Прямий ефір «Луцького радіо»

Освітня реформа по-українськи: перші враження

Освітня реформа по-українськи: перші враження

Українське суспільство багато чує про реформи. Але поки що не завжди бачить їх реальний результат. Освітня реформа, старт якої розпочався з ухваленням нового закону про освіту, робить акцент на так зване компетентнісне навчання.

Знову з’являється 12-річна школа, запроваджуються три рівні середньої освіти, впроваджується шкільна автономія. Змінюються підходи до оцінки кваліфікації вчителів, узаконюються платні уроки.

Про зміст освітньої реформи та перші кроки щодо її практичної реалізації, а також можливі труднощі розповідають люди, безпосередньо пов’язані з системою освіти.

Потреба змін

Ірина Констанкевич, народний депутат, голова підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти:

- Реформування освіти, яке започатковане базовим законом, поза сумнівом на часі. Поруч із тим, що вітчизняна освіта мала багато позитивів (загальновідомо, що донедавна українці в світових рейтингах освіченості займали верхні позиції), окреслилися негативні тенденції.

На жаль, сучасне суспільство потребує інших знань, інших компетенцій, більш гнучкого і динамічного реагування на виклики і запити. Відтак соціум диктував потребу змін в освітній парадигмі.

Вважаю, що і міністерство освіти і науки, і комітет з питань науки та освіти Верховної Ради, велика спільнота громадського експертного середовища багато попрацювали упродовж трьох років, щоб вийти на остаточний фінальний варіант Закону про освіту.

Наразі важливим є процес імплементації. Без сумніву, що буде виникати чимало проблем із утіленням в життя  нових принципів, форм і механізмів освітнього процесу. І це природно як для усього нового.

Людмила Плахотна, начальник управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА:

- Впровадження нового закону передбачає низку новацій. Адже ми жили за законом 1991 року. Сучасність пішла давно вперед. В Україні вже є опорні заклади, новий освітній простір. А зі старим законом його побудувати буде дуже важко.

Тепер же з’явилися законодавчі підстави запроваджувати ті новації, які вже втілювалися у життя кілька років.

Суть освітньої реформи

Людмила Плахотна, начальник управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА:

- З точки погляду зміни курсу освіти, суть реформи – компетентнісне навчання. Ми маємо виокремити найважливіші знання, які потрібні учням для того, щоб вони могли їх використовувати на практиці та впродовж свого життя.

Не зобов’язувати вивчати все, так як навчалися раніше ми. А саме виділити найважливіше. Знання потрібні не для самого знання, а для формування самостійних навиків і вмінь.

Андрій Киця, директор спеціалізованої школи №1 міста Луцька:

- 28 вересня був ухвалений новий закон про освіту. Скажу відверто: прочитав його повністю. Закон дійсно передбачає чимало змін. Такого поняття як школа взагалі не існуватиме.

Мова йде про запровадження 12-річної освіти. З’являється початкова школа – 4 роки, далі йде гімназія – з 5 по 9 клас. А 10 – 12 клас – це профільна підготовка у академічному чи професійному ліцеї. Школи тепер будуть називатися закладами освіти. А учні – здобувачами освіти.

Суспільство змінюється. Його запити також. Якби мене запитали – ця освітня реформа добра чи погана, то я відповів би: є плюси і мінуси, але позитивні моменти переважають.

Саме луцька школа №1 є учасником пілотного проекту, в якому беруть участь сто шкіл України, по інтегрованому навчанню. В нас з 4-ох перших класів два навчається саме за програмою інтегрованого навчання.

Зміст та форма самої освіти також зазнає змін. В перших класах немає домашніх завдань. Там відсутні дзвінки про початок і закінчення уроку. Діти розглядають матеріали різних предметів в одному циклі.

Акцент робиться на тому, що учні здобувають не знання, а компетенції. Знання від компетенції відрізняється тим, що ми можемо дуже добре знати, як треба водити авто. Але якщо немає практичних навичок водіння, то навряд чи зможемо добре їхати. Те саме стосується і навчання.

Учні вивчають математику, алгебру та геометрію. А коли доходить до елементарного: синочку, порахуй скільки потрібно шпалер, щоб обклеїти нашу кімнату, дитина не знає, як це зробити. Тобто, знання, здобуті у школі, потрібно перетворити у компетенції і власне прикладне значення.

Алгоритм запровадження

Людмила Плахотна, начальник управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА:

- Ніяких проблем у Волинській області щодо впровадження закону про освіту немає і бути не повинно. Якщо найпроблемнішою статтею через дії сусідів вважається стаття про мови, то якраз в нас навколо цього не повинно виникнути жодних питань.

Навчання у вищих навчальних закладах, закладах професійної освіти відбувається суто українською. Щодо загальноосвітніх навчальних закладів, то в нас є тільки одна школа у місті Луцьку – п’ята спеціалізована школа, - в якій існують класи, де навчання здійснювалося російською.

