Прямий ефір «Луцького радіо»

«Для шеф-кухаря зарплата 1000 доларів – це нормально», – лучанин із шоу «Король десертів» 

«Для шеф-кухаря зарплата 1000 доларів – це нормально», – лучанин із шоу «Король десертів» 
Антон Линда

Його профіль – страви з м'яса. Але любителі кулінарних телепрограм знають його перш за все як кондитера. Антон Линда – донедавна учасник шоу «Король десертів» на каналі «1+1». 

Народився та живе в Луцьку. У свої 32 встиг попрацювати кухарем не в одному місці, в тому числі за кордоном. Готувати смаколики почав, коли відчув, що у ролі звичайного кухаря «затісно». Був переконаний: людина, яка не вміє готувати кондитерські вироби, не може бути шеф-кухарем.

Через це і взявся за десерти. Спочатку працював кондитером в готелі в Києві. Потім разом з шеф-кухарем того закладу поїхав на Мальдіви. Саме через переїзд на острови не вдалося завершити навчання. Ще б рік і Антон Линда став би дипломованим кухарем-інженером. А поки що має освіту кухаря-технолога.

На проекті лучанина через нелюбов до мастики нарекли «антимастичним Антоном». «Перший» поговорив з Антоном про закулісся телешоу, ресторанний бізнес, кулінарні секрети, а також про те, куди збирається податися після своєї участі у «Королі десертів» (хоч розмова відбулася ще до того, як Антон Линда вибув з шоу).

Король десертів, який… не любить десертів

І готувати, і їсти Антон Линда найбільше любить м'ясо. «Найкращий гарнір до м’яса – це риба, а до риби – м'ясо», – розповідає чоловік.

Його один улюблений десерт – тарт Татен. Це перевернутий пиріг, зазвичай із яблуками. Фрукти перед випіканням карамелізують у вершковому маслі та цукрі. Названий в честь француженки Стефані Татен, яка під час приготування смаколика випадково його перевернула.

Цікаво, що печених яблук Антон також не любить, але саме в цьому десерті вони йому до смаку.

Солодке готує дружина

Антон Линда одружений, має двох дітей. Хлопчик ще маленький, тож оцінити кулінарний талант тата поки не може. А от доньку і дружину чоловік тішить стравами з м’яса, риби та овочів, які готує на мангалі.

Десертами ж займається дружина Тетяна. Вона – кондитер. Антон лише іноді допомагає.

Каже, що всі експерименти з їжею він влаштовує там, де колеги можуть скуштувати приготовлене та дати якісь рекомендації.

«Вдома якщо щось готую із десертів, то це щось зрозуміло і не заморочливе. Яблучний пиріг, морозиво, запіканка, сирники, щось шоколадне...» – ділиться.

Антон Линда про «Короля десертів»: «Мені таке не потрібно»

На Мальдівах дружина Антона завагітніла, тож подружжя повернулось в Україну. Спершу приїхала Тетяна. Вона й побачила, що відбувається набір на телевізійне шоу «Король десертів», запропонувала Антону відправити анкети.

«Я людина не медійна, мені таке не потрібно. Тільки приїхав, можу собі дозволити нічого не робити, відпочивати якийсь час, але дружина каже: я з малою дитиною, а так би сама пішла. Давай я все-таки заповню анкети, ти тільки дай згоду і все», – розповідає чоловік.

Врешті так і зробила. Відправила фотографії десертів. З проекту передзвонили і попросили зняти ролик про себе. Зняли. Донька допомогла змонтувати. На наступному відбірковому етапі Антон Линда готував ромову бабу. Однак для екзотичності замість рому – традиційного складника – взяв лікер малібу. Разом з дружиною та донькою з пастилажу приготував мушлю. Вийшла малібу-баба, – жартує.

«Не можу сказати, що це був мій десерт. Він був наш, командний. І він вдався», – розповідає.

За кулісами: зйомки по 20 годин, обід – п’ять хвилин

Участь у шоу «Король десертів» Антон Линда порівнює з влаштуванням на нову роботу. Мовляв, приходиш з якимось багажем знань, долаєш труднощі і навчаєшся чогось нового.

Лучанин перейняв від усіх, хто брав участь у проекті, якісь фішки. Наприклад, навчився працювати з мастикою.

Графік на проекті був не з легких: працювали з шести ранку до другої ночі протягом місяця. А в останній день зйомок було ще важче. О шостій проснулись, а спати лягли аж через 25 годин.

«Трохи трешняк вийшов. На проекті була 77-річна бабуся. Як вона це все робила?! Був конкурс на роликах. Для чого її туди поставили?» – пригадує.

Каже, що товаришував з усіма учасниками. Навіть була домовленість між ними: після «кімнати одкровення» обійнятися та попросити прощення один в одного.

«Хтозна, хто там що наговорив. Там витягують на провокацію. Це телевізійники, і не важливо, що ти скажеш. Це не ти нарізаєш серію. Вони як захочуть, так і зроблять це», – каже Антон.

Чим вищий рівень закладу, тим менше в ньому обладнання

Антон Линда своєю сильною стороною в кулінарії вважає вміння працювати з мінімальним набором інвентарю та обладнання.

