«100 синонімів до слова ГОВОРИТИ» – документальна вистава-оповідь, створена у просторі «ГаРмИдЕр ангар-stage» до 30-річчя незалежності України, у якій розповіли 10 історій визначних але маловідомих волинян.
Презентували виставу 22 серпня в ангарі на Залізничній, 9. За 10 днів до прем’єри у Луцьк з’їхалися актори та акторки із Волинської області, а також із Івано-Франківська, Ірпеня, Києва і під керівництвом режисерки Руслани Порицької почалася театральна лабораторія.
Читати також: Любити до бруківки: 46 кадрів з українсько-грузинської вистави у луцькому ангарі
10 акторів, 10 днів без вихідних та 10 захоплюючих історій.
Микола Куделя – шевченкознавець, політв’язень, у 1941 році пережив страхіття розстрілу в’язнів Луцької тюрми.
Григорій Гуртовий – історик, у тяжкі післявоєнні роки через голод втік зі Сходу в Торчин, де мріяв віднайти рештки мамонта.
Іванна Ворошилюк – скрипалька, у 2014 замість смичка взяла до рук бруківку та боронила свою державу на Майдані.
Євген Шимонович – лікар-психіатр, брав активну участь у національно-визвольному русі 1980-1990-х років.
Олексій Громадюк – сотник УПА, загиблий від кулі енкаведиста.
Наталія Марценюк – режисерка, якій вдалося зібрати театральну трупу в невеликому селищі.
Костянтин Марченко – архімандрит, організовував транспорт і харчуванням медикам і правоохоронцям у перші місяці локдауну.
Любов Зубач – співачка, організувала ансамбль автентичного співу.
Олександр Плоцидим – 20-річний доброволець українсько-російської війни, якого 2015-го вбив снайпер.
Семен Поліщук – селянин, репресований тоталітарним режимом.
Читати також: «Ці 4 хвилини очікування - жахливі». Кілька рядків з вистави про Кумановського в луцькому ангарі
Виставу, про творців української незалежності родом з Волині, створили у рамках проєкту «Резиденція документального театру «НЕпровінційні творці НЕзалежності».
«Це не просто вистава, а ціла історія, і особиста історія людей, і наша, українців, історія. В ній вміщаються 30 років незалежності, 30 років болю, боротьби, радості й любові. Спершу була ідея розповісти про неординарних, важливих, знакових, але незнаних широкому загалу людей із Волинської області, які в той чи той спосіб долучилися до творення незалежності не тільки в період кінця 80-х – початку 90-х, а й у наш час чи раніше, борючись і наближаючи цю незалежність. Ми отримали 70 історій про волинян, із яких разом із експертами відібрали десятки. Звісно, це історії про 10 дуже знакових, дуже шанованих людей, які є в наших серцях», – звернулася до глядачів режисерка Руслана Порицька.
Спеціально відзняту відеоверсію вистави можна буде подивитися на YouTube-каналі театру 24 серпня.
«Коли не сила стримати емоційний вибух...коли мусиш сказати, ні, - видушити із себе хоч декілька слів… Ні, все нормально. Це все театр винен. Це він провокує, спокушає, змушує плакати, завмирати, мовчати… Я щаслива, що він є у моєму житті. Ще з юначих літ (зі студентського театру, яким керував народний артист Іван Гусар). Щаслива, що є курбаси, що є київські франківці. А останні роки - ГаРмИдЕр. Луцький модерний театр. Сьогодні він мене потряс вкотре. Думала, що уже всього можу від нього очікувати, що уже нічому не здивуюся. Ан ніт! Документальна вистава-оповідь «100 синонімів до слова ГОВОРИТИ», до творення якої теж частково причетна, - це щось нереальне», – написала експертка сценарної майстерні проєкту Олена Маланій.
Текст: Ірина Садовник
Фото: Інна Максимчук
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