Але дітей в цих класах зовсім небагато: п’ять – шість в 10-11 класах. І самі учні прекрасно розуміють, що зовнішнє незалежне оцінювання будуть здавати українською мовою.

На Волині вже є пілотні школи, які працюють за новою програмою. Хоча її повноцінний старт заплановано з наступного року. Загалом маємо вісім класів у чотирьох школах. Це дві школи у Луцьку, одна у Нововолинську і школа у селі Раків Ліс Камінь-Каширського району.

Це дуже хороші школи з сучасними педагогами та дирекцією. Як показує практика двох місяців, діти і батьки дуже задоволені від нової системи навчання.

Андрій Киця, директор спеціалізованої школи №1 міста Луцька:

- Зараз вже розробляється стандарт для початкової освіти. З наступного року усі школи перейдуть на нову систему. Питання в тому, чи можна буде забезпечити їх необхідним матеріальним забезпеченням для цього. Адже з наступного навчального року лише на Волині буде 800 класів, а по всій Україні – 22 тисячі.

Але не лише на матеріальні фактори треба звертати увагу. Величезне значення матиме те, чи буде сам вчитель готовий працювати в рамках нового освітнього проекту. Вже зараз з’являються спеціалісти, які готуватимуть вчителів майбутніх першокласників. Але наскільки це вдасться зробити якісно і вчасно – сказати важко.

Що стосується середньої та старшої профільної школи, то там великих кардинальних змін, на мою думку, відбуватися не буде. Принаймні, так виписано в законі про освіту.

Статус освітніх закладів

Людмила Плахотна, начальник управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА:

- Нове освітнє законодавство дає значно більше прав, але і більше відповідальності керівникам закладів освіти. Призначення директора школи буде відбуватися тепер за конкурсом. Як на мене, це правильний вибір.

В Європі така практика поширена, зокрема в Німеччині. Директор школи має розуміти, що він працює не на постійній основі. Це не є його особиста посада. Сьогодні директор школи сам підбирає кадри і сам їх призначає. Це вже набрало чинності та працює.

У світлі децентралізації закон про освіту вносить нові реалії в управлінські функції. Органи управління освіти на місцях змінюють свої повноваження. У нас вже немає контрольних функцій.

Ці функції передадуть у новостворені територіальні органи центральних органів виконавчої влади. Ми маємо повноваження лише в організації якісного освітнього процесу.

Андрій Киця, директор спеціалізованої школи №1 міста Луцька:

- Не все до кінця зрозуміло в новому законі про освіту. Мова йде про ту ж автономію навчальних закладів. Для того, щоб зробити дієвою автономію освітніх закладів, потрібно багато змін. Питання, коли вони відбудуться і чи працюватимуть на користь. Якою буде співпраця освітян та органу місцевого самоврядування?

Я б не сказав, що все спрощується. Акцент якраз робиться на компетентного грамотного вчителя. Запроваджується сертифікація вчителів. За сертифікат педагог отримуватиме додаткову оплату праці.

Директор школи тепер обиратиметься за конкурсом на 6 років. Він може бути директором однієї школи не більше як два терміни підряд. Після цього, за бажанням, може взяти участь у новому конкурсі на заміщення вакантної посади директора, але вже в іншому освітньому закладі.

Стосовно ж ролі місцевих управлінь освіти, то все залежатиме від органів місцевого самоврядування. В яку сторону буде змінюватися наш бюджет, в таку сторону змінюватиметься і фінансування освітніх закладів. А воно має кілька джерел – державний бюджет, місцевий бюджет, а також, в тому числі, допомога батьків. Головне, щоб все було прозорим і зрозумілим.

Ризики провалу реформи

Ірина Констанкевич, народний депутат, голова підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти:

- Ефективність реформи залежить не лише від педагогічного загалу та готовності змінюватися, а більшою мірою від виконавчої влади та її можливостей фінансувати в повному обсязі дану реформу.

Я тут категорична: якщо вимагаємо якісного інтелектуального продукту, то повинні і відповідно проінвестувати цей процес. Поки що я маю інформацію, що кошти ідуть не в повному обсязі, та й бюджет-2018 при невеликому зростанні видаткової частини на освіту, далекий від такого, щоб дати потужний старт новій українській школі. І це не може не викликати тривогу.

Якщо освіта проголошена суспільним пріоритетом, то уряд зобов’язаний послідовно і в повному обсязі (як це передбачено законодавством) профінансувати освітню реформу.

 

Петро Герасименко


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Неповнолітні волиняни намагалися перевезти через кордон ящики сигарет
Наступна новина У Луцьку встановлять більше двох сотень нових смітників
Останні новини
Схожі новини