«Чим вищий рівень закладу, тим менше в ньому якогось обладнання. Найбільш завантажені на планеті заклади – «Макдональдси». Там працюють люди з різними освітами. В першу чергу «Макдональдсам» необхідні швидкість та комунікабельність. Через це компанія вклала гроші в космічне обладнання. Грубо кажучи, треба швидко натискати на кнопки і все віддавати гостям», – пояснює.

Натомість у престижні заклади працювати кухарем людину з вулиці не візьмуть.

«Там ніхто не скаже, що йому чогось не вистачає, щоб приготувати ексклюзивну страву. Тобі зразу шеф-кухар скаже: «Ти бачив свою зарплату? Ти знаєш, що ти професіонал? Тобі ще чогось не вистачає тут? В тебе є руки і голова, роби!» – каже кухар.

За кордоном шеф-кухарі не працюють по 8 годин

Зі слів Антона Линди, бути кухарем за кордоном нелегко. Наприклад, на Мальдівах шеф-кухарі і ті, хто хоче ними стати, працюють по 12, а то й більше годин на день.

На тиждень шість днів робочих, один вихідний. А у Франції важко знайти на кухні дівчат, бо працювати фізично важко.

«Стать на майстерність не впливає. Є свої мінуси та переваги як в дівчат, так і в хлопців. Не можна сказати, що хтось кращий, а хтось гірший. Хлопець може не вийти на роботу, бо вчора було дуже добре, а дівчина – бо настрою нема», – сміється.

«Для шеф-кухаря зарплата 1000 доларів – це нормально. Ми ж в Європу рухаємося», – зауважує.

У кулінарії багато печальок 

Антон каже, що кулінарія для нього водночас і хобі, і робота. Вважає, що не треба ці поняття розділяти.

«Це моє і хобі, і робота, це моя радість і печалька. Печальок досить багато. Якщо страва не вдалася, то це не так вже й страшно. Страшно – це коли вона не вдалася, а її треба подавати прямо зараз», – зізнається.

Додає, що якщо щось не вийшло, то ні в якому разі не можна виносити це замовнику. Краще віддати якусь іншу страву, а якщо гість скаже, що не замовляв такого, то треба «викручуватись».

«Якщо ти замінив страву на іншу, а гість хотів саме ту, що замовляв, а не другу, навіть дуже добре приготовлену, то просто подаруй її. Вибачся, але ніколи не видавай зіпсовану», – каже Антон.

Він розповідає, що конфузи у цій сфері стаються постійно, на 100 % ситуацію виправити неможливо, але звести кількість конфліктних випадків до мінімуму можна.

Професіонали мають набите око та відразу помічають волосину чи вію у стравах, хоча й вони іноді можуть щось недобачити. У ресторанах високого рівня через це можна вилетіти з роботи.

На його думку, ресторанний бізнес – досить жорсткий. Якось кухарю навіть говорили, що якщо людина розбереться у ресторанному бізнесі, то далі не важливо, якою справою вона займатиметься. Мовляв, найважче працювати з продуктами, які можуть зіпсуватись. Якщо навчишся формувати закупку, з рештою розберешся.

Мішленівська зірка на ресторані не означає, що там золоті виделки

В Україні поки нема жодного ресторану, який отримав би зірку Мішлен. Це найвища нагорода, якою відзначають найкращі ресторани. Максимально можна отримати три зірки. Одна зірка Мішлен означає, що заклад дуже хороший у своїй категорії, дві вказують, що заради кухні варто відвідати це місце, а три позначають хорошу роботу шеф-кухаря. 

На думку Антона Линди, українські заклади не отримують мішленівських зірок тому, що в Україні нема такої культури споживання.

Не буде потреби – не потрібні й такі ресторани. Бо Мішлен, за словами кухаря, це коли у ресторані ввечері викидають все, що залишилось у холодильниках, а зранку готують все зі свіжих продуктів.

«Якщо на вечір має бути сьомга, то шеф-кухарі і закупники за місяць б’ються, щоб на цей час вона приїхала з Норвегії живою», – каже.

Пригадує, як був у Сінгапурі у закладі з мішленівською зіркою. Ціни – як в «Макдональдсі». Зі страв – курка з нудельсом чи рисом.

Традиційне приготування, без особливої подачі, їжа «мало не в пластикові тарілки накладена». Проте все було приготовлене якісно, так, як робилась багато років до того. 

«Мішленівська зірка не означає, що мають бути золоті виделки. Це в першу чергу якість продукту і апріорі неможливість, щоб туди потрапило щось несвіже», – пояснює.

  *      *       *

Антон каже, що не збирається поки що покидати Луцьк, адже тут є перспектива побудувати кар’єру кухаря. До додає по-секрету: незабаром у Луцьку відкриють новий заклад, в якому Антон буде шеф-кондитером. 

Текст: Ірина НОВОСАД, Наталя ХВЕСИК (Перший)

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший) та з архіву Антона ЛИНДИ

Передрук заборонений.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина На Волині – новий очільник Антимонопольного комітету
Наступна новина Волиняни можуть перевірити достовірність виданого фіскального чека через електронний сервіс
Останні новини
Схожі новини