Що повинні знати про свої права та обов'язки українські художники і колекціонери.
У рамках конкурсу для молодих українських художників МУХі 2017 нещодавно пройшла лекційна платформа, присвячена актуальним питанням сучасного мистецтва в Україні. Одним з ключових спікерів став старший юрист компанії AEQUO, адвокат і патентний повірений Андрій Ніколаєнко. Mind публікує тези його доповіді про авторське право у сфері сучасного мистецтва.
Говорячи про авторське право у сфері мистецтва, варто почати з історії. У 1810 році в Англії був прийнятий Статут королеви Анни. Він вважається першим повноцінним законом про авторське право, який тоді охоплював лише три об'єкти авторських прав: книги, карти і креслення. Закон забезпечував правову охорону об'єктів авторського права на 14 років: на цей термін автору надавалася монополія, яку він потім міг продовжити. Авторське право необхідно було реєструвати, і реєстрація відбувалася в судах. До цього існував дисбаланс: після того як автор публікував рукопис, він втрачав на нього будь-які права. А видавець, який купував у автора цей рукопис, разом з ним отримував безстрокове право на нього. У підсумку цей закон був направлений на врегулювання інтересів автора і видавця.
Ще одна важлива дата – 1886 рік. У цьому році була прийнята Бернська конвенція з охорони літературних і художніх творів. На сьогодні до цієї конвенції приєдналися 175 країн. Це глобальний і дуже значимий документ для розвитку авторського права. Свого часу він був революційним, бо ввів правила гри в цій сфері, що актуальні й сьогодні. Україна також приєдналася до Бернської конвенції, яка тепер є частиною українського законодавства.
У Конвенції вводилися кілька основоположних принципів. Наприклад, один з них – принцип національного режиму – полягав у тому, що кожна країна – учасник конвенції надає громадянам інших країн-учасниць щонайменше ті ж авторські права, які вона надає своїм громадянам. Також Конвенція вводила мінімальний термін дії авторських прав – період життя автора і 50 років після його смерті. В Україні цей термін, за загальним правилом, становить 70 років. Авторське право в законодавстві України регулюють Цивільний кодекс України та закон «Про авторське право і суміжні права» – дуже детальний документ, де докладно виписані всі права, обов'язки та інші привілеї, що випливають з авторського права.
Об'єкти авторського права – це три самостійних напрямки: наука, література і мистецтво (куди, зокрема, входять образотворче мистецтво, архітектура, фотографія, прикладне мистецтво, аудіовізуальні твори тощо). Законодавець свідомо цей список не обмежив, адже в процесі еволюції з'являються все нові об'єкти авторського права. Наприклад, комп'ютерні програми, які сьогодні охороняються нарівні з літературними творами, а лише кілька десятиліть тому ніхто не міг би їх уявити серед об'єктів авторського права.
Коли відбувається перехід від теорії до практики, юристам найчастіше ставлять такі питання.
Чи будь-який твір (наприклад, картина) може бути об'єктом авторського права?
Об'єктом авторського права є будь-яка картина, незалежно від рівня виконання, виду, жанру або призначення, створена в результаті творчої роботи людини (дитини, дорослого, громадянина України або нерезидента) і виражена в матеріальній формі.
Тобто існують деякі вимоги. Перш за все це повинна бути творча робота людини, виражена в матеріальній формі. Наприклад, якщо слон затисне в хоботі пензель і напише щось на полотні, то цей малюнок, виходячи з норм законодавства, не може вважатися об'єктом авторського права.
Чи захищає авторське право ідеї?
На це є чітка відповідь: правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття тощо, навіть якщо вони містяться (описані, проілюстровані ) у самому творі. Якщо ми почнемо монополізувати права на будь-які ідеї та задуми, очевидно, що місця для творчості не залишиться зовсім.
Що таке презумпція авторства?
Презумпція авторства полягає в тому, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення – реєстрації або інших формальностей не потрібно. Aвтором твору вважається особа, зазначена на творі, якщо інше не буде доведено (як правило, в судовому порядку).
При цьому в різних ситуаціях, зазвичай спірних, виникає необхідність підтвердити авторство на твір. Задля цих цілей існує декілька інструментів:
Публікація твору (наприклад, картини, фотографії) з ім'ям автора в друкованих та інтернет-виданнях. Повинно бути зрозуміло, коли це було зроблено, де і ким.
Відправлення самому собі поштою (або, що менш бажано, електронною поштою) вашого твору. Штемпель з датою на конверті служитиме доказом того, що твір знаходився в конверті на день відправлення конверта.
