«А тоді жарила ту лободу». Про старі рецепти. ТОМАЧІ

Богдана Казнадзей-Лущак забула смак лободи. Думає, що забула

Ми не культивуємо їжу, ми культивуємо свою історію. Ми прагнемо написати історію волинських смаків – і тому створили рубрику ТОМАЧІ.

ТОМАЧІ – це про старі рецепти з Волині, це про рецепти наших бабусь. Часто - про ті страви, які досі готують на сільських кухнях. Але мільйони людей про це не здогадуються.

* ТомачІ – так у селах на Маневиччині називають товчену варену картоплю. Присолену, приперчену і традиційно приправлену смаженими салом – шкварочками. Зазвичай томачі готували на вечерю. І досі готують у селах Волині. Інший варіант назви: товмачі, товкмачі, токмачі, тумачи (на Маневиччині), тукмачі (на Любешівщині), кмачі (на Ратнівщині)... До томачів подавали кисле молоко, квашені чи солені огірки, помідори, капусту. Іноді з картоплі робили кульки (пироги) і запікали її у печі до хрумкої скоринки.

 

Про те, що лободу, яку бабуся готувала для усієї родини Богдани Казнадзей-Лущак із села Полонка біля Луцька, - то волинський смак, нам подумалося, коли згадали про волок.

Ту страву на Волинь привезли депортовані з Холмщини українці. Принаймні нині її згадують саме як смак …депортації.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ: «Мама варили нам волок». Про старі рецепти. ТОМАЧІ

Українці, які у травні 1951-го опинилися у сибірському селі Кундулун Іркутської області, і не мали що їсти, рятувалися їжею з лободи. Ця страва, каже Богдана Петрівна, якийсь час була їм чи не за головну. Бо картоплі було мало і хліба було мало. А лобода – росла навколо…

«Це вже потім ми насадили картоплі, нам та іншим українськими родинам принесли її по відрові місцеві рускі. А спочатку ми їли лободу.

Я вам розкажу як: бабуся зривала її біля хати, на городі, який був при тій хаті, яку нам дали. Потім ставила воду на грубу, щоб закипіла. В ту воду опускала лободу, аби ошпарилося. І зразу ж виймала.

Те зіллячко поріже-поріже – і на сковородку. А тоді жарила ту лободу на олії, смачила… Ми їли», - згадує 74-річна жінка, яку із батьками товарняком вивезли з України за рознарядкою енкаведистів.

Із «сибірської кухні» вона добре пам’ятає, як уже згодом, коли мали і горада там, і господарство, розрізали начетверо бика, підвішували в коморі на крюки і просто відрубували собі м’яса за потреби, скільки хотіли…

Смаки чужого краю зберегла у спогадах, але смак лободи, підсмаженої в олії, забула. Бо ні разу не готувала його і не куштувала його після 1951-го.  

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Де й казали, шо то кобиляче мулуко». Про старі рецепти. ТОМАЧІ

«Сало солили у дерев’яні ящики.

Щороку мали бочку насоляних груздів. Ми ходили в ліс і грузді збирали тільки білі, слизисті. Намочували грузді на три дні холодною водою, тоді солили в таку бочку, як з-під тюльки і в погріб її під хатою.

А ще - там завжди була бочка синіх ягід (більші як чорниці). З тих ягід ми варили варення: вони добре не зберігалися.

Збирали й брусницю. Засипали її в таку саму бочку, розводили цукровий сироп і заливали тим сиропом: їли потім всю зиму.

Мали кожного разу і бочку насоленої риби. У моєї подружки тато там робив на млині. Млин стояв на воді, він поставить заставку - і мій тато лізе збирати рибу…

Отак жили там аж до 64-го. І може, б і не верталися, бо непогано було, але дідо і баба дуже просили, вони все хотіли вмерти на своїй землі», - каже жінка.

Повернулися у 1964-му. Нині живе на Волині. Її історію депортації можете прочитати ТУТ.

Після 51-го вона більше ніколи не їла
смаженої на олії лободи


ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Вмакати кєшку треба в тук». Про старі рецепти. ТОМАЧІ

 *  *  *

«Перший» розповідає про секрети простої волинської кухні, записуючи автентичні рецепти та кухонні поради у селах Волині – від тих, хто їх готує.

Традиційно ми це робимо наживо, тобто тією мовою, якою наші герої розмовляють у глибинці: щоб Волинь на смак була яскравіша. І смачніша!

Так ми готуємо проєкт, в якому хочемо зібрати все найцікавіше про смаки Волині – без прикрас, як є.

Далі буде!

(передрук заборонено)

Текст: Олена ЛІВІЦЬКА

Фото: Людмила ГЕРАСИМЮК


#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Боротьба за життя: 39-річному волинянину потрібна термінова допомога на лікування
Наступна новина На Волині попрощалися із загиблим Героєм Віталієм Романом
Схожі новини