У кінці минулого року волинська будівельна компанія «Луцьксантехмонтаж №536» здивувала цікавою новиною: на 8-ми гектарах у селі Тарасове, а фактично в межах Луцька компанія будуватиме житловий комплекс: таунхауси, свій простір, свій гараж, газон, мангал…
Так починалася історія ЖК «Династія». Чому – «Династія», можна не задумуватися, якщо знати історію ЛСТМ. Чому – таунхауси, житло за містом, цілий просторий мікрорайон зі своєю інфраструктурою, бо час такий, коли це купують і це шукають. Чому – так швидко, бо вони так вміють…
Літо 2021-го. Пропонуємо інтерв’ю Ігореві Чорнусі. Він навзаєм пропонує говорити просто на будмайданчику «Династії». Більше сотні людей навколо тим часом доводять першу чергу «Династії» до «квітки». Здати в експлуатацію перші 54 таунхауси ЛСТМ збирається вже до кінця 2021.
Говорити у такій обстановці – кайф. Завжди добре дивитися, як тече вода, горить вогонь і хтось працює.
* * *
Ігор Чорнуха – енергійний, усміхнений, в гарному настрої. Щойно гендиректора «Луцьксантхемонтаж №536» помічають на території працівники, дехто одразу йде вирішувати з ним важливі справи. Той тисне руку будівельникам, але цього разу каже: «Давайте після журналістів».
Втім, стоячи на балконі першого таунхаусу ЛСТМ, де вже роблять ремонт і який вже цікаво розглядати, ми говорили не тільки про фішки нового комплексу. Хоча й про них теж. Відверто – про реальний стан у цій галузі на Волині.
«Готові пропонувати таунхауси з ремонтом»
- Чому ви обрали саме цю локацію для зустрічі?
- Наразі це один із тих будівельних майданчиків «Луцьксантехмонтаж», де кипить робота. Він живий. До нього постійно прикута наша увага. Навіть зараз ви можете бачити, що тут на будівництві десь біля 120-130 людей.
Тут є об’єкти, в яких висока готовність. Є ті, які на початковому етапі. Відтак тут працівники всіх професій, які забезпечують здачу під ключ.
- За ЛСТМ закріпилася на Волині репутація компанії, яка дуже чітко виконує свої зобов’язання щодо строків та грошей. Є ціна, є час здачі – ви завжди вписуєтеся у це свято. Підозрюю, що зараз, в умовах проблем з ДАБі, які постійно звучать в країні, це дуже трудно. От скажіть, скільки часу у вас зайняло зведення цієї черги «Династії»? Зі сторони – все дуже швидко. І коли тут плануєте здати житло в експлуатацію?
- Почалося будівництво тут в кінці минулого року. До кінця 2021-го перший етап будівництва маємо завершити. Будуємо швидко, одночасно на площі біля 8-ми гектарів. Це така собі масштабна урбанізація за містом.
Цього року тут ми здаємо 54 таунхауси, це три види помешкань, шість рядів будинків (у кожному 8-9 осель з окремими терасами, дворами, газонами).
і пропонувати помешкання з гарним ремонтом
Крім того, поруч буде 7 чотириповерхових будинків із ліфтами та торгово-офісними приміщеннями зі сторони траси на Володимир, щоб ці площі було зручно використовувати.Саме тут зараз тривають активні підготовчі роботи, працюють крани.
Сьогодні забудовуємо лише частину ділянки, іншу ще не чіпали, перейдемо до неї згодом, але це вже не програма цього року.
Це й для нас щось нове. Нам це цікаво будувати. Особливість цих таунхаусів у тому, що вони великі: площа – 140 - 160 метрів квадратних. Пропонуємо помешкання з гаражами і без гаражів. Якщо без гаража, то для автівки є також паркомісце біля будинку.
