2018 рік на Волині неофіційно називають роком медицини, оскільки чимало закладів отримали гроші на ремонт та медтехніку.
Крім того, завершили будівельні роботи у перинатальному центрі, який почали зводити ще за часів президентства Леоніда Кучми.
Про найбільші досягнення цього року, плани на 2019-й, відтік кадрів, закриття ФАПів, а також про те, чому не потрібно рекламувати медикаменти, «Першому» розповіла Людмила Тимощук, голова постійної комісії облради з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства та дитинства.
– Добігає кінця 2018 рік. Яким він був для вас як голови комісії? Що вдалося зробити?
– Взагалі призначення мене головою комісії посеред року було несподіванкою. Я не очікувала такого, хоча все життя віддала служінню людям і охороні здоров’я.
2018 рік в області був присвячений медицині. Я горджуся, що нашій комісії все-таки вдалося донести про потребу медичної галузі у фінансуванні. Нас почули. Почали інтенсивно виділятись кошти і це принесло результат.
Фактично закінчилось будівництво перинатального центру. Це віхова складова нашої медицини, тому що почались будівельні роботи у 2000-му році і тривали більше 17 років. Об’єкт то будували, то заморожували.
Довгобуд – це витрачання коштів, адже їх виділяють і виділяють, а результатів не видно.
Але цього року ми нарешті побачили результат. На центр виділили 40 млн грн. з обласного бюджету. Ще 18 млн грн. на добудову та обладнання надійшло завдяки перемовинам голови облради Ігоря Палиці з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.
Цей заклад буде одним із найпотужніших перинатальних центрів в Україні, тому що і приміщення нове, і обладнання.
Великим позитивом є капітальний ремонт інфекційної лікарні в Луцьку. Вона обслуговує не тільки лучан, а й жителів усієї області. Там лікуються як діти, так і дорослі. На заклад виділили 20 млн грн. з обласного бюджету. 10 млн грн. було співфінансування з міського бюджету. Ще 300 тисяч грн. надійшло з бюджету Горохівського району.
Онкодиспансер отримав більше 6 млн грн. на придбання та ремонт апаратури. Дуже важливо підтримувати цей заклад, оскільки зараз кожна друга смерть настає від онкохвороб.
Також кошти отримала психлікарня, тубдиспансер та паталого-анатомічне бюро. Для діагностування патології, в тому числі онкологічної, необхідно мати якісну апаратуру.
На інші медичні заклади також виділяли кошти.
– Голова Волинської ОДА Олександр Савченко нещодавно повідомив, що перинатальний центр затоплює. Як будете вирішувати цю проблему?
– Влітку підвал був затоплений до половини. Вирішуватиме проблему будівельна компанія. Ми будемо спонукати її до цього.
Коли почав будуватись центр, то проектанти не врахували того, що він розташований нижче, ніж сусідні будівлі. Центр опинився у найнижчій точці. Необхідно створити комунікації для відведення води.
Попри це у першому кварталі 2019 року перинатальний центр почне працювати.
– На вирішенні яких проблем у наступному році зосередите увагу і, по можливості, фінансування?
– Медицина – це та галузь, якій завжди буде мало коштів. Будівництвом та ремонтом закладів повинна займатись держава.
Мене ж як медика цікавлять дві проблеми: оснащення лікарень та кадри. В обласну лікарню придбали ангіограф екстракласу. Він досить потужний, відповідна й ціна. Апарат дуже сучасний, але для Європи та Америки – це вже вчорашній день. Медицина дуже швидко розвивається. У нас в області також.
Якщо ще зовсім недавно операції на серці були чимось страшним, то зараз в Луцьку їх проводять по кілька в день. А все тому, що є апаратура.
А якщо нема апаратури, як би не навчав за кордоном людей, якість медицини не покращиться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дешевше на тисячу доларів: як у Луцьку роблять операції на серці. ФОТО
Тому ми будемо працювати над тим, щоб забезпечити медзаклади новітнім оснащенням для діагностики та лікування. Я також буду піднімати питання про збільшення заробітної плати для медиків. Цього року ми маємо великий відтік кадрів як середнього медичного персоналу, так і лікарів. Це небезпека для України.
