Прямий ефір «Луцького радіо»

Усе, що відомо про сморід в Луцьку. Звідки «віє»? Як борються? Коли зникне?

Усе, що відомо про сморід в Луцьку. Звідки «віє»? Як борються? Коли зникне?

Тема смороду актуальна для Луцька не перший рік. Багато розмов, ще більше нарікань, але чітких відповідей на головні запитання – досі немає.

Ми зібрали основну інформацію про забруднене луцьке повітря і спробували змалювати найбільш точну «картину».

Що смердить?

Єдиної відповіді на запитання, що саме є причиною смороду, який з’являється в різних районах Луцька, досі немає.

Різкі неприємні запахи на Вересневому, ДПЗ, в районах вулиць Львівської, Володимирської, Малоомелянівського масиву та навіть центру міста пов’язують із фільтраційними полями Гнідавського цукрового заводу.

Вишків та 40-ий мікрорайон може «накривати» хвилями смороду від очисних споруд, які розташовані в Липлянах.

Проте на сморід скаржаться і в інших частинах Луцька. Що може бути причиною? Версій було багато. Загалом більшість компетентних спеціалістів сходяться на думці, що причина – комплексна, і осередків смороду є кілька.

Фільтраційні поля цукрового заводу. Що там відбувається зараз?

Фільтраційні поля або відстійники – це величезна територія, площею понад 90 гектарів, яку під час будівництва цукрового заводу відвели для зливу рідких відходів від виробництва. Проте із 60-х років минулого століття поля використовували й в інших цілях: сюди вивозили фекальні відходи із Вересневого та сусідніх сіл. Сотня гектарів фільтраційних полів неогороджена, тож ніхто не може точно сказати, хто, що і протягом якого часу сюди скидав.

У 2017 році власники цукрового заводу відкрили нове виробництво – біоетанолу. Відходи від цього виробництва (барду) почали теж зливати на фільтраційні поля (до речі, поля – у приватній власності заводу, тож робили це цілком законно). Великі об’єми рідини «збурлили» усі нечистоти, які тут накопичувалися роками, і від полів почав поширюватися сильний сморід.

Аби вирішити цю проблему, власники заводу знезаражували поля спершу хлоркою, а тоді – спеціальними мікроорганізмами, а також перестали зливати барду. Її як цінне добриво почали віддавати сільськогосподарським підприємствам. Крім того, Вересневе та Гірку Полонку під’єднали до міської каналізації, тож на поля перестали зливати і людські нечистоти.

Так знезаражували поля фільтрації влітку 2017 року

Чому сморід на відстійниках почався знову? Власники заводу кажуть, що барду на поля не зливають, а використовують поля тільки для потреб цукрового заводу (не біоетанольного) і зливають сюди так звані мелясні змивки. Що саме спровокувало неприємний запах від цих змивок – на заводі точно не кажуть. Припускають, що відбувся якийсь збій у технології.

На відео: Представник заводу показує, де тепер зберігається барда

Відстійники, від яких йде сморід, знову знезаражують мікроорганізмами, а тоді – засипають землею. Запевняють, що ситуація не повториться.

Згідно із приписами контролюючих органів, смердючі ями повністю засипати повинні до 1 вересня.

На відео: Фільтраційні поля Гнідавського цукрового заводу

Очисні споруди в Липлянах. Чому не визнають джерелом смороду?

Офіційно міські очисні споруди, які розташовані під Луцьком у селі Липляни і куди стікаються усі каналізаційні стоки, причиною смороду не визнають. Хоча фізична присутність поруч не дозволяє сумніватись: від застарілої і зношеної системи очищення нечистот дуже смердить.

Очисні споруди давно потребують реконструкції

По-перше, споруди дійсно «замучені», не ремонтувались і не оновлювались десятиліттями, тож не справляються очищати каналізаційні відходи.

По-друге, склад і об’єми того, що зливається в каналізацію, суттєво змінилися. Через економію люди почали використовувати менше води, тож нечистоти не розбавляються належним чином. До цього додалась «хімія», про яку радянські розробники очисних систем і не підозрювали, тому «очистити» її існуючими способами – неможливо. Також у каналізацію зливають великі об’єми відходів з різних виробництв, у тому числі – м’ясопереробних.

По-третє, на очисних спорудах не мають куди дівати тверді відходи. Система очищення влаштована таким чином, що рідкі нечистоти «проганяють» через різні установки і на виході отримують очищену воду та тверді відходи – мул із концентрованими запахами. Раніше цей мул забирали колгоспи для удобрення полів, проте після їхнього розвалу виникла серйозна проблема із тим, куди дівати ці відходи. За відсутності інших варіантів, його просто складують на території очисних споруд.

До речі, скарги на сморід у цій частині міста з’являлися задовго до того, коли проблема стала загальноміською.

Фекальний мул розкиданий на полях в Липлянах. Фото 2016 року

Попри те, що міська влада не називає очисні споруди серед причин смороду, нещодавно повідомили про їх реконструкцію. За кошти Європейського інвестиційного банку (а це – близько 400 мільйонів гривень) у Луцьку планують провести ряд екологічних заходів, у тому числі – модернізацію очисних споруд.

Чи можуть бути винними «ковбасники»?

У різні періоди озвучували й інші причини неприємних запахів. Коли у 2016 році проблема вперше стала критичною (до речі, тоді ще не було біоетанольного заводу), винуватцями називали м’ясопереробні підприємства. «Ковбасників» ловили під час несанкціонованих зливів відходів у міську каналізацію.

У 2016 році винними у смороді називали м’ясопереробні підприємства. Їх кілька разів ловили під час несанкціонованих зливів

Які аргументи на свою користь називали «ковбасники» – історія замовчує, проте згодом їх «викреслили» зі списку тих, хто може бути причетним до смороду в місті.

Ні тоді, ні пізніше ніхто ретельно не досліджував м’ясобійні, у яких виробники закуповують сировину. Хоча варто було б, адже тема смороду у Луцьку збіглася із закриттям Ковельського ветсанзаводу, куди раніше звозили тваринні залишки. Тож цілком ймовірно, що не всі м’ясобійні сумлінно переуклали договори з іншими легальними місцями для утилізації подібних відходів і скидають/зливають це в міську каналізацію чи на ті ж відстійники.

Чи впливає на запахи стара каналізація?

Після історії з «ковбасниками», зливи в міську каналізацію взяли під контроль: визначили в Луцьку тільки одну точку, куди можна виливати нечистоти – люк на вулиці Мамсурова. Таке рішення – доволі суперечливе, адже злите протікає звідти до очисних споруд в Липлянах через все місто. А оскільки каналізаційна мережа – теж застаріла, може «випускати» запах.

Не тільки від злитого на Мамсурова, а й загалом від усього, що тече каналізацією, «амбре» може потрапляти в повітря.

Каналізаційно-насосні станції допомагають перекачувати нечистоти підземними трубами. Такі станції періодично «провітрюють»... 

«Вихлопи» смороду можливі на каналізаційно-насосних станціях, яких у місті є кілька, а також – в місцях, де фекальна каналізація поєднана із дощовою. А це – в старих районах міста та поруч із деякими новобудовами, де несумлінні забудовники «не напрягались» будувати нову гілку каналізації, а врізалися в існуючу дощову (факти зафіксовані в Привокзальному мікрорайоні).

Влітку 2018 року журналісти провели добу біля точки зливу на Мамсурова і зафіксували в десятки разів більше автомобілів, які зливали нечистоти, ніж в офіційних звітах

Що робить міська влада?

Активно засідає та звітується.

Після активізації лучан, які об’єдналися в кілька ініціативних груп і взяли тему смороду під контроль, у Луцькій міській раді постійно відбуваються засідання спеціально створеної міжвідомчої комісії з подолання негативної екологічної ситуації: спершу щодня, тепер - двічі на тиждень.

Також у міській раді моніторять скарги лучан на неприємний запах, звіряють адреси скаржників із напрямком вітру, щоб згодом визначити потенційне джерело чи джерела смороду.

Крім того, представники влади звернулися зі скаргою до прокуратури, а та – відкрила кримінальне провадження за фактом забруднення повітря шкідливими для життя людей речовинами шляхом зливів в каналізаційну мережу та на поля фільтрації цукрового заводу. Наразі проводиться розслідування.

Чи допомагає вирішувати проблему активність людей?

6 липня  з ініціативи лучанина Володимира Редкача на Театральному майдані Луцька відбувся мітинг проти смороду. Після заходу найактивніші учасники об’єдналися в ініціативну групу і розробили ряд ідей, як вплинути на швидше вирішення проблеми.

Зокрема, розробили листівки із закликом телефонувати на «гарячу лінію» міської ради щоразу, коли чути неприємний запах. Це допоможе ретельно проаналізувати ситуацію та визначити усі джерела смороду.

Також саме з ініціативи лучан вдалося зібрати за «круглими столом» посадовців міста та району, профільних спеціалістів та представників цукрового заводу для цивілізованого діалогу. До речі, ідея засипати фільтраційні поля теж належить саме ініціативним лучанам.

Наразі активісти ведуть переговори з власниками заводу про встановлення камер навколо відстійників, щоб контролювати несанкціоновані зливи. Також працюють над тим, щоб в місті з’явилися додаткові точки заміру повітря (наразі таких в Луцьку три).

У фейсбуці створили групу «За чисте повітря. Луцьк», де оперативно діляться новинами та запрошують долучатися усіх свідомих мешканців. Наразі ініціативна група найбільше потребує в команду екологів, хіміків, мікробіологів, інженерів каналізаційних систем та юристів.

Ініціативна група «За чисте повітря» під час обговорення результатів роботи

Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина «Міська рада тут ніяким боком»: Петрочук порадив базарникам судитись з Башкаленком
Наступна новина Хроніка пригод Луцька і Волині. Четвер, 1 серпня. ФОТО. ВІДЕО
Останні новини
Схожі новини