері, – запах. Сильний аромат пива-сирцю, сусла.
«Зараз-зараз. Перекрию лучанам на кілька секунд труби, хай потерплять. А для вас найсвіжішого сусла наллю», - сміється Дмитро.
«Дайте пива-а-а!» - гукає кудись «нагору». Згодом відкручує крана, наливає нам сусло у склянки і дає …спробувати. Це те, що багато хто із присутніх точно робить уперше в житті.
Йдемо від кімнати до кімнати – і тут екскурсії варті одні лише написи на стінах. То такий собі веселий маршрут, бо стіни розписані «пивними коміксами». Від «ми веселі зерна» - до «якого еля тут бродите». Тим часом ми куштуємо солод, розглядаємо гранульований хміль, без якого пива не зготуєш, розбираємося з деталями у келихах (виявляється, тут своя премудрість – різному пиву пасують різні ємності). Так помалу добираємося до головної зали, де можна пивом смакувати. Усе це – під легенди, жарти, історії і навіть місцями пісні від колоритного гіда.
Про елі та лагери нам розповідає сам Олексій Попович. Тут уже відкривається таємниця таємниць, що все пиво, бачте, ділиться на два типи: елі та лагери.
«Беріть! Пригощайтеся! Ну хоч нюхайте!» - підморгує дівчатам Олексій.
Келихи пітніють від холодного пива. Ми по черзі сьорбаємо то німецький пілс (пиво з ледь відчутною гірчинкою, це пиво вважається еталоном кожної пивоварні, бо саме за цим смаком визначають якість роботи пивовара – світле, без ароматичних хмелів, свята класика – тут нема чим сховати недоліки, хоч би як хотів), то вітбір (хех, те, яке звуть пшеничним нефільтрованим), то особливе milk stout… Останнє – новинка від LUCHAN.
«Якщо ви вранці до цього пили каву, то тепер будете пити milk stout, гарантую!» - жартує Олексій.
Тим часом у руках пиво – темне, з капучиновою пінкою над ним. У пиво додають молочний цукор, який ховає звичну гіркоту. Як розповідає власник пивоварні, тут планують виробляти різні лімітовані ремісничі сорти пива, щоб побачити, яке ж насправді найбільше прийдеться до смаку лучанам. Саме те згодом й «поставлять на постійну лінійку».
Milk stout нам наполегливо радять смакувати з …чорним шоколадом. І поки ти в бункері під землею, поки двері ніхто не відчиняє, ти не маєш іншого шансу. І таки-так: пиво з шоколадом – смачно.
…А тепер наливай під «Metallica»!
Далі – суцільний треш-метал. Ми йдемо у святую-святих – броварню. Одягаємо на ноги бахіли, на плечі халати. І потрапляємо під контроль головного пивовара LUCHAN Івана Вашкевича.
Чистота – бездоганна. «Цекатешки» та чани аж блищать. Зі стін підморгують бренди компаній-партнерів та тих броварень, якими надихалися Поповичі при створенні луцької. Такий собі жест пивної поваги.
Слухаємо, як Іван зі знання справи і під хард-рок (десь розпинається колонка) розказує, як народжується пиво. Як його варять, перекачують у чани, як воно бродить і вистоюється зрештою до того бездоганного стану, в якому ми його любимо. Олексій тим часом доповнює: у кожного пива у «цекатешці» є свій паспорт: це фактично документ біля ємності, де фіксують всю інформацію про те, що всередині та його стан. Наразі на цій луцькій пивоварні варять шість сортів пива.
Хтось жартує: чи візьмуть сюди на роботу пивоваром.
Беруть, кажуть! Але є одне але… Спочатку треба вивчити все про пиво, потім пройти «кастинг в Івана» у відділі сортування солоду, потім кастинг на прибирання (Іван тут таємниче усміхається, - авт.). А ще ж вивчити плей-лист, бо пиво тут варять під хард-рок та рок-н-рол... Словом, шансів мало.
…Коли ми думали, що кульмінація екскурсії – це таємничий бункер з хмелем, пивом і коміксами, то ой як помилялися.
Кульмінація – тут. Нам дозволяють забратися сходинками під саму «цекатешку». Відкрутити крана і набрати у подарований брендований келих найсвіжішого яке тільки може бути – пива! Довіряємо смаку Олексія Поповича, саме він обирає цього разу – шварцбір.
Темне пиво, каже Іван, «з нотками арабіки та шоколаду».
Відкриваю крана, кавове пиво драйвово ллється у келих. На мить відчуваєш себе «королевою цекатешки». Але поки я позувала для фото, холодне пиво текло мені по руках. Бо, виявляється, і з «цекатешкою» треба вміти бути «на ти».
спробувати кожен!
«Нічого страшного!» - підбадьорював збоку Іван, відстукуючи ногою щось переможне під свій хард-рок.
Навряд чи вони кажуть у таких випадках це всім, але екскурсія – то та історія, коли тут точно можна більше, ніж зазвичай.
Хочете спробувати? Вам – на Ківерцівську, де LUCHAN на повороті)
Як записатися? Куди йти? Скільки коштує? Точно скажуть ТУТ: LUCHAN у Фейсбуці. Або – за тел. 0501004090.
* Перший записаний рецепт пива науковці знайшли у древньому Єгипті у 2200-2600 роках до н.е.
* У храмі Нефертіті могла бути …пивоварня, а у Вавилоні пиво вважали дарунком богів.
* До 12 ст замість хмелю свого часу використовували полин, молоді пагони верби та інші рослини.
* У Луцьку свого часу були майже «пивні війни» між Земаном та Шнайдерами. Земан вважав, що завод йому у 1906-му спалили Шнайдери.
* Брати Поповичі у 2020-му знайшли на околиці Луцька пивоносні горизонти.
* Живе пиво – це міф.
* 80% часу пивовар витрачає тільки на підготовку ємностей для варіння пива. Вони мають бути ідеально чисті.
* Великі виробники, які не мають змоги аж надто ретельно стежити за чистотою ємностей, задля полегшення процесів використовують пастеризацію у виготовленні пива.
* Крафтові броварні не використовують пастеризації зазвичай. Як і Luchan Brewery.
* Пиво вітбір смакує із пармезаном, німецький пілс із фісташками, milk stout із чорним шоколадом…
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото: Роман НЕВЕСТЕНКО-ДОМБРОВСЬКИЙ.