Цієї ночі у Луцьку очікують, як колись Купала. Квіток папороті тут не знайдеш, а от лицаря чи князівну – запросто.
Ніч танців, музики, театру, вогню та середньовічного духу щоразу по-своєму містична.
Що було під час цієї «Ночі у Луцькому замку»? Що бачили і відчували гості?
Розповідаємо.
Запахи
Замок пахнув димом – горіли факели, смажилось м'ясо, варився глінтвейн.
Пахло пивом з динею – у середньовіччі такого точно не було.
А ще сосисками, штруделями, чипсами та кавою. Міксом чоловічих і жіночих парфумів.
Пахло згорілим бензином після вогняних шоу і залишками від феєрверків.
І осінньою прохолодою пахло також, але тут, поміж стін, було тепліше, ніж в місті.
Звуки
Дивні інструменти грали дивну музику. Дудельзак, блок-флейта, харді-гарді – чули про такі?
Гурти з Угорщини та Білорусі наспівували запальних і дивних пісень.
Це було схоже на …шаманство? Задобрення бога ночі? Перегук з духами?
От послухайте про що співавав гурт «IRDORATH»: про лісову відьму, русалок, дітей, які залишились одні в лісі…
Говорили музиканти англійською, білоруською, а вітались і дякували – українською.
І саме з їхніх вуст зринуло: «Слава Україні!» і покотилось ще гучнішим «Героям слава!» по всьому замку.
Постукували обладунки лицарів, коли ті обходили замок. Дзенькав черпак об стінку казана, зачерпуючи вино.
Гудів апарат, готуючи каву. Гомоніли люди. Поруч стояли монархи, князівни та придворні, люди в поліцейській формі та у звичайному вбранні.
«Слухайте і не кажіть, що не чули», – закликали зі сцени. Розповідали про з'їзд монархів, закордонних гостей та проблеми, які ті вирішували на з'їзді. Нагадували, що минулого вже 590 років з того часу, а Луцьк і досі є містом, в якому уміють домовлятись.
Постукували туфлі чоловіків та жінок, виводячи дивні танці – александреска, контрданс…
Дотики
Під сценою танцювали гості, узявшись за руки. За столиками, узявшись за руки, сиділи пари.
Хтось стояв, обійнявши коханих, хтось – дітей.
У тиру чиїсь руки натягували тятиву лука і відчували, як вона бринить, коли випускає стрілу.
Хтось ліпив горщики з глини чи перебирав пальцями вироби майстрів: солом’яні дзвоники, ляльки Тильди, сережки з пелюстками троянд, магніти з написом «Хочу заміж»…
Весь вечір у замку Любарта малювали картини. На всіх – замки і вельможі.
Студенти Інституту мистецтв творили поступово. Спочатку одні силуети, потім інші.
Хто приходив о 21:00 повз картину, бачив одне зображення, а хто пізніше – вже інше, доповнене. Кожен міг домалювати якийсь штрих. Палітра з фарбами лежала біля мольбертів постійно.
Біля В’їзної вежі люди вмощувались на трон, а навпроти – на зелений килим під лісовими дзвіночками. Поблизу приміряли плаття …феї? Принцеси? Князівни?
«Дівчата, а де ваші монархи?» – жартували хлопці.
«А нам не треба!» – відповідали дівчата.
На такій вечірці головне – гарне плаття. А монархи знайдуться.
Текст: Наталя ХВЕСИК
Фото: Ірина КАБАНОВА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
