«Він вдячний за те, що ти просто є». Історія Макса та Іри. 4LAPI

«Він вдячний за те, що ти просто є». Історія Макса та Іри. 4LAPI
Ірина Парфенюк та Макс

Часто можна почути, що домашні тварини та їхні господарі схожі одне на одного. І у багатьох випадках з цим твердженням складно сперечатись.

Ірина Парфенюк. 31 рік. У житті – тренер з альфа гравіті (вид фітнесу, – ред). Любить кататись на велосипеді та мандрувати.

Макс. 2 роки. У житті – мисливський пес-бігль. Любить гори, взуття, м’які іграшки та дