Масштаби цьогорічних пожеж в екосистемах – небачені. Зміни клімату. Безгосподарність. Навмисні підпали, щоб дестабілізувати ситуацію в країні. Одна з «модних» диванних версій: палять, щоб приховати вирубки лісів. У фахівців вона викликає усмішку, а от народ хоче смакує.
Ми поцікавилися, що думає про проблему масштабних лісових пожеж, яка несподівано накрила Україну цьогоріч депутат Волиньради, лідер депгрупи «Патріоти Волині» Володимир Бондар. Тривалий період донедавна він керував лісовою галуззю країни, займаючи посаду заступника голови Держлісагентства. Чи бачив він загрози виникнення пожеж у таких масштабах? Де схильний шукати причини їх виникнення? І як пропонує проблему вирішувати?
«Пожежі виникають в лісах біля кордону. Це фактор, який заслуговує уваги»
- Володимире Нальковичу, в Чорнобильській зоні та у двох лісництвах Житомирській області станом на 21 квітня все ще триває боротьба з пожежами. Країна дискутує з приводу причин. Чи маєте ви відповідь на питання: чому горять ліси?
- Відповідь ця – і проста, і непроста водночас. Безперечно, це підпали, умисні підпали. Я думаю, їх організовують люди з метою нанести шкоду українській державі. У більшості випадків – саме так. Хоча є, звичайно, випадки недбалого ставлення до всього навколо.
Але цьогоріч таких випадків у поліській зоні дуже й дуже багато. Незвично багато. Такого раніше ніколи не було в цю пору, ми не фіксували стільки пожеж у Житомирській, Волинській, Рівненській областях. Це говорить, безперечно, і про якийсь додатковий фактор, крім людської недбалості. Думаю, що це питання не тільки лісової охорони, а й правоохоронної системи, і влади на місцях. Тут відповідь на ситуацію має давати вже суспільство насамперед.
- Аваков теж вважає, що причина масштабних лісових пожеж навмисні підпали. Точніше, вона «може бути» такою. Уточню: кому треба підпалювати ліси? Кому це може бути вигідно?
- Мені складно сказати, але у воюючій країні дестабілізація завжди вигідна ворогу. Нічого надзвичайного в цій ситуації нема. На війні як на війні, казали французи. Думаю, що цей зовнішній фактор актуальний. Але крім нього, є людська безкарність: чомусь навесні є в когось враження, що коли випалити траву, то краще родитиме луг чи поле, краще буде господарювати на цих територіях. В цей період лісівники буквально мають чергувати біля лісових масивів, бо з полів (і з людських паїв, і з площ великий агрогосподарств) часто йде вогонь, який може перекинутися на ліс і спричинити такого роду біду. Причин багато. Треба по кожному розібратися і знайти відповідь.
Те, що Верховна рада прийняла жорсткіші закони, збільшила штрафи – дуже правильний напрямок. Але ми повинні піти далі: виявляти цих людей і карати. Карати суворо і жорстоко. Карати через кримінальну відповідальність, бо інакше ми цю ситуацію не поборемо.
Я вважаю, що суспільство не повинне бути байдужим до цієї проблеми. Бо цю шкоду не просто роблять якісь там люди. Ці люди живуть поруч із нами. Суспільство має знати цих людей. Правоохоронна система має їх знати.
- Одна з версій, яку часто повторюють останнім часом – це версія про те, що підпали роблять, щоб приховати незаконні вирубки лісу, в тому числі й у Чорнобильській зоні. Ви згідні з цим?
- Мені тяжко пояснити логіку такої версії. Це роблять люди, які сидять на дивані і ніколи не бували в лісі і не знають, що таке лісова пожежа.
Сьогодні пожежа в Житомирській області триває більше трьох тижнів, майже місяць. Безліч лісівників знаходиться на передовій і без сну, без відпочинку нормального, без належних засобів для гасіння пожежі ризикують щодня своїм життям. Той, хто так пише, напевне, не розуміє, що таке лісова пожежа. Коли середній вітер кидає вогонь на сотні метрів, і людина може просто залишитися всередині полум’я.
Тільки з Волинської області в Житомирську сьогодні поїхало більше сотні працівників лісової галузі, наскільки мені відомо. Вони поїхали на допомогу, і так з кожної області. І не тільки лісівники, а й рятувальники. Скажіть: невже людина, яка хоче щось приховати в лісі, буде сама створювати такі проблеми?
