Музей Лесі Українки у Новоград-Волинському на Житомирщині потребує капітального ремонту та реставрації, а грошей на реставрацію закладу немає. Про це заявив Новоград-Волинський міський голова Віктор Весельський, пише «НовоградCity»
"Нині музей у такому стані, що горобець чи синиця сяде – і він впаде. Уже розробили проєктно-кошторисну документацію на добудову і реконструкцію. Минулого тижня ми з Оксаною Гвозденко (заступник міського голови, - ред.) були в заступника голови ОДА, нам сказали: "Грошей немає". Тому я написав листа до ОДА, поставив офіційно до відома і голову облради Володимира Ширму, щоб вони знайшли в обласному бюджеті кошти на утримання та капітальний ремонт свого комунального закладу. На дороги ж виділяють гроші, а на ремонт музею – немає", – каже мер.
Із 1986 року в музеї дійсно не робили капітальний ремонт. На капремонт та добудову закладу треба 17 млн грн. Нині у місті просять хоча б 3 млн на поточний ремонт і заміну експозиції.
Нагадаємо, у лютому 2021 Україна відзначатиме 150-річчя від дня народження Лесі Українки на державному рівні. Кабміном рекомендовано затвердити план заходів, передбачивши у державному бюджеті на 2019-2021 роки їх фінансове та матеріально-технічне забезпечення.
«В Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки на Волині та ж сама ситуація. Меморіальні будиночки - батьківський сірий та Лесин білий не один рік в аварійному стані. Інколи навіть дітей не пускали до них під час екскурсій. Музей за власні кошти відремонтував веранду лесиного будиночка, щоб не покалічились відвідувачі.Попіарились і забули. Через рік Лесі Українці - 150. Такого ганебного ставлення до її меморіальних місць не памятаю за останні сорок років...», - коментуючи ситуацію у Новограді-Волинському зауважив у соцмережах колишній багаторічний керівник Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: 10 цікавих фактів про садибу Косачів у Колодяжному. ФОТО
Фото Ірини Кабанової
Музей Косачів у Колодяжному на Волині теж потребує капіталовкладень. Так званий білий Лесин будиночок споруджений у 1890-му році. Його фасад, стіни постійно обсипаються, а підвал – підтоплює. Ще у 2018-му році під час візиту до Колодяжного голови Волинської ОДА Олександра Савченка музейники просили посприяти порятунку пам’ятки. У 2019-му під час засідання колегії управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА говорили про те, що на ремонт музею в Колодяжному потрібно 10 млн грн. Останній ремонт будиночків та веранди проводився у 1991 році.
- Музей у Колодяжному на Волині надумали збудувати одразу по Другій світовій. На ту пору великий батьківський дім уже був зруйнованим, бо в 43-му його розібрали німці, а дерево ешелонами вивезли на бліндажі. У двох інших будинках, сірому та білому, жили звичайні селяни. Офіційний рік відкриття – 1949 .
- Леся Українка вперше побачила Колодяжне 11-річною. У центрі садиби був одноповерховий будинок з кухнею, їдальнею, кабінетом для батька, спальнями та кімнати для наймитів. Тут народилося троє із дітей Олени Пчілки та Петра Косача. Саме на місці цього будинку нині літературний музей.
- Білий будиночок Петро Косач поставив для Лесі. Їй тоді було 19. Хтось звав його флігелем, Лесі Українка – ермітажем.
- Останній власник маєтку Микола Косач після Першої світової продав білий будиночок сільській родині, колишньому наймиту Саві Силюку. До 49-го він достояв, щоправда, вже був без веранди, бо та від постійної сирості прогнила. А як відкривали музей, хату розібрали, дерево «пересипали» і з кращого поставили нове приміщення на старому фундаменті.
- Сірий будиночок Петро Косач поставив у 1896-му. Вважають, що для гостей. Пізніше Микола Косач продав його місцевому селянину Архипові Федчуку (дідові покійного голови Волинської ОДА Бориса Клімчука, - ред.), з ним там же і жив. Федчук і ховав Косача у 1937-му. Коли у 50-х у селі облаштовували музей, то Архипові дали ніч на те, щоб забрати хату або забратися з неї. Він розібрав сірий будиночок і поставив собі з дерева, що лишилося, поруч інший. А приблизно на тому ж місці, де стояв один із будинків Косачів, спорудили ідентичний.