Прямий ефір «Луцького радіо»

Скелет собаки і галоші. Ми плавали на байдарках і прибирали Стир

Скелет собаки і галоші. Ми плавали на байдарках і прибирали Стир
Боратинські кручі

Ідея з прибиранням Стиру на човнах видалась мені таким собі відпочинком. Ну, що складного, - думала я, – поплавати річкою, помилуватись краєвидами, повідбиватись від комарів і зрештою підняти кілька пляшок, що пропливатимуть мимо? Реальність виявилась трохи інакшою. Сміття були гори, але при цьому дістати їх було зовсім непросто.

***

Екосплав річкою Стир активісти організації «Волинська фундація» та туристичного клубу Antar влаштовують вже втретє. Кажуть, комунальників, які повинні прибирати річку, не існує. Тож сміття, яке потрапляє у воду (а це здебільшого пляшки), залишалося б там навічно, якби не активісти. Цього року сплав почали за селом Боратин і закінчили на центральному пляжі у Луцьку. Загальна протяжність маршруту – близько 10 кілометрів. Долучитись до акції могли усіх охочі.

***

Боратинські кручі – неймовірно гарне місце

Місце старту – берег Стиру, що за селом Боратин. Серед майже двох десятків людей лише кілька уже брали участь у таких сплавах, решта – новачки, які прочитали про захід в інтернеті або ж повелись на вмовляння друзів.

«Я домовилась з моєю подругою Юлією Грищук, що сьогодні я їй допомагаю з запливом, а завтра – вона мені на городі. Інакше я б не змогла відлучитись», - зізнається учасниця АТО Майя Москвич. Дівчина вирощує часник у Маневицькому районі і каже – зараз саме сезон польових робіт.

Організаторка Юлія Грищук перевіряє, чи у всіх неповнолітніх учасників є письмові дозволи від батьків. На слово тут не вірять.

Хлопці розбирають вміст великих рюкзаків і складають байдарки з брезенту і металевої основи. А дівчата беруться за прибирання території. Це ще «неофіційна» програма, але лишати сміття тут теж не хочеться.

Хлопці збирають байдарки. Це зшитий брезент і металевий каркас

Дівчата прибрали сміття навіть з берега

Обмазуємось сонцезахисним кремом, одягаємо рятувальні жилети, розбираємо мішки та рукавиці. За трохи – спускаємо човни на воду. Мені в напарники дістаються луцький депутат Павло Данильчук та 17-річний школяр Мирон. Оскільки я третій пасажир у двомісній байдарці, весло мені не дістається. Що ж, керувати човном повчусь іншим разом. Зате руки будуть вільнішими, щоб фотографувати.

Залізти у байдарку простіше, ніж я думала. Одну ногу на металевий каркас, іншу і ти вже сидиш на надувному кріслі. Мабуть, це тому, що човен тримають. Самостійно це зробити було б складніше.

Під час плавання байдарку трохи хитає, але страх перевернутись і втопити недешеву техніку поступово відходить. Рушаємо вниз за течією. Буквально за кілька поворотів перед нами відкривається неймовірний пейзаж. Піщані кручі висотою з п’ятиповерховий будинок, пронизані ластівчиними гніздами, і сотні птахів у повітрі над ними. Мимоволі думаєш, як так – це ж всього за кілька кілометрів від Луцька, а я цю красу вперше бачу?! От що значить, треба частіше виїжджати за місто і досліджувати навколишні села. Поплавати тут однозначно рекомендую.

Боратинські кручі – несподівана і дуже гарна знахідка

Під кожним поваленим деревом – острівець сміття

Та це все лірика, а де ж сміття? Якщо дивитись на Стир «неозброєним» оком, він здається абсолютно чистим. Хіба вода трохи каламутна, але це ж нормально після дощу. Тому вигуки: «Отам», «Справа», «Повертаємо», які означають, що в воді помітили щось стороннє, спершу дивують. Ну де вони там щось побачили? Навіть, коли досвідчений учасник екосплаву Павло Данильчук показує у правильному напрямку, сміття помічаю не відразу. На щастя, за 15 хвилин тренувань зір перелаштовується і фокусується на верхівках пляшок, що стирчать з-під води.