– Багато апаратури цього року придбали для обстеження та лікування людей із захворюваннями серця та судин. На покращення діагностики яких хвороб в першу чергу звернете увагу наступного року?
– По-перше, це туберкульоз. Тубдиспансер потребує не тільки ремонту, а й хорошого обладнання. Вже з’явились нові підходи для лікування цієї небезпечної хвороби.
По-друге, онкологія. Необхідно її вчасно виявити, щоб вилікувати. А щоб виявити, необхідна апаратура, зокрема комп’ютерні томографи екстракласу.
Окрім цього, необхідна апаратура для оперування пухлин та препарати для хіміо- і радіотерапії. Зараз практикують не видалення, а максимальне збереження уражених органів.
По-третє, це орфанні, тобто рідкісні захворювання. Вони дуже фінансово навантажують пацієнтів. Тут більше необхідна не апаратура, а забезпечення медикаментами, без яких хворі не можуть жити.
– Є інформація, що через реформу можуть закритись ФАПи. Який бачите вихід із ситуації?
– Ми будемо робити все, щоб ФАПи не закривались. Де 2-3 посади, можна скоротити, але не закривати.
Жителі сіл багато працюють і рідше звертаються до лікарів. Приходять тоді, коли хвороба задавнена.
Якщо ще забрати первинну ланку – фельдшера – то це буде катастрофа для селян. Тому ми не будемо йти на такий крок.
– На Волині в деяких районах, зокрема в Ратнівському, люди відмовляють підписувати декларації з лікарями через релігійні переконання. Чи вам відомо про це і чи вживатимете якісь заходи?
– Підписування декларацій – це добровільна справа, ми заходів ніяких вживати не можемо. Хоча якщо до липня 2019 року ці люди не укладуть декларацій, то їх за місцем проживання просто приєднають до того чи іншого лікаря. Медична допомога їм буде надаватись.
Ніхто до мене не звертався з такою проблемою, хоча я знаю, що окремі люди не беруть ідентифікаційні коди через віросповідання, а без них не підпишеш декларацію.
Особливо поширене таке явище серед вірян Московського патріархату у Житомирській, Рівненській областях.
– Розкажіть, яким ви бачите Регіональний центр громадського здоров’я. Це має бути абсолютно нова структура чи на основі об’єднання кількох закладів?
– Ми почали обговорювати це питання з квітня. Це має бути структура, створена на основі багатьох структур. Це діагностичний відділ Центру СНІДу, санстанція, шкірвендиспансер, Волинський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики і не тільки.
У цього центру буде багато завдань. Необхідно буде працювати не тільки як медики, а й як журналісти, проводити інформаційну роботу.
У нас на телебаченні рекламують медикаменти. Я противник цього.
Люди чують про різні симптоми і думають, що вони теж хворі.
Коли я навчалась в інституті, це явище називали «симптом третього курсу». Тоді ми вивчали різні хвороби і нам здавалось, що в нас є ознаки всіх цих хвороб.
Так само і люди. Вони дивляться рекламу, а тоді йдуть в аптеки і купують ці ліки.
По-перше, вони не йдуть до лікарів, не обстежуються, а тому вчасно не виявляють патології.
По-друге, вони не знають побічних дій тих препаратів і не розуміють, що ліки можуть нашкодити. Тому я за те, щоб рекламували здоровий спосіб життя.
Здоров’я на 50 % залежить від способу життя, на 20 % від стану екології, на 20 % від генетики та лише на 10 % від стану надання медичної допомоги.
Тому не треба рекламувати, що є мезим і ти можеш з’їсти багато, а рекламувати поміркованість у їжі, потребу рухової активності тощо. Тоді люди будуть здоровішими і будуть менш потрібні апаратура та медикаменти.
Текст: Наталя ХВЕСИК (Перший)
Фото: Олександр ДУБОВ (для Першого)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Лікарні були такі, ніби досі депутати не звертали на них уваги», - Ірина Вахович. ПЕРШИЙ В ОБЛРАДІ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
