Микола Макарук вперше став депутатом Волинської обласної ради рік тому. Проте це не перший досвід у місцевому самоврядуванні – шість скликань поспіль він був депутатом Ратнівської районної ради, протягом двох працював головою райради.
Він є членом фракції «Слуга народу» та головою постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин.
«Першому» депутат розповів про зроблене за рік та заплановане на наступний, а також про проблеми та перспективи агропромислового комплексу.
Довідково: Микола Макарук народився в селі Самари Ратнівського району. Здобув освіту у Львівському зооветеринарному інституті за спеціальністю «Ветеринарний лікар». Навчався на факультеті вищих керівних кадрів у Національній академії державного управління при Президентові України. Працював головним ветлікарем у радгоспі «Самарівський», секретарем парторганізації колгоспу в селі Тур Ратнівського району, директором радгоспу «Річицький», з 1991 по 2006 рік очолював колгосп «Прип’ять».
– Чому вирішили піти в депутати обласної ради?
– У мене ніколи не було цілі стати депутатом найвищого рівня. Балотуватися спонукало те, що я знав: доля Ратнівського району добігає завершення, оскільки відбувалось об’єднання районів.
Я шість скликань перед тим, із 1994 року по 2020 рік, був депутатом Ратнівської районної ради. З них протягом двох скликань очолював раду.
Тож вирішив продовжити своє буття в органах місцевого самоврядування на рівні депутата обласної ради.
Запросили мене колеги із партії «Слуга народу». Хоча я не є членом партії, але підтримував і підтримую команду президента Володимира Зеленського та розділяю більшість їхніх цілей і напрямків діяльності.
Думаю, що в обласній раді мій досвід знадобиться, щоб допомогти і команді «Слуга народу», і самому щось зробити для волинян, що в моїх силах.
Я надаю консультації та поради, ділюся своїм досвідом та знаннями для того, щоб люди могли зорієнтуватися в сьогоднішніх непростих життєвих обставинах.
– Як можете описати роботу фракції?
– У нас відбувається відкрита дискусія. Не відчуваю дискомфорту чи непорозумінь. Я задоволений співпрацею з депутатами. Дійсно і допомагають, і підтримують.
Я працюю, щоб в цілому на рівні області підтримувати гарні починання, які робить команда президента і депутатський корпус Верховної Ради від «Слуги народу».
– Що вдалося зробити за цей рік?
– З того, що хотілося зробити, не так багато вдалося. Але оскільки я очолюю постійну комісію обласної ради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин, то достатньо мав роботи. Рік був насичений.
Я провів дев’ять засідань комісії. Під час них розглянули 35 питань. Вони стосуються агропромислового виробництва, розподілу субвенцій і дотацій, які на сьогодні, хоч і в недостатній мірі, але спрямовуються з державних органів та обласної ради на часткову компенсацію витрат, яких зазнають агропідприємства і фермерські господарства Волині.
Особлива увага спрямовували на розвиток хорошої справи, яка була задумана ще попереднім керівництвом обласної ради. Це програма індивідуального будівництва на селі «Власний дім».
Ми цю програму продовжили, аби молодь залишалася на селі.
– Скільки коштів вдалося залучити на розвиток округу?
– Приблизно 150 тисяч гривень пішло на допомогу людям, які потребували лікування чи перебували у складних життєвих обставинах.
З коштів обласного бюджету за підтримки депутатів обласної ради 100 тисяч гривень вдалося спрямувати на навчально-виховний комплекс в селі Гірники на придбання обладнання для їдальні, яке було застарілим і вичерпало свій ресурс.
– Яка ситуація з фінансуванням школи в Гірниках?
– Там не вистачає приміщень для класів. Діти навчаються в дві зміни. Це утруднює навчальний процес і приносить батькам незручності.
Це питання перебуває на контролі в голови обласної ради Григорія Недопада, і в депутатського корпусу, і в інших представників влади.
Бюджету селищної складно це вирішити, бо потрібно багато мільйонів гривень капіталовкладень.