Ті, хто це каже, просто не уявляють, скільки зусиль витрачають лісівники, як ризикують життям, щоб загасити пожежу. Тому мені здається, що брати цю версію за вагомий, системний фактор – не варто. Я б ніколи цього не робив. Нема у нас таких зловживань в лісах, щоб їх приховувати такими масштабними пожежами. Це нонсенс.
- Ви вже згадували, що цьогорічна ситуація відрізняється тим, що горять ліси в поліській зоні. Чому епіцентр пожеж саме на Житомирщині? То випадковість?
- То найбільш лісиста область на сьогодні. Так, ми щороку мали пожежі на півдні України, там, де вже навесні була достатньо висока температура, суха погода, не було опадів. Вже другий рік поспіль така ситуація по всій Україні: в поліській зоні опадів немає, а Житомирська область – це один з найлісистіших регіонів. Тому вона страждає в першу чергу.
А по-друге, регіон безпосередньо на кордоні, протяжність кордону там велика. Напевне, і це заслуговує бути фактором, який, з моєї точки зору, важливо розглядати. Це не тільки про Житомирську область, ми й на Волині маємо подібні пожежі: у Любешівському районі, в Любомльському... Це північні наші райони, які розташовані на кордоні.
Кожен з підпалів треба, щоб розбирали окремо створені для цього експертні групи, які б давали оцінки і називали причини.
«Лісова галузь неготова до таких пожеж»
- Ви не один рік очолювали лісову галузь, були пожежі й раніше, чи знаєте ви, чим закінчувалися всі попередні розслідування ймовірних підпалів у лісах, що призвели до масштабних пожеж?
- Ви знаєте, що лісівники не проводять дослідження причин. Як правило, факт пожежі ми записували, обліковували збиток і передавали у правоохоронні органи. Вже ті структури проводили слідство, бо мають на те повноваження. Завданням лісівників було розробити ті площі, які знаходяться під так званими «горільниками». Тобто зняти з них деревину, реалізувати її, наскільки можливо. Ну, але ви розумієте, яка якість цієї деревини. І засадити новим лісом.
- Чи ефективно тут спрацьовує поліція?
- Поліція займається. Я поки не бачу предметних результатів їхньої роботи. Поки триває пожежа, говорити про це досить складно. Думаю, поліція повинна дати відповідну правову оцінку. Найголовніше – знайти винуватців і покарати їх. Навіть не поліція, а вся правова система.
Інша ситуація в Чорнобильській зоні. Це окрема система, зі своїм режимом. Там визначати ступінь можливих підпалів неймовірно складно. Але жодного попереднього року таких масштабів пожеж не було й там. Здається, що це все невипадково. Вони системні, вони виникають по всій території, що прилягає до кордону. Повторю: мені здається, це той факт, який повинен змусити задуматися всю верхівку влади і правоохоронну систему в першу чергу.
- Чи вчасною, на вашу думку, була реакція всіх структур, які дотичні до цієї проблеми? Тому що часто можна почути, що все так критично цього року, бо «пізно спохватилися».
- Ні. Як визначити, вчасно чи невчасно? Лісівники не один рік говорять про недофінаснування галузі. В першу чергу, це стосується питань протипожежної готовності.
Галузь неготова до такого роду пожеж, я вам тут таємниці не відкрию. В лісівників пожежні машини ще 70-х років випуску в багатьох випадках. Як ви думаєте: ця машина здатна якісно реагувати на пожежу, яка виникає досить швидко? Якщо пожежа переходить у верхову, то загасити її досить складно наземними силами.
Однак, коли ми говоримо про те, що такі заходи потребують серйозного фінансування від держави, то в нормальні часи, коли пожежі не відбуваються, на це ніхто не реагує.
Нема секрету в тому, що й сьогодні на ці речі в Державному бюджеті не виділено жодної копійки. Коли ситуація в лісовій галузі є дуже несприятлива з точки зору реалізації продукції, економічного стану підприємств, то виділяти на це гроші можливості лісові господарства не мають. Відтак і готовність відповідна.
Галузь тісно працює з Державною службою надзвичайних ситуацій, вони мають техніку та інші можливості. Але я хочу сказати, що лісова пожежа – це досить специфічна справа. Якщо пожежники вміють чітко вести себе під час пожежі в житловому секторі, то лісові пожежі суттєво відрізняються за суттю і потребують спеціальних підходів і техніки. Я переконаний, що належним чином Україна не озброєна в цьому випадку.