Реєстрація авторського права. Це виключно добровільна процедура, яка проводиться Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Важливо розуміти, що при реєстрації авторського права ніякої експертизи по суті не проводиться. Фактично це сервіс свідка в особі держави, який фіксує отримання заяви про реєстрацію вашого об'єкта авторського права на певну дату. Однак в спірній ситуації або, наприклад, у разі необхідності передавання права або оформлення спадщини, авторське свідоцтво може виконати функцію фіксації та підтвердження авторства. Але все ж це швидше «іміджевий», ніж охоронний документ у юридичному розумінні.
Що означає знак «©» і що він дає?
Всім відоме позначення «©» є спеціальним знаком охорони і складається з трьох елементів:
- буква С, обведена в коло;
- ім'я або найменування суб'єкта авторських прав;
- дата першої публікації твору.
По суті, знак «©» – це юридичне попередження того, що конкретній особі належить авторське право на твір. Такий знак також допомагає визначити особу, до якої можна звернутися з пропозицією про отримання ліцензії на використання твору або придбання прав на нього. Відсутність або наявність знака охорони авторського права на твір жодним чином не впливає на його правову охорону.
Не варто переоцінювати знак «©» – це швидше інструмент попередження, що не несе ніякої суттєвої юридичної функції.
Хто може бути суб'єктом авторського права?
Первинний суб'єкт авторського права – це завжди автор або співавтори. Також до суб'єктів належать спадкоємці, фізичні/юридичні особи, яким автор (його спадкоємці) передали свої права. Українське законодавство вказує, що автором може бути виключно фізична особа. В інших країнах, наприклад у США, можуть бути і юридичні.
Який термін дії авторського права?
За загальним правилом, термін дії майнових авторських прав в Україні – все життя автора і 70 років після його смерті (у разі співавторства – після смерті останнього співавтора). Особисті немайнові права автора охороняються безстроково.
Які права та інструменти захисту держава надає автору?
Існують майнові та особисті немайнові авторські права. Право власності на твір і авторське право – це різні права. Наприклад, якщо ви придбали картину, то разом з нею ви не отримали право на її розміщення в інтернеті, якщо тільки при її купівлі не уклали окремий договір з автором про передавання відповідних майнових прав на неї.
Майнові права – це:
Право на використання твору.
Виняткове право дозволяти використання твору.
Право перешкоджати неправомірному використанню твору, зокрема, забороняти таке використання.
Власник майнових прав на картину має, серед іншого, право:
- відтворювати її будь-яким способом і в будь-якій формі;
- публічно її демонструвати, серед іншого й по телебаченню;
- публікувати її як у пресі, так і в інтернеті;
- переробляти її та вносити зміни;
- включати її до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;
- продавати її, імпортувати і експортувати.
Особисті немайнові права – це:
Право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені художника на картині (право авторства).
Право забороняти під час публічного використання картини згадки свого імені (право на анонімність).
Право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені художника на картинах та їх примірниках і під час будь-якого їх публічного використання (право на псевдонім).
Право вимагати збереження цілісності картини і протидіяти будь-якому перекручуванню, спотворенню чи іншій зміні картини або будь-якого іншого посягання, що може зашкодити честі та репутації художника (таке право мають і спадкоємці художника).
Які ще у автора є права?
Право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Право доступу до твору образотворчого мистецтва – при передаванні твору або матеріального об'єкта, в якому втілено цей твір, у власність іншій особі автор має право вимагати надання доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо).
Право слідування – право на отримання 5% від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, який йде після першого його продажу, здійсненого автором твору. Виплата винагороди в цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, магазинами.
Як автор може розпорядитися своїми авторськими правами?
Автор або інший власник авторського права може розпоряджатися своїми правами шляхом укладення договорів. У наближенні до сфери мистецтва можна виділити три основні типи договорів:
- Ліцензійний договір – за своєю суттю нагадує оренду. У рамках таких договорів надається три види ліцензій. Виняткова, коли право на використання передається тільки одній особі, при цьому автор не має права самостійно використовувати об'єкт авторського права або передавати його в користування іншим особам. Одинична, коли право на використання передається тільки одній особі, при цьому автор має право самостійно використовувати об'єкт авторського права. І невиняткова – право на використання може передаватися низці осіб, при цьому автор має право самостійно використовувати твір. Останній тип ліцензії найприйнятніший для автора або іншого власника авторського права.
- Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності – нагадує підряд. Являє собою якусь суміш договору підряду та ліцензійного договору або договору про передавання виняткових майнових прав. У такому договорі важливо домовитися про умови переходу від художника до замовника майнових прав автора на картину, в іншому випадку такі права належать художнику і замовнику 50/50.
- Договір про передання виняткових майнових прав інтелектуальної власності – аналог купівлі-продажу. У рамках такого договору одна сторона (наприклад, художник) передає другій стороні частково або в повному обсязі виняткові майнові права на картину. Якщо художник передав виняткові майнові права на картину, він їх позбавляється, тобто в подальшому не може самостійно використовувати таку картину і видавати ліцензії. Немайнові права залишаються у художника.
В Україні такі договори повинні укладатися в письмовій формі, хоча допускається укладення в усній формі з періодичними виданнями. У деяких країнах допускається і усна форма (наприклад, Австрія, Швеція, Норвегія, Японія та ін).
У чому саме полягає порушення авторських прав?
Можна виділити такі основні види порушень авторського права в арт-індустрії:
Вчинення дій, які порушують особисті немайнові та майнові права (використання без дозволу власника прав).
Піратство у сфері авторського права – опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з її митної території та розповсюдження контрафактних примірників творів, а також інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права з використанням мережі інтернет.
Плагіат – оприлюднення, повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.
Яка існує відповідальність за порушення авторських прав?
Відповідальність за порушення авторських прав в Україні може бути: цивільно-правовою, адміністративною та кримінальною.
На практиці в разі виявлення порушень авторського права досить ефективним може бути досудовий порядок врегулювання спору. У 80% випадків грамотно складена претензія або лист-попередження порушнику здатні вирішити спірну ситуацію і припинити порушення.
У разі ж доведення справи до суду автор, права якого порушені, може в рамках цивільного/господарського судових процесів розраховувати на:
- відшкодування моральної шкоди;
- відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторських прав, або виплату компенсації в розмірі від 32 000 до 160 млн грн;
- заборона опублікування творів, припинення їх розповсюдження.
До адміністративної відповідальності порушники можуть залучатися за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (наприклад, художнього твору), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Санкція: штраф 170–3400 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.
Кримінальна відповідальність передбачена за незаконне відтворення, розповсюдження творів мистецтва або інше умисне порушення авторського права, якщо воно заподіяло шкоду в значному розмірі (від 16 000 грн і вище). Санкція: штраф від 3400 грн, позбавлення волі на термін до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років або без такого.
В Україні вкрай мало обвинувальних вироків і засуджених за такими кримінальними правопорушеннями. Це може служити індикатором ставлення в державі до захисту авторських прав, а також, деякою мірою, поясненням статусу країни-пірата №1, який Україна, на жаль, отримала кілька років тому. Разом з тим цивільно-правові способи захисту в деяких випадках можуть бути досить ефективними і призводити до позитивного результату, наприклад, отримання за рішенням суду компенсації за порушення авторських прав.
Як ілюстрацію жорсткості санкцій в інших країнах можна навести справу Аарона Шварца, що отримала широкий резонанс. Шварц – відомий американський інтернет-активіст, який виступав за вільне використання об'єктів авторського права. У липні 2011 року проти нього було розпочато судове переслідування за скачування близько 3 млн документів з платної закритої онлайн-бібліотеки наукових видань з передбачуваною метою розміщення їх у вільному доступі. За версією звинувачення, він залишив ноутбук, що скачував інформацію, в кампусі університету, відвідувачі якого мали доступ до бібліотеки через локальну мережу. Незважаючи на те що онлайн-бібліотека відмовилася від позову до Шварца, прокуратура США не закрила справу і заявила: «Крадіжка є крадіжка, неважливо, використовували ви комп'ютер чи лом, вкрали ви документи, дані чи долари». Сукупний термін ув'язнення, який погрожував Аарону Шварцу, становив понад 50 років. Результат справи вельми трагічний: у січні 2013 року Шварц у віці 26 років наклав на себе руки в Нью-Йорку, не чекаючи завершення судового процесу за пред'явленими звинуваченнями.
Ця історія показує, що, безумовно, має бути якийсь баланс у питанні жорсткості санкцій за порушення авторських прав, і що такі випадки, очевидно, не повинні відбуватися в майбутньому.
Так чи інакше, авторське право – це дієвий інструмент, який може захистити права авторів на їхньому творчому шляху. За належного рівня охорони з боку держави він стимулюватиме їх творити без побоювань, що результати творчої та інтелектуальної праці будуть безкарно запозичені недобросовісними набувачами.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
