1 жовтня - міжнародний день кави. Напій, який заряджає енергією, тішить смакові рецептори та додає ідей. Втім, усе це заслуга не лише правильно підібраного сорту чи способу обсмаження, а людей, які готують її – барист.
«Перший» вирішив навідатись до трьох кав’ярень Луцька, аби розповісти вам більше про тих, хто стоїть по іншу сторону стійки, розуміє з-пів слова та точно знає, яка кава потрібна вам сьогодні. Теплі історії про мрії, вподобання, секрети приготування та вдалий, або ж не зовсім, досвід.
Вадим, 27 років, «ЦЕКАВА»
Він власник кав’ярні, який сам зустрічає гостей, готує їм каву, розповідає веселі історії. Прийшла до нього і кажу: зробіть мені американо. Натомість зустріла посмішку і фразу, що американо - це розбавлене водою еспресо. Він відмовився мені його робити, і пригостив смачним капучіно. Тепер я не п’ю американо, навіть з молоком, а то “баристи сміятись будуть” :)
«Люблю жартувати, і це часто позбавляє мене гостей»
Баристою я працюю вже 1,5 роки, але за барною стійкою – 8. Я просто шукав роботу на літо, і як це часто буває, моє «літо» триває вже 8 років. Моя перша кава була жахливою. Я добре її пам’ятаю, але на фоні свого досвіду можу сказати, що вона точно була жахливою.
Мої вподобання щодо кави змінюються постійно. З самого початку я дуже полюбляв капучіно, але не пити, а робити. Латте-арт захоплював дуже. А зараз стала популярною альтернативна кава: пуровер, аеропрес і так далі. Відповідно, мої смаки підлаштувались під фільтр-каву - V60 (особливість в температурі води, вона має бути не нижчою, ніж 90 градусів. За міцністю пуровер займає друге місце серед фільтр-методів, - ред.) люблю найбільше. Ну, але загалом, найчастіше мій вибір падає на еспресо.
За день випиваю близько 4 філіжанок кави. Не буду брехати, було й таке, коли просто хотілось кинути цю сферу, бо це робота з людьми передусім. Кожен з них відриває шматочок тебе, залишає якийсь слід. Буває, що люди бачать мене вперше, але розказують якісь такі речі, які б не довірили б нікому. Так простіше, я розумію їх, вислуховую, але не раджу нічого, бо це невдячна справа.
Роботу люблю свою передусім за сам процес приготування кави. Це справжня церемонія. От ви прийшли до мене, і я захотів привідкрити вам якусь нову сторінку в кавовому світі. Я люблю так відразу визначати, що саме потрібно приготувати цій людині. Бо більшість приходять і кажу: «Зробіть мені відро лате, щоб я вже сьогодні її не пив». Але ж це не вірно, кавою треба смакувати.
Попри кавову справу я займаюсь ще стенд-ап комедією. Люблю жартувати, і це часто позбавляє мене гостей.
Не всі гості розуміють мій гумор. От наприклад, я працюю навпроти борделя (масажний салон “ЮНОНА”, - ред.), мої двері прямо навпроти них, тому в мене дуже кумедні дні бувають. Я от вже кілька разів бачив поліцейську облаву. Діти люблять туди дзвонити і втікати. От нещодавно сиділа у мене оперативна група, з понятими. Просто мовчки сиділи і дивились в двері сусіднього борделю. Ну, я й не заважав :)
Взагалі, в моїх планах продовжувати навчання, відкрити ще кілька кав’ярень, і паралельно займатись стенд-апом.
Олександр, 22 роки, кав’ярня UNO
Він впевнено досягає своїх цілей і має мрії. Напередодні нашої розмови повернувся з чемпіонату у Києві “barista games”. Змагався з найкращими баристами країни, і не залишився позаду. Амбіційний, розповідає про свою справу з палкими очима і ти слухаєш, і розумієш, що саме так потрібно любити свою справу.
«Бариста - це не тільки про каву, а й про розуміння»
4 роки тому я познайомився з кавою. Це була моя перша робота, і працюю досі й розумію, що це моє, однозначно. Мій друг працював баристою, і я любив спостерігати за його роботою, потім наважився й сам спробувати.
Перша моя кава була не найкраща - це точно. Якщо порівняти з тією, яку роблю зараз - відверто несмачна. Але ж всі ми з чогось починали і до чогось йдемо.
Сам я полюбляю еспресо або фільтр-каву. В якийсь день можу випити одну, а є дні, коли 5-6 філіжанок можу. Бо ж готуємо, і мусимо куштувати. Точно можу сказати, що у кожного баристи є свої секрети приготування кави, хоч і технологія одна. Але на те й вони секретики, аби про них не знали :)
Єдине – ми завжди ставимо перед собою задачу, щоб у всіх працівників закладу UNO кава була стабільно смачна.. В усіх має бути стабільно хороший продукт.
Вчора я приїхав з чемпіонату з альтернативних методів заварювання кави у Києві. Туди з’їхались 24 баристи з усієї України. З Луцька був лише я. Дуже давно я наважувався і мене усі підтримували у цьому бажанні, мовляв «їдь, побачиш, як це все круто». Але я відверто боявся, скажу чесно.
В цілому, усі тримались на одному рівні, не було великого відриву у балах. Я отримав не найгірший результат, і вважаю це вже перемогою, враховуючи рівень своїх конкурентів. Декількох барист провідних кав’ярень Києва я навіть обійшов. Тому це класний досвід.
Я люблю свою професію за спілкування, атмосферу, каву врешті решт :) Кавова культура у Луцьку розвивається, і круто бути до цього дотичним. Люди приходять, питають, щось про сорти, зерно, і це тішить. А мінусів професії навіть назвати не можу. Це нова сфера, є люди, які не сприймають її серйозно, але це дарма, бо вона невпинно розвивається.
На цій роботі головне – френдлі-обстановка. Бо бариста – це не просто вміти готувати смачну каву, а й розмовляти з людьми. Я завжди стараюсь звернути увагу на гостя. І так і має бути. В усіх є якісь проблеми, але бариста - це не тільки про каву, а й про розуміння гостя.
Щодо мрій, то я сподіваюсь, що колись відкрию свою кав’ярню, зможу запустити своє обсмаження кави, постачати її закладам, заробити собі ім’я.
Катя, 28 років, KAVA AVENUE
Скажу відверто, саме у неї я спробувала найсмачніший какао, який колись куштувала. Це було три роки тому, вона працювала поблизу мого будинку і, щодня прогулюючись з новонародженим сином, заходила за цим напоєм. Катю перевели з часом у іншу кав’ярню цієї мережі, але багато жителів Привокзального району шукають саме ЦЕ какао :) Єдина дівчина у нашому матеріалі, але дуже наполеглива та старанна. Це видно навіть за стійкою.
«Я відверто закохана у каву»
4 роки тому я познайомилась з кавою. Працювала у іншій кав’ярні спочатку, а потім от знайшла себе у KAVA AVENUE.
Працювати баристою я взагалі не планувала, з дитинства я малюю, мріяла стати художником. Закінчила художню школу. Мій дідусь теж малював, самоучкою був, я дивилась на нього і от мріяла й собі. Зараз теж деколи малюю.
Тому, спочатку я якось не серйозно ставилась до роботи цієї, але потім відверто полюбила. Зараз я розумію, що я відверто закохана у каву. Дуже люблю капучіно і чистий еспресо. Люблю без цукру. Раніше могла випити близько 4 порцій кави за день, зараз трохи менше стараюсь пити.
Моя перша кава була взагалі невдала. Мене тоді вперше залишили у кав’ярні і довірили процес приготування. Я людина відповідальна, люблю себе ще й понакручувати і дуже переживала. Зараз я вже роблю її автоматично, і навіть не задумуюсь. Вона завжди вдала виходить, а якщо раптом ні –переробляю без сумніву. Секретів у мене як таких немає, але я завжди стараюсь, щоб кожна моя кава була найкращою. Переживаю завжди, чи сподобалось гостю.
Нещодавно я придбала собі велосипед, почала активно кататись містом. А ще – вудочки. Почали їздити зі своїм хлопцем на риболовлю. Це тепер ще одне моє захоплення.
Якщо говорити про смішні випадки, то вони на роботі виникають постійно. Кілька років тому якийсь чоловік залишив мені на чайові 50 копійок, поклав їх демонстративно так, і сказав: «це вам на подорожі». Смішно було :) Також є три постійних клієнта, які жаліються на дружин і коханок. Про друзів таємницями діляться. Зазвичай вони за раз можуть випити кілька порцій кави, допоки розкажуть усі історії. Ну, а я вислуховую :)
Попри це бувають і клієнти з поганим настроєм, деякі навмисно хочуть спровокувати на негатив, але я не реагую. Завжди спокійно розмовляю і конфліктних ситуацій ще не виникало.
У планах у мене курси барист. Я хочу розвиватись у цій сфері.
Текст і фото: Юлія ГАЛЕЦЬКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