Сьогодні в поліській зоні у більшості випадків ми маємо вежі, з яких фахівці спостерігають за всім лісовим масивом, вони бачать, де виникає пожежа. Туди спрямовують техніку, вона за системою навігації знає, в яку точку їхати і де пожежа. Тобто ця робота в більшості лісгоспів відпрацьована системно і серйозно. Особлимо в цій поліській зоні, де лісгоспи багаті. Думаю, що в більшості лісогосподарських підприємств постійно ведеться спостереження за всіма лісовими масивами і при найменшій пожежі лісова охорона реагує.
- Ви точно, напевне, знаєте, як протидіють підпалам в інших країнах. От як цю проблему з пожежами в екосистемах вирішують в сусідній Польщі чи десь інакше?
- Екосистеми дуже різняться поміж собою. Є різні статуси екосистем. Є експлуатаційні ліси, де працюють лісівники, і можуть застосовувати всі засоби для організації протипожежних заходів. А давайте говорити про об’єкти заповідного фонду, де цього робити не можна... Багато людей виступає нині за таке «суцільне заповідання», але в заповіднику не можна навіть гасити пожежу! Не те, щоби якісь заходи проводити чи мінералізовані смуги облаштовувати. Категорично – ні. Природа в заповіднику сама себе повинна регулювати. Якщо пожежа виникає в заповіднику, то вона розвивається «за законами жанру». І в будь-якій ситуації: шкідники чи інше... Там робота обмежена. В нас же ж багато масивів мають різний статус. На тій самій Житомирщині близько до кордону є заповідник великий. Як там діяти, теж треба розуміти. Тому підхід диференційонваний.
Ми свого часу вивчали досвід різних країн. Навіть Сполучених Штатів, де ситуація належним чином поставлена, відтак, в нас є ціла система викладання за американською технологією – щодо запобігання пожежам і організації гасіння лісових пожеж.
У попередні роки лісівники не раз їздили в Туреччину саме щодо проблематики лісових пожеж. Там люди проходили навчання. Турецькі фахівці тут також проводили навчання вже в наших умовах.
Тобто обмін досвідом відбувається, але хіба ми можемо порівняти ті самі Сполучені Штати чи Туреччину з Україною? Я не кажу про техніку наземну, яка супер сучасна, яка в достатній кількості є в кожному лісовому господарстві. В лісівників Туреччини в кожному регіональному підрозділі є не один вертоліт, який бере участь в гасінні пожежі. Ми про таке навіть мріяти не можемо, в нас в цій системі немає гелікоптерів. Наша техніка морально застаріла.
То що толку з досвіду і що ми знаємо, як боротися з пожежею, якщо засобів для цього ми не маємо? І це велика проблема, яку треба вирішувати.
«600 гектарів на Волині – проблемно, але не критично»
- Із повідомлення волинського управління ДСНС: «Станом на 17 квітня в області зареєстровано понад 421 пожежа в екологічних системах Волині, з них 22 загорання покладів торфу та 29 пожеж у лісах. Площа, пройдена вогнем, який знищив все живе на своєму шляху, склала понад 673 га». Горить на Любешівщині, Горохівщині, Ратнівщині, в Шацькому районі, Володимир-Волинському, на Маневиччині... Це реальні цифри чи насправді вони ще більші? І наскільки вони катастрофічні для Волині, на вашу думку?
- 600 гектарів – то є проблемна цифра, але не критична. Волинь має 600 тисяч гектарів лісу, відтак, це одна тисячна площі. Але велика кількість пожеж і відносно невелика площа говорить про інше. По-перше, про те, що лісівники швидко реагували і пожежі гасилися швидко, їм не давали перерости в масштабні верхові. А по-друге, 400 пожеж в екосистемах – це 400 фактів за місяць приблизно. Це 10 пожеж і підпалів щодня. Це 10 (!) людей, які своїми діями спричиняють таку пожежу, що переходить на ліс.
Фото з ФБ Дениса Казанського, квітень 2020
До речі, будемо мати скоро й іншу проблему – пилових бур. Кажуть: «От ліс вирубали». Неправда. За площею ліси не зменшилися: де вирубаний ліс, там він і посаджений, він не впливає на грунт. А випалювання грунту на великих площах за відсутності вологи – проблема. Вітер піднімає цей пил і несе на міста. Відтак ми втрачаємо не тільки лісові екосистеми, а й поступово втрачаємо якість грунтів, а це серйозно, бо країна живе з сільського господарства, яке за таких умов зазнаватиме серйозних втрат.
