Прямий ефір «Луцького радіо»

«Обидві сторони порушили закон», – луцький адвокат про суботню колотнечу в Києві

«Обидві сторони  порушили закон», – луцький адвокат про суботню колотнечу в Києві

Адвокат, старший партнер юридичної компанії «O.Legis» Олег Огородник проаналізував для «Першого» ключові моменти конфлікту активістів та правоохоронців під час конфлікту 9 лютого у Києві. Є порушення в діях і одних, й інших – каже юрист.

Як відомо, у суботу активісти ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» організували акцію протесту на Контрактовій площі у Києві поряд із мітингом на підтримку кандидатки в президенти Юлії Тимошенко. Туди вони прийшли через те, що членом партії Тимошенко «Батьківщина» був Владислав Мангер - голова Херсонської облради та один із можливих замовників вбивства місцевої активістки Катерини Гандзюк.

Серед учасників акції були активісти правих організацій, зокрема «С14», які нібито були там в масках. Ці активісти здалися поліції «підозрілими», тому їх затримали та привезли у Подільський відділок поліції. Після опитування усіх активістів відпустили, проте не повернули речі, серед яких – кілька газових балончиків, ножів та пістолет, на який був наявний дозвіл. Активісти почали штовханину у фойє відділку та криками вимагали повернути речі.

Щоб розблокувати відділок, начальник поліції Києва Андрій Крищенко дав наказ спецпідрозділу поліції розблокувати приміщення із застосуванням сили. При цьому під час розблокування на відео зафіксували те, як не тільки спецпризначенці, але й інші поліцейські в цивільному били людей ногами. Скандально відомою стала фраза одного із поліцейських «Ложись, Бандера!». У поліції також повідомили про кількох постраждалих правоохоронців.

Коментар Олега Огородника

На мій погляд це ситуація де обидві сторони конфлікту (поліція та активісти) діяли із порушенням закону.

Почну  із затримання даних активістів. На відео видно, як поліцейський спершу діє відповідно до наданих йому ЗУ «Про Національну поліцію» проводить превентивні заходи стосовно певних осіб, а саме перевірка документів особи (відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 та ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію»).

При цьому на відео не видно, що поліцейський повідомляє особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також не доводить до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи, що вже є порушенням ч.2 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію».

Далі поліція із незрозумілих на те причин здійснює затримання осіб.

Відповідно до ст. 209 КПК України Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України визначається, що затримання може бути здійснене після винесення відповідної ухвали слідчого судді(суду), а у виняткових випадках, визначених статтями 207, 208 цього Кодексу — і без винесення такої ухвали. Зокрема, будь-яка особа має право затримати іншу особу без ухвали слідчого судді (суду) у таких випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Також обов’язковою умовою при законному затриманні особи є відповідним чином фіксування даного затримання відповідним протоколом. (ч.5 ст. 208 КПК України).

У даному випадку, на мою думку, затримання відбулося незаконно. Також невідомо чи складався протокол про затримання. Хоча по тому ж таки відео не видно, що стало причиною затримання, а видно лише штовханину та примусовий супровід у спецавтомобіль ряду осіб.

Знову ж таки із джерел ЗМІ є інформація про те, що у активістів під час затримання було вилучено ряд речей (газові балончики,ножі). Тут знову ж таки потрібно розібратися у рамках якого закону були вилучені дані речі, а саме у відповідності до норм кримінально-процесуального законодавства (ст.ст.167-169 КПК України) чи у рамках Кодексу України про адміністративні правопорушення ( ст. 265 КУпАП)?

У будь-якому випадку працівниками поліції мав би складатися протокол про вилучення даного майна і у подальшому дане майно можна було повернути виключно через суд. Якщо даний протокол не складався, а майно фізично забрали, то це є крадіжка (грабіж) і активістам потрібно було реагувати належним у правовому полі чином (дзвінком на 102 про вчинення злочину, заявою про вчинення злочину у прокуратуру, тощо), а не фізичним штурмом відділку поліції у масках у період війни в країні, що є взагалі, на мій погляд, неприпустимим і такі дії можуть підпадати під ознаки таких злочинів, як хуліганство (ст.296 КК України) , захоплення державних будівель (ст. 341 КК України) .

Цілком логічним у даній ситуації виглядає наказ начальника відділу поліцію відданий спецназу.

Стосовно дій спецназу і криків про Бандеру, це питання до психологів та членів атестаційних комісій, які у рамках реформи поліції проводили відповідні тести та співбесіди.

Представник Генпрокуратури Лариса Сарган, зазначила, що працівники столичної поліції, «перевищуючи свої службові повноваження, завдали тілесних ушкоджень учасникам мітингу».

За її словами, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вже внесено відомості про вчинення співробітниками правоохоронних органів кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України ( «Перевищення влади або службових повноважень»).

Вважаю, що дану кримінальну справу відносно правоохоронців за ч.2 ст. 365 КК України згодом закриють за відсутністю складу злочину і ось чому:

відповідно до ст. 365 КК України - перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Відповідно до ч.3. Примітки ст. 364 КК України - істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З огляду на роз’яснення Верховного суду України (Постанова від 27.10.2016 року) істотною шкодою в розумінні ст. ст. 364, 364-1, 365, 365-2, 367 Кримінального кодексу України, на даний час, може бути майнова шкода, або прояви немайнової шкоди, але тільки ті, які можуть одержати майнове відшкодування, тобто істотною шкодою може рахуватись будь-яка за своїм характером шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого законодавцем розміру, який в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Станом на 2019 рік один неоподаткований мінімум доходів громадян у рамках кваліфікації кримінального злочину становить – 926,50 гривень. Тобто, щоб був склад злочину і правоохоронця можна було притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 365 КК України, потрібно аби ним була завдана шкода у розмірі 92 тис. 650 грн.

Заподіяння істотної шкоди є однією із частин об’єктивної сторони злочину. Відсутність об’єктивної сторони злочину призводить до відсутності складу злочину і як наслідок до закриття кримінального провадження.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Як у Європі: під Луцьком продають унікальне житло за акційною ціною
Наступна новина На Волині спіймали агітаторів-порушників
Останні новини
Схожі новини