Микола Буліга – голова постійної комісії Волинської обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Розмова з ним про те, чи була успішною робота комісії у цій каденції, в яких закладах відбулись позитивні зміни, чи є в планах продаж комунального майна і якою він бачить «майнову політику» представницької влади Волині.
«Передача санаторію «Турія» військовому ліцею була вдалим рішенням»
– Як оцінюєте роботу майнової комісії?
– Робота комісії була конструктивною. За всі 5 років не було збоїв та непорозумінь, тому я дуже позитивно оцінюю роботу всіх моїх колег.
Вважаю, що нам вдалося працювати так, щоби відстоювати інтереси волинської громади. За цей час відбулась оптимізація управління комунальними закладами. Деякі з них об’єднали. Це не позначилось на функціонуванні самих закладів, але при цьому нам вдалось зекономити кошти за рахунок скорочення управлінського апарату.
Один з головних результатів – усе майно, яке було в комунальній власності, у ній і залишилось. Нічого не продали за безцінь, нічого не зникло.
– Мабуть, найбільше змін відбулось у санаторіях. Зокрема, «Турію» віддали військовому ліцею, «Згорани» приєднали до «Лісової пісні», у «Проліску» змінили керівника. Розкажіть, які причини та результати цих змін?
– Санаторій «Турія» попереднє керівництво практично довело до банкрутства. Депутати змушені були знайти вихід з патової ситуації і врешті погодились передати його Волинському обласному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Зараз там створюється сучасна база для навчання майбутніх захисників. Там вже провели багато ремонтних робіт: перекрили дахи, утеплили корпуси, модернізували системи водо- і теплопостачання. Керівник ліцею Павло Боснюк провів величезну роботу. Тому передача санаторію ліцею є прикладом надзвичайно вдалого рішення.
Щодо змін у «Лісовій пісні» та «Проліску», то про конкретні цифри прибутку поки говорити рано, тому що карантин сильно вплинув на результати діяльності цих закладів. Кілька місяців вони не могли працювати повноцінно. Лише зараз намагаються вийти на повну потужність. Підсумки про те, як це фінансово на них позначилось, робити рано – це буде видно наприкінці року, однак зрозуміло, що карантин не мине безслідно.
– Чи є можливість в обласної ради допомогти закладам, які постраждали через карантин?
– Матеріально-технічна підтримка закладів ведеться постійно. Чи є зараз можливість підтримати їх в такому обсязі, як вони хотіли б? Звичайно, що немає. Коштів завжди не вистачає. Тим паче, комісія не отримувала таких прохань з початку епідемії.
Було б добре виділити якісь кошти на добудову басейну в «Лісовій пісні», тому що Світязь – це перлина всієї України і там такий об’єкт точно потрібен.
Басейн може значно збільшити кількість охочих оздоровитись у санаторії в зимовий період. Це плюс до їхньої фінансової незалежності. Це будівництво мали профінансувати з Державного фонду регіонального розвитку, але, на жаль, з невідомих мені причин цього поки не трапилось.
«Круча – привабливий об’єкт, але я не знаю, чи знайдеться покупець для нього»
– Колишній обкомівський готель «Круча» у Луцьку виставили на продаж і просять за нього 4 мільйони гривень. Але поки, наскільки я знаю, охочих купити його не знайшлось. Це так?
– Так, поки не знайшлось, бо приміщення має свою специфіку. Коли 15 років тому була пристойна ціна і покупці, продаж не відбувся. А тепер об’єкт вже багато років не використовується. При цьому на його утримання витрачаються чималі гроші.
Перспективи щось там зробити за кошти обласного бюджету я не бачу. Це витрати, на які незрозуміло, де брати гроші. Звісно, було б добре знайти покупця. Але питання в тому, наскільки він інвестиційно привабливий. Біля готелю проходять комунікації водозабору «Луцькводоканалу». Є проблеми з електричними мережами.