А от швидко чи ні, то не знаю. Якщо для будівництва загалом, то – так. Якщо для мене, то – ні. Я рідко коли стаю з іншого боку і дивлюся іншими очима. Тоді, напевне, я міг би сказати, що швидко. А так – ні.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Приїхав я, на 40-му була пшениця…». Віктор та Ігор Чорнухи. Розмова над старими світлинами
- Якби ваш товариш захотів купити таунхаус у вас, то які важливі аргументи на користь такого рішення ви йому б озвучили сходу?
- Переваги у всьому: від глобального, от як використання простору (низька щільність забудови), енергоощадність, безпека, найчистіше з точки зору екології місце навколо Луцька – і до таких деталей як вибір вікон, дверей.
Для нас то дуже важливий об’єкт, ми приділяємо увагу кожному, навіть дрібному, елементу. Я б точно повів товариша у той один будинок, де ми просто зараз робимо ремонт і готуємося його скоро показати таким, яким би він міг бути.
кожному, навіть дрібному, елементу»
Це - європейський варіант продажі квартири: з оздобленням, з меблями… Ми хочемо побачити, наскільки цікавими будуть нашим клієнтам саме такі продажі, відчути, чи є попит на житло з якісно зробленим ремонтом, виконаним фахівцями, дешевшим за рахунок централізованої доставки, оптових цін закупівлі матеріалів, меблів, побутової техніки, гарним дизайном, зекономленими нервами та часом, які покупець повинен був затратити на організацію процесу оздоблення власного житла. Це не новизна, це вимога часу.
Будинок цей буде вмебльованим і забезпеченим навіть побутовою технікою – аж до телевізорів. Ми це робимо навмисно, аби клієнт міг побачити, яким можна купити житло, аби одразу в нього заїхати і жити.
В Європі так і відбувається. Я думаю волиняни уже готові купувати саме так. Але побачимо.
Дизайн обирали універсальний, сучасний, у пастельних тонах. Сьогодні майстри уже поклали підлогу, стелю і стіни готують до фінального фарбування, вкладають плитку у санвузлах – зовсім скоро ми побачимо одне з помешкань у таунхаусі «Династії» - після ремонту.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЖК «Династія у Луцьку». Комфорт заміського житла за 10 хвилин від центру
Але з паркомісцем біля будинку»
«Упевнений, що ми «підтягнемо» сюди життя»
- Сьогодні кожен успішний девелопер каже про те, що не продає квадратні метри, а продає комфорт. Це вже мало не банальна фраза. Хто жив на околиці, як я, той знає, наскільки цінними є якісь елементарні речі: коли тобі доступний магазин, аптека, перукарня, спортзал. Коли є поруч сквер, заправка, майданчик для дітей. Коли є чуть особистого простору і в той час, ти не відчуваєш себе на острові, з якого треба довго вибиратися у світ цивілізації. Ви про це думали? Це околиця міста, поруч – приміське село Тарасове, і це ще не зовсім обжита територія.
- Я впевнений, що ми «підтягнемо» сюди життя. Ми його тут організуємо точніше. Ми це вміємо. Згадайте ту ж Набережну в Луцьку. Сьогодні це вже інший простір абсолютно, він живий. Переконаний: так і буде. Їхати з центру міста 10 хвилин. Що конкретно буде в торгово-офісних приміщеннях, продиктується потребою мешканців. Ринок диктуватиме людям потребу в тих чи інших закладах. І це нормально.
- Чи є вже цікавість до цих комерційних площ?
- Звичайно, цікавість уже є. Щойно ми повідомили про те, що тут будуть ці площі, - нам адресують запитання. Однак, зараз ми ще не готові назвати ціну. Ми не можемо з нею визначитися.
Справа у тім, що за півроку матеріали суттєво: здорожчали від 40 % до 100 % . Відтак, не можемо її сильно підняти, бо тоді не продасиш, і є загроза втратити клієнта. У той же момент продавати в збиток – безглуздо.
- Чому саме цю ділянку за містом обрали для «Династії»? Що було перше: ділянка чи ідея збудувати подібне житло?
- Ми відштовхувалися від бажання запропонувати людям різні варіанти нашого товару. Не тільки типові дев’яти- чи десятиповерхові будинки, які ми зводимо близько до центру міста. Навіть той же ковід заставив переосмислити та змінити підходи до вибору локацій в сторону заміського житла.