Не треба підходити до ситуації спрощено. А найголовніше: треба почати слухати фахівців і чути їх. Сьогодні в лісівників кому не лінь кидають каменем. А почути їх ніхто не хоче. Коли лісівники 5 років поспіль казали, що на Поліссі є величезне всихання, а внаслідок цього розвивається короїд, то говорили, що лісівники вигадали короїда. Аж поки не побачили наслідки самі. А причина ж в тому, що відійшла волога – і почали всихати спершу ялинові, потім соснові насадження. Нині суспільство таким же чином бачить іншу проблему.
- Точно знаю, що і на Волині є така практика давня: не брати на облік абсолютно всі пожежі в екосистемах. А відтак до Києва доходять значно менші цифри, через що масштаби лиха у столиці відчувають хіба тільки тоді, коли Київ димом накриє. Адже виходить, що винні в ситуації не тільки люди, які палять, а й посадовці, які таким чином їх прикривають, прикриваючи себе насправді. Як цю проблему вирішити і чому вона досі є?
- Там, де є людський фактор, проблеми можуть бути різні. Хтось може й приховувати, бо за кожну пожежу доводиться відповідати. Принаймні, якщо є пожежа в лісовому фонді, то це предмет серйозних з’ясувань, чому вона виникла, внаслідок чого і таке інше. Може, комусь хочеться щось приховати, щоб не нести додаткової відповідальності. Я не думаю, що ці випадки масові, бо приховати всього не можна. Але в окремих випаадках – можливо. Якщо таке виявляється, то винні отримують покарання.
Але в лісовій галузі на кожну пожежу є відповідний алгоритм.
Найперше: має бути знайдено причину і всі матеріали передані правоохоронним органам. Цей «горільник» треба терміново розробити, щоб засадити новим лісом.
Розробляти «горільники» не дуже хочуть: низька якість сировини, реалізувати її часом складно, а роботи провести треба, тому це не дуже ефективно. Але якщо пожежа зафіксована, то є термін, то треба провести певні роботи і за них відзвітуватися. Однак казати, що це масово і це впливає на ситуацію, я не став би.
- Ви депутат облради і округ, в якому ви обиралися, - це частина Ратнівського району, для якого теж актуальні пожежі на торфяниках. Чи знаєте, яка ситуація на цих територіях?
- Не чув, щоби це були такі масові проблеми, як були на Ратнівщині років два тому. Тоді виникали досить серйозні пожежі на торфяниках. Така пожежа має свою технологію гасіння, там треба тільки способом регулювання грунтових вод, щоби води підійшли і просто затопили торфяники, які тліють. Але сьогодні воду регулювати теж доволі складно. Зараз великих пожеж не чути на окрузі, а з локальними пожежами справляються місцевими силами.
Читати також: Володимир Бондар: «Я не будую до себе великих бар’єрів». СЕРЕД ПЕРШИХ
Чи не потребує ситуація з пожежами на Волині якоїсь гострішої реакції? Кошти? Люди? Кадрові рішення? Допомога місцевим органам самоврядування? Всі зосередили увагу на коронавірусі, тим часом продовжують горіти гектари.
Безперечно, така допомога має бути, але вона повинна бути надана з Державного бюджету і тим структурам, які відповідальні. А чи так станеться, це вже відомо тільки Господу Богу. Ми повинні сприяти тільки тому, щоб такі речі відбувалися.
- Можливо, є необхідність у певних рішеннях на рівні Волиньради чи Волинської ОДА щодо ситуації з пожежами на торфяниках і в лісах?
- Я думаю, що силами обласного бюджету ми кардинально проблему не вирішимо. Десь локально, в тій чи іншій ситуації, можемо допомогти. Але то має бути підхід системний і втілюватися не одноразово, а впродовж тривалого часу. Це мають бути серйозні кошти, які повинні вирішувати питання своєчасного забезпечення належним обладнанням тих чи інших структур. Я не покладав би ці видатки на обласний бюджет. Ми й так маємо зараз багато видатків. Єдине: можливо, варто прийняти звернення обласної ради до Кабінету міністрів, Верховної ради щодо передбачення таких коштів, щоб їх могли отримати люди та установи, котрі безпосередньо цим займаються.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