Але я думаю, що спільними зусиллями з Волинською обласною державною адміністрацією і Волинською обласною радою ми це питання зрушимо з мертвого місця. Сподіваюсь, у наступному році почнемо проблему вирішувати.
– У дитсадку в Жиричах були проблеми з запуском приміщення в експлуатацію. Як зараз?
– Там було, як у нас часто буває, неврегульоване питання, хто має відповідати за виконані роботи. Але наразі питання вирішене. Дитячий садок функціонує. Батьки і діти задоволені.
– Які найбільш нагальні проблеми є в окрузі?
– Дороги.
Цього року на ремонт доріг не вдалося залучити коштів ні з обласного бюджету, ні державного. З об’єктивних причин гроші спрямовувалися в першу чергу на магістральні дороги.
Друге питання – забезпечення навчально-виховних комплексів пожежною сигналізацією, оновлення в них обладнання, заміна покрівель.
– Яка ситуація з медустановами?
– На рівні колишнього Ратнівського району і в інших громадах округу нема критичних проблем. Побудовані і введені в експлуатацію амбулаторії. Йде реорганізація інших закладів під амбулаторії.
Була проблема – Заболоттівська і Самарівська дільничні лікарні.
Вони не забезпечені обладнанням і кадрами, тому не відповідають тому рівню надання медичних послуг, який вимагає Національна служба здоров’я України. Громада не може їх утримувати своїм коштом.
Тому Заболоттівська лікарня оголосила про реорганізацію та об’єднання із Заболоттівським центром ПМСД. А Самарівська на цьому шляху – життя змусить це зробити.
– Чи можна внаслідок децентралізації повноваження районів назвати дієвими?
– Зараз райони не наділені тими повноваженнями і впливом, які були до проведення децентралізації.
Ми йдемо по прикладу реформування Польщі. Коли я був головою райради, то вивчав досвід поляків. Вони казали не йти по їхньому зразку, бо допустили помилку з утворенням повітів, яким відповідають наші райони.
Об’єднання громад – це дуже добре. Це правильний шлях, який із запізненням, але зроблений. Проте громада повинна мати стосунки і зв'язок безпосередньо з ОДА та облрадою.
– Тобто потреби в райрадах нема?
– У тій формі і з тими повноваженнями, як є зараз, не бачу потреби. Ще районні адміністрації на перехідний період ще може треба.
Але в майбутньому мають бути префекти, які будуть представниками державної влади на місцях і дійсно координувати, спрямовувати і контролювати діяльність органів місцевого самоврядування. Цього буде достатньо.
– Ціни на газ ростуть. На які сфери сільського господарства це вдарить найбільше?
– У першу чергу на рослинництво. Ми не можемо проводити будь-які роботи без внесення мінеральних добрив. А вони не можуть виготовлятися без використання природнього газу.
Ціна на газ піднялася в чотири рази, тому, відповідно, й виросли ціни на добрива.
На комісії розглядали пропозицію депутатів облради, аби звернутися до Кабінету Міністрів і керівництва держави, щоб була хоча б часткова компенсація на здешевлення мінеральних добрив.
Весна буде складна, якщо ми не вирішимо цього питання. Врожайність зернових і кормових культур без добрив погіршиться. Це питання на сьогодні дуже тривожить аграріїв.
– Які ще проблеми є в сільському господарстві Волині?
– Проблеми можна перераховувати довго, але одна з найактуальніших – ціни на сільськогосподарську продукцію. У першу чергу – на молоко та м'ясо. Вони не відповідають тим затратам і тій праці, яка використовується для їхнього вироблення.
Ще одне актуальне питання – недостатня підтримка аграріїв. Часткова компенсація за збільшення дійного стада, кредити на сільськогосподарську техніку – що було в силах обласної ради, те ми робили.
А на рівні держави, на жаль, за ті затрати компенсація недостатня, щоб люди були впевнені, що посіяна чи вирощена продукція принесе прибуток. Думаю, причина в тому, що в нас нема ринку реалізації сільськогосподарської продукції різних напрямків.