- Як тут продаються помешкання?
- Такий нормальний середній попит. Є ще що продавати. Але якщо й надалі будуть такі темпи, як нині, то за місяців два тут для продажі нічого не залишиться. Тим паче, що поки ми ціни тут не переглядали.
- В яких межах ціни?
- 60-65 тисяч доларів за будинок, залежно від типу. Бо таунхауси є трьох типів. За квартири у 4-поверхових будинках ще ціну не сформували. Там будуть, в основному, одно- і двокімнатні квартири.
З цікавого: ми цю територію не затискали об’єктами. Лишили чимало простору для парковок, майданчиків, тощо. Буде тут заправка для електромобілів, централізована система охорони, передбачений відеонагляд, обмежений доступ на територію. Ми вже думаємо про те, щоб це було безпечне житло. Це сьогодні необхідність.
Люди самі, звичайно, вирішуватимуть, як їм жити: менш публічно, більш публічно. Але ми мусимо передбачити умови для їхніх рішень, якими б ті не були.
- Дуже часто забудовники практикують не просто звести і «відпустити» комплекс у вільне плавання, а беруть на себе відповідальність за організацію у ньому життя. Принаймні спочатку. От наприклад, розрекламований київський KAN Development забезпечує мешканцям навіть аніматорів для розваг у вихідні. Часто забудовник бере на себе створення й управляючої компанії… Зазвичай, ЛСТМ на якому етапі відпускає свої об’єкти?
- Зазвичай, на етапі здачі. Але у ЖК «Династія» ми однозначно будемо створювати свою управляючу компанію, яка займатиметься організацією простору і обслуговуванням помешкань.
Розуміємо, що можемо надати більш якісні послуги, бо маємо професіоналів, знаємо, як це будувалося, можемо багато робіт виконувати своїми силами.
«У мене таке відчуття, що про інвестиційний клімат ніхто не думає»
- Яким був для будівельників 2020-й? Які виклики стояли? Як ви їх прожили, пережили?
- Це був такий, я сказав би, неоднозначний для аналітики рік. Постала низка проблем. Найперше, це коронакриза. Ми на півтора місяця випали з роботи. В Україні зменшилися обсяги, продаж. Деякі взагалі впали до нуля. Люди не були до кінця упевнені у майбутньому. Не знали, що робити і як, а тому відклали своє рішення щодо придбання житла на пізніше.
Оборот підприємства не зменшився, а от обсяги будівельно-монтажних робіт трохи впали. Якщо місяць майже нічого не робити, то ти втрачаєш одну дванадцяту року. А це практично неможливо наздогнати, якщо ти працюєш ритмічно і нормально плануєш свій бізнес на 12 місяців.
Але це жодним чином не відобразилося на наших термінах здачі житла в експлуатацію. У 2020-му ми здали більше 30-ти тисяч метрів квадратних житла. Це будинки на вулиці Чорновола у Луцьку, на Перемоги, на Арцеулова, на Залізничній.
Так, ми можемо будувати удвічі більше. Але всі плани виконали, всі об’єкти здали. Це головне.
- Чи не вплинули ці півтора місяця на людей? Чи були люди, які не повернулися на робочі місця після паузи?
- Ні. Абсолютно жодної людини. Як всі стали на карантин, так всі й продовжили працювати.
- Повернуся до запитання про виклики. Які проблеми в економіці, крім ковіду і його впливів?
- Назву одну цифру: загалом в Україні у 2020-му було здано 5 мільйонів 700 тисяч метрів квадратних житла. Але це удвічі менше, ніж у 2019-му. Це не значить, що менше будували. Це - наслідок того, що дуже ускладнилися різні дозвільні процеси у будівництві.
Саме зараз триває реформа Держархбудінспекції, славнозвісної ДАБІ. У першому читанні вже прийнятий законопроект, який передбачає зміни. Хоча до реалізації його ще дуже довго. Я це знаю, бо сам беру участь у тих обговореннях, пропоную зміни і так далі.
ДАБІ практично не працює. У 2020-му був або повний саботаж, або саботаж з метою наживи у майбутньому. Це була корупційна структура, яка абсолютно себе дискредитувала. У той же момент скільки шкоди було нанесено будівельній галузі. Розумієте, що таке - удвічі менше зданих об’єктів? Це означає, що хтось не отримав своє житло. Воно збудоване, а людина не може оформити право власності. Виникає напруга у діалозі з забудовниками. Люди починають нарікати: «Ви обіцяли!», «Ви не здали вчасно!». А це дуже великий негатив, цього не можна допускати. І це один із найбільших мінусів 2020-го.
Пробують підсилювати своє монопольне становище організації, які є природніми монополістами під час процедури приєднання до мереж. Затягують терміни виконання зобов’язань, процес подачі енергоносіів. Звичайно, ми дискутуємо, вимагаємо вчасно надавати послуги нашим клієнтам.
- Ви активно працюєте в раді Конфедерації будівельників України, це потужна структура, яка гуртує багатьох девелоперів. Чи чують будівельників? Які у вас є механізми вирішити проблему?
- Часом чують, часом – ні. Коли великі потоки під загрозою припинення, то ясно, що ніхто нікого чути не хоче. Ці ж потоки комусь вигідні. Тому тим, хто ними управляє, або краще нічого не робити і показувати свій гонор, не реагувати, або ж у будівництві є стільки різних підзаконних актів, що можна відбиватися ними довго. От просто не видається дозвіл і не здається в експлуатацію… Настільки це корумпована сфера.
- Цьогоріч, до речі, на Волині відбувалося засідання Конфедерації будівельників України. Наскільки це було ефективним для вас як забудовника? Ефект був? Чи це розмова заради розмови?
- Досить ефективним було засідання. Сьогодні багато речей, які тоді нами обговорювалися, покладені в законопроект, який пройшов перше читання. А головне, це концепція реформування містобудівної діяльності, яку презентував міністр розвитку територій Олексій Чернишов. Ми з нею погодилися. І зовсім не погодилися з тим законом, який на той момент лежав у Верховній Раді практично готовим до першого читання. Він абсолютно перекреслював усе прийняте перед тим Національною радою реформ та проговорене президентом.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «На будівельному ринку повинні бути прості і прозорі правила», - Ігор Чорнуха
- Який головний позитив цього нового закону?
- Головне те, що буде введене поняття приватного ДАБІ. Отак, як у нас є приватні реєстратори, наприклад. Колись же теж боялися, що у нас будуть приватні БТІ. Сьогодні ніхто їх не боїться: прийшли, ліцензію показали, заміряли – все. Це дійсно позитивний крок, коли тільки 10% цієї, умовно кажучи, послуги лишиться під контролем держави, решта – буде приватне.
Є сподівання, що це забере корупційну складову і ще багато інших речей врегулює, тому що стейкхолдерів у будівництві дуже багато: архітектор, проектант, технічний нагляд, авторський нагляд, замовник, забудовник, експертиза, інспектори ДАБІ – і пішло-поїхало… Це я назвав не всіх, хто бере участь у будівельному процесі.
Також, у мене таке відчуття, що погіршився інвестиційний клімат у нашому регіоні, на Волині.
яка б ставила у пріоритет робочі місця»
Скасування мораторію в Луцьку? Ні, не чули...
- Що саме вас спонукає робити висновки про погіршення інвестиційного клімату на Волині?
- Найперше, я не бачу в регіоні такої людини, яка би про це думала і системно працювала над покращенням інвестиційного клімату, яка б ставила у пріоритет робочі місця, рівень заробітних плат на підприємствах і сплату податків, тобто наповнення бюджетів. Оце все, що повинне бути в основі у будь-якого чиновника. А чиновник до сьогодні хоче постійно ставити якісь бар’єри своїми діями або бездіяльністю, щоб тобі життя ускладнити, щоб бізнес постійно якось долав перешкоди. Це при тому, що працює та отримує заробітну плату за рахунок того ж бізнесу – платника податків.
Також скажу, що й представникам депутатського корпусу необхідно бути більш активними в питаннях створення більш сприятливого середовища ведення справ, ініціювати реформування, спрощення погоджувальних та дозвільних процедур, стратегічно думати про те, як створити тут, на Волині, такий інвестиційний клімат, щоб легше було займатись підприємництвом. Не тільки у будівництві, а й в інших сферах.
Є потреба в активних людях, щоб хтось і волочив за собою той віз, а водночас і пхав його. Бо це велика робота, великі зусилля. Кожне виведене з тіні офіційне робоче місце – це велика робота. І в той же момент так легко створюються ті бар’єри, де втрачаються десятки робочих місць.
У 2020-му році ми втратили до 50-ти робочих місць. Це місця, які ми нарощували протягом шести років. 60 людей прийшло, 50 пішло, 10 лишилося – у 2017-му… Наступного року знову 10. Ми щороку гордилися тим, що наш колектив збільшився на 10-15 працівників .
Ми не звільняли людей торік. Є природний відтік (хтось на пенсію, хтось переїхав і так далі), але ми не мали стратегії компенсувати ці робочі місця, привести на них інших людей. Виняток – унікальні фахівці, з будівельними талантами. Тобто ми зробили стоп у плані збільшення колективу. От це яскравий вам приклад про втрати.
Тепер помножте цих 50 робочих місць на середню місячну зарплату (у нас це 15 тисяч гривень). І от це означає, що щомісяця 22% ЄСВ не надходить у державну казну. З цієї зарплати не відрахували 1,5% військового збору, 18% податку із заробітної плати…
Дуже легко порахувати, скільки бюджет недоотримав із зарплат цих людей. За ці гроші можна будь-що будувати, діти можуть ходити у школи з хорошою інфраструктурою, спрямовувати на соціальний захист жителів міста.
- А які перспективи з мораторієм на будівництво у Луцьку? Вам хтось пояснює, чому генплан не прийнятий, коли це буде?
- Ми постійно задаємо подібні питання. Чуємо відповіді на рівні чиновників: робиться, погоджується. То він мав бути вкінці 2019-го, то вкінці 2020-го, то вже взагалі невідомо коли буде. У нас зависло 5 інвестиційних майданчиків, кілька наших особистих. На частину ділянки є підписані угоди з бюджетними організаціями.
Як це вплинуло? Почнемо з того, що не були нарощені робочі місця, зменшилася інтенсивність, ми практично не працюємо у вихідні. Працівники цих структур, які мають з нами угоди, досі не отримали свої квартири. Оце наслідок не те, що дій, можливо, навіть бездіяльності. Чомусь ніхто про наслідки не задумується.
в нас зависло 5 інвестиційних майданчиків»
Я нічого абсолютно не знаю про перспективи з мораторієм на будівництво у Луцьку (нагадаємо, мораторій на нове будівництво у Луцьку був прийнятий міською радою ще у грудні 2019, офіційно – до затвердження генплану міста і, як тоді запевняли, на кілька місяців, – авт.). І не знаю, на скільки часу зависли наші ділянки. А у деякі ми вклали наші оборотні кошти. Не можуть кошти лежати, вони повинні бути постійно в обороті. Натомість платимо земельний податок, несемо витрати на охорону і все інше.
Відтак мусиш знову шукати інші земельні ділянки. Ті, які є готові. Розглядаємо ділянки і в місті, і за містом.
- Не можу не запитати про ділянку на Рівненській, 119 у Луцьку. Після сесії Луцькради усі дізналися, що землю під теплицями зеленого господарства, яку віддали фірмі Були-Петрочука, забудовуватиме ЛСТМ. Були обговорення. На сесії був голова ради ЛСТМ Віктор Чорнуха. Що там буде? Це така земля з «політичною історією», де в цій історії роль ЛСТМ?
- Для нас політики в тому немає ніякої.
От ви запитували, як шукати майданчики для будівництва. Для початку є дві сторони: власник земельної ділянки і потенційний інвестор, який буде забудовувати, реалізовувати, розробляти проект – все за свої кошти. І різним чином розраховуватися з власником ділянки.
Тут ми – оця друга сторона. Ці площі для нас важливі з точки зору зайнятості працівників на недалеке майбутнє. Тут можна спокійно планувати, готувати документи і дати людям роботу. Нам же постійно треба три речі: дати роботу, спитати про результат виконаної роботи, добре заплатити працівникам.
А що там буде? Багатоквартирне житлове будівництво нашого класичного варіанту – комфорт-класу. Не елітне, не бізнес-клас.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Мама каже, що я вся в тата. І що це погано». Ірина Патлашинська. РОЗМОВА В КНИГАРНІ
- Які інші локації планує освоїти ЛСТМ? Які такі місця, де ви маєте наміри щось будувати? Можливо, за містом. У напрямку Ківерців, наприклад?
- Ні, в тому напрямку точно ні. А планів дуже багато. Містобудівна діяльність не така проста справа. Якщо пройти все коло: змінити цільове призначення землі, детальний план розробити, генеральний план… Коли ти плануєш через чотири роки щось будувати, то вже сьогодні треба починати.
- Тобто чотири роки – це той універсальний час, який минає від ідеї до початку будівельних робіт?
- Буває й так. Але бувають готові ділянки, де все йде швидше. Мусимо планувати будівництво на 4-5 років уперед, щоб знати, як будуть зайняті люди, які сьогодні є на майданчику. Це щоб не було ніяких простоїв, щоб сплачувалася заробітна плата, податки.
«Уперше маємо плани будувати житло за межами Волині»
- На яких майданчиках сьогодні працює ЛСТМ на Волині?
- Тут. На проспекті Перемоги у Луцьку, на Арцеулова, запускаємо другий будинок на Залізничній. Будуємо два будинки у Ковелі: один завершуємо, інший – починаємо. Оце наша норма: 6-8 житлових об’єктів.
- Чому ви не будуєте офісні площі, торгові площі?
- Якщо ми говорим про будівництво великих торгових центрів, тут йдеться більше про капіталізацію коштів, а нам потрібен оборот. У нас немає такої маси фінансових ресурсів, щоб ми могли два роки вкладати гроші, а потім отримувати тільки з оренди роками.
- Стадіон у Ковелі ви робите?
- Так, ми завершили свою частину проекту. Загалом же бюджетних об’єктів у нас стало менше. Вони для нас важливі не у плані отримання прибутку. Із 4-5 об’єктів може бути 2 збиткових, а 3 – плановий прибуток. Якщо все на нулю, то у мене – хороший настрій. Бюджетні ж проєкти потрібні для рівномірного завантаження працівників. 650 працівників же!
От сантехніки сьогодні працюють, а я не завжди можу тільки за рахунок зведення житлових будинків гарантувати їм роботу. Якби тільки це, то мені б треба було на 100 працівників менше. А так – треба міркувати над якимись тактичними ходами, щоб ці висококваліфіковані працівники завжди мали роботу. Я це й роблю.
60 років нашій компанії. Постійно йде відбір кращих, просто природній. Це ж часто унікальні люди, он бачите: досвідчений бригадир на будові (стоїмо навпроти майбутньої чотириповерхівки, де метушаться будівельники, - авт.), він уже 15 років тут. Він не дозволить комусь у себе працювати недобросовісно, бо так ні він не заробить, ні всі інші. Це ціла система відбору кадрів, роками відпрацьована.
- Із чим пов’язане зменшення кількості бюджетних об’єктів?
- Великий демпінг. Є підприємства, які опускаються нижче планки рентабельності. От ми маємо найнижчу планку, а вони – на відсотків 20-30 дають менше.
Тобто, можливо, хтось несплату ПДВ вважає за свій прибуток, чи економить на якості, чи оплату праці здійснює «в конвертах». Не завжди ті об’єкти завершуються. Або розраховується, що у майбутньому будуть із замовником розмови, «тьорки» і так далі, щоби вартість будівництва зросла.
Цього року маємо в планах будівництво за межами області. Однак, поки не хочу говорити детально.
- Це Західна Україна? Житло?
- Західна Україна. Так, це житло. Десь біля 40-50 працівників треба буде працевлаштувати там. Можливо, одне з наших підприємств необхідно буде перереєструвати в іншу область.
На місцях нас, до речі, постійно запитують про працевлаштування у них. Це насправді одна з нормальних умов з точки зору влади. Чи це буде, не знаю. Я звичайно, казав так, бо у нас із цим проблем нема. Але тоді тут будуть втрачатися робочі місця.
До речі, у Ковелі мені теж задають подібне запитання: «Працюєте тут? Будь-ласка, хай працівники будуть працевлаштовані тут, в Ковелі». Вивчаємо механізми. Але мені приємно, що є винятки і що хтось думає про цифри, хтось переймається податками, що комусь не байдуже.
- Це вперше ЛСТМ зводитиме своє житло за межами Волині?
- Загалом будувати за межами – ні, а житло – так.
Скоро тут буде життя
«Метр квадратний за місяць-півтора здорожчає на 25%»
- А як Волинь виглядає на фоні інших регіонів за темпами житлового будівництва?
- Досить потужно. Як у плані розвитку будівництва, так і щодо попиту на житло. Як для України, то у нас високі ціни. Чернігів, Суми, Маріуполь…, центральна Україна - там може бути 14 тисяч гривень за квадратний метр. У нас – 18-19 тисяч гривень. А за місяць-півтора буде 21 тисяча і 22. Бо виросли в ціні матеріали.
- Тобто ви прогнозуєте ріст цін на квадратні метри і радите купувати вже?
- Хай собі кожен вирішує. Але ріст буде на рівні 25%. Ми не можемо різко підняти ціни, бо втратимо клієнта. Хтось розпродуватиме запаси за старими цінами, вважатиме це прибутком. Тут треба зважене рішення.
працевлаштування у них»
- Скоро рік після місцевих виборів, багато керівників у волинських містах змінилися, чи відчули ви, що змінилися підходи у роботі з інвестором?
- Я думаю, що людям ще мало було часу. Керівники на місця прийшли молоді. Їм ще треба оце все почути від людей досвідчених, осмислити, що дійсно необхідно робити для розвитку громади, а що – ні. Що не дружба, кум чи ще щось вирішує справи, а треба дбати про наповнення бюджету і рано чи пізно доведеться спитати з того самого кума і сказати: «Куме, давай-но, плати податки».
- Бо з кума буває важко спитати, згідна.
- Так отож. Важко. Зміни повинні бути. Не тільки люди на посадах повинні омолоджуватися, а й підходи. Все треба робити простіше, сміливіше, не створювати масу проблем з нічого. Я думаю, наші мери та голови громад з цим справляться.
- Наостанок запитаю, як традиційно Ігор Чорнуха діє, коли бачить, що його недруги потирають руки? Або хтось діє ну в дуже нечесний спосіб. Яка тут ваша стратегія?
- Тут правильніше буде сказати не про Ігоря Чорнуху, а про компанію загалом: так-от ми стараємось триматись вище таких процесів, хоча час від часу такі недружні намагання помічаємо, звичайно.
Як правило, в тих намаганнях є прізвища: ми іх знаємо, але на кожну дрібницю не реагуємо. Це ж роблять не кришталево чисті та ідеальні люди.
У питаннях конкуренції ми традиційно дотримуємось будівельної етики і публічно стараємося говорити про власні успіхи чи невдачі, про те, що заважає всім підприємствам галузі працювати в рівних умовах.
За останні роки, до 2020-го, ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» сплачувало в рік до різних бюджетів від 80- 90 млн грн податків та зборів щороку.
За 2019-й тільки бюджет Луцька отримав більше 11 млн грн.
У 2020-му відрахування до бюджетів усіх рівнів склали більше 60 млн грн
Розмовляла: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Ірина КАБАНОВА