Втім помітити пляшку – це лише пів справи. Значно складніше її дістати. Для цього треба збавити швидкість, якщо встиг її набрати з часу попередньої знахідки, повернути байдарку в потрібному напрямку, запливти в корчі (а саме там ховається сміття) і… по кілька хвилин діставати пляшку веслом. Вони ж «залазять» далі у зарості, булькають у воду і всіляко уникають потрапляння у руки екоактивіста.

«Це просто вода зійшла і все сміття залишилось у корчах», - пояснює Павло Данильчук.

Мої напарники роблять найтяжчу роботу, а саме «викорчовують» сміття. Я ж збираю те, що вже біля байдарки, зливаю воду з пляшок і складаю їх у мішки – скляні і пластикові окремо.

Інколи відходів так багато, що доводиться виходити з човна, щоб їх позбирати. Це зазвичай трапляється у місцях, де люблять відпочивати рибалки. Якщо є хоч якісь натяки на облаштоване місце, майже гарантовано там купа сміття. А от під крутими берегами вода чиста.

Один рибалка помітивши нас, киває з пляшкою в руках: «Може заберете?»..

Ні, не заберемо. Це пан може сам донести до смітника. Сподіваємось, що так і зробить…

Часто сміття треба збивати з берега веслом

Місцями без виходу на сушу не обійтись

«Волинь моя, краса моя», - іронізує Павло Данильчук.

Складність роботи мене трохи дивує. Немало зусиль треба прикласти, щоб виловити одну-дві пляшки. А от учень 15-ої школи, пластун Мирон до побаченого ставиться спокійніше.

«Ну це ж логічно, що воно все під заростями. Така природа», - відповідає він на моє запитання про те, чи складно йому.

Сміття стає помітно більше, коли ми проїжджаємо залізничний міст і опиняємось на території міста. Тут під кожним поваленим деревом свій острівець безладу. Пляшок стільки, що можна сходу заповнити цілий мішок, а запах! Він незабутній. Застояна вода робить свою справу.

Нам щастить, тому більшість зі знайденого – саме пляшки. В одній, щоправда, всередині було варене яйце, яке вже добряче засмерділось. Схоже, хтось тут проводив експерименти. Траплялись галоші, капці, лампочки, бляшанки і навіть скелет собаки. А от минулорічним прибиральникам не пощастило зустріти на своєму шляху мертву свиню і кошенят. Люди жорстокі!

Довідково: Сміття, викинуте у водойми, отруює воду. Також птахи і риба часто приймають пластик за їжу і помирають. За прогнозами вчених, до 2050 року в світовому океані буде більше пластику, ніж риби. Нещодавно пластикове сміття знайшли на дні найглибшої у світі Маріанської западини.

Загалом зібрали більше 40 мішків сміття!

За кілька годин плавання наші байдарки вщент завантажені. Кілька мішків, купи пляшок, якими ми закидали собі ноги, не дають вже й поворухнутись. Рятує те, що невдовзі перша зупинка. Поблизу Київського майдану наша компанія з 16 людей вивантажує аж 38 мішків різного непотребу. За домовленістю тут їх забере комунальне підприємство «Луцькспекомунтранс».

На першій зупинці вивантажуємо 38 мішків
Вода в таких місцях має особливий «аромат»

Обідаємо, кілька хвилин відпочиваємо і знову в човни. Залишилось небагато! Останні кілька кілометрів до центрального пляжу долаємо менше, ніж за годину. Дорогою збираємо ще з десяток мішків сміття, але очікуваних завалів на цьому відрізку шляху не побачили.

Чи то для прогулянкового катеру річку розчистили, чи то лучани тут більш свідомі.

Виходимо на берег у різному настрої. Хтось задоволений від почуття виконаного обов’язку, хтось навпаки засмучений побаченим.

«Я не очікувала, що річка Стир настільки брудна. Чесно скажу, я шокована. Хотілося б закликати усіх рибалок не лишати пластик, а усіх, хто випиває на березі, забирати свої пляшки додому», - каже Майя Москвич.

Що ж, найближчим часом у Стиру можна купатись без ризику впіймати пляшку з залишками чужого пива. Та чи надовго?..

Текст і фото: Віта Сахнік

Майя Москвич не очікувала побачити настільки брудну річку


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Конституційний Суд уже виніс рішення щодо розпуску парламенту,  - ЗМІ
Наступна новина «Людей треба чути не лише перед виборами», - Вячеслав Рубльов
Останні новини
Схожі новини