Добре, що більш менш стабільно зі збутом зерна, але у багатьох інших галузях цього не відбувається.
– Наскільки налагоджений експорт?
– Тільки це й спасає наших сільськогосподарських виробників і дає можливість виживати в ці часи. Це і зернова група, і цукор, і м’ясна продукція.
– Потенціал є?
– Є. Якби люди були впевнені в тому, що продукцію гарантовано куплять за хорошу ціну, то виробництво зросло б.
– На Волині працюють не всі цукрові заводи. Є проблеми з переробкою сировини?
– Проблема не в тому, що недостатньо заводів для переробки, а в тому, що недостатньо вирощується цукрових буряків. Людям-одноосібникам це стало невигідно.
На сьогодні Гнідавського і Мар’янівського заводів для тої кількості сировини вистачає. Шкода, що не працюють Іваничівський та Володимир-Волинський заводи. Вони могли б давати робочі місця, податки і збільшувати виробництво цукру.
– В області розвивається ягідництво. Проте є інформація, що фермери беруть на роботу працівників неофіційно. Це справді так?
– У нас дуже велике податкове навантаження на заробітну плату. Це вносить корективи.
Проблема в тому, що ціни не відповідають затратам, і фермери не можуть оплатити всі податки і нарахування, бо тоді їм залишаються копійки.
– Щовесни виникають проблеми через отруєння бджіл хімікатами. Як це можна вирішити?
– Тільки в співпраці з тими, хто вирощує сільськогосподарські культури. Всі мають прислухатися до бджолярів.
Хто займається рослинництвом, той розуміє: не буде бджіл, не буде врожайності багатьох культур. Будуть лише втрати.
З кожним роком меншає кількість конфліктів, які виникають на цьому рівні.
– Ратнівщині властиві підтоплення після танення снігу. Як вирішується ця проблема?
– При сприянні обласної ради було піднято цю проблему на рівні держави. Виділили понад 500 тисяч гривень для очистки меліоративних каналів.
На Ратнівщині меліорованих земель більш ніж 60 %. На сьогодні питання стоїть перед орендарями сільськогосподарських земель, щоб вони долучалися до цієї справи.
По можливості в наступних роках маємо проводити ці роботи, щоб не втратити родючість ґрунтів.
– Які перспективні напрямки бачите в сільському господарстві?
– У зоні Полісся, де з вирощуванням зернових чи цукрового буряка в окремих районах складнощі, можна було б займатися розведенням великої рогатої худоби і дійного стада.
На ринку не вистачає продукції тваринництва – у першу чергу молочної. Ця ніша не заповнена. Люди бояться вкладати кошти, бо нема стабільності ринку.
– Які плани на наступний рік?
– У першу чергу в планах розробити програму розвитку агропромислового комплексу Волині, щоб вона була дієвою, а не тільки існувала на папері.
Ми вже розпочали роботу з управлінням сільського господарства Волинської ОДА, членами постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин із залученням керівництва Волинської обласної ради.
Деякі напрямки вже напрацювали. Але найперше ми маємо робити ставку на розвиток особистих селянських і фермерських господарств.
У нас є потужні товаровиробники в області, які стабілізували виробництво, знайшли свою нішу, але, на жаль, дрібні фермерські господарства і одноосібні сільськогосподарські товаровиробники ще перебувають у пошуку.
Тому ми маємо допомогти і фінансово, і технічно, щоб люди повірили в те, що на нашій землі можна вирощувати не тільки зернові, буряк, а й розвивати ягідництво. У нас є і гарні землі, і працьовиті люди, щоб вирощувати полуницю чи малину тут, а не їхати на заробітки в Польщу.
Плани для округу будуть залежати від того, скільки ми коштів зможемо спрямувати на розвиток інфраструктури.
Текст: Наталя Хвесик
Фото: Інна Максимчук
На правах реклами
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