Здавалося б, і місце привабливе, і приміщення, але дуже багато обмежень, яких не кожен інвестор захоче дотримуватись.
– Свого часу ви були за те, щоб віддати «Кручу» в управління комунальному підприємству «Волиньприродресурс». Ця ідея себе не виправдала?
– Коли підприємство створювалось, ми розраховували у досить стислі терміни почати отримувати прибуток і за рахунок цього відновити «Кручу». Тоді досить швидко «Волиньприродресурс» отримав ліцензії на розробку родовищ торфу, бурштину та міді. Однак згодом почалось протистояння між обласною радою та обласною державною адміністрацією, іншими державними органами, які не давали можливості працювати на цих землях. Наскільки знаю, зараз цей процес зрушився, але 3 роки підприємство топталося на місці. А могло б вже заробити десятки, якщо не сотні мільйонів гривень доходу.
Станом на зараз перспективи, що «Волиньприродресурс» може вкладати гроші у «Кручу», як на мене, немає.
– Є речі, які комісії не вдалось зробити?
– З прямих функціональних обов’язків ми зробили все необхідне. Не було проєктів рішень, які б ми гальмували чи затягували. На жаль, багато було нарікань через долю комунальних книгарень «Освіта» та «Планета», але все впирається в те, що вони знаходяться в приміщеннях, які належать Луцьку. Закінчився термін оренди і місто сказало виселятись. Можливості комісії тут обмежені.
З того, що в нашій компетенції, мені здається ми зробили все можливе.
«Санаторій «Пролісок» набагато успішніший, ніж «Лісова пісня»
– Які зараз є найбільш нагальні проблеми з комунальним майном, що потребують вирішення?
– Хотілося б, щоб ми мали достатньо коштів для оновлення матеріально-технічної бази комунальних підприємств. Але це проблема постійна. Той же перинатальний центр, обласна лікарня, дитяча – це навіть не десятки, а сотні мільйонів гривень щороку, які потрібні на ремонти старих приміщень, нове обладнання.
– Які комунальні заклади працюють найбільш ефективно, а які найменш?
– Успішними з точки зору управління є основні медичні заклади, наприклад, обласна клінічна лікарня, дитяче територіальне об’єднання.
Найменш успішним до зміни керівника було управління санаторієм «Лісова пісня». Ми сподіваємось, що з новим керівництвом ситуація зміниться.
Санаторій «Лісова пісня» на Світязі на березі озера Пісочне та «Пролісок» у Ківерцівському районі показали зовсім різні результати. І вони не на користь «Лісової пісні». Попри вдале розташування, заклад суттєво програє. «Пролісок» набагато сучасніший і в плані послуг, і в плані обладнання.
«Пролісок» знайшов можливість купити сучасне медичне устаткування для лікування опорно-рухового апарату, залучити фахівців, виграти грант і зробити басейн. Це серйозна робота. А «Лісова пісня» була дуже інертною і не зробила ніякого оновлення. Хоча, звісно, запит на хороший заклад біля Світязю є.
– Чи є такі комунальні заклади, які не потребують дофінансування з обласного бюджету і повністю себе забезпечують?
– Таких немає. В тій чи іншій мірі усі потребують дофінансування. Та ж обласна лікарня завжди потребуватиме виділення грошей на оновлення. Вона ж не може заробляти на себе.
– Чи немає в планах зменшення витрат через закриття закладів або їхній продаж?
– Як ми можемо закрити станцію переливання крові, лікарні чи наукову бібліотеку? Це об’єкти, які служать громаді, і потрібні за будь-яких обставин. Ці заклади виконують соціальну функцію. А продаж означатиме, що малозабезпечені люди не зможуть скористатись їхніми послугами. Тому наразі такого в планах немає.
Переконаний, що обласна рада цієї каденції у цих питаннях стояла на боці волинян, волинської громади. Це, власне, і є те основне завдання, задля якого виборці і довірили нам представляти їхні інтереси у сесійній залі Волині.
Спілкувалась Віта Сахнік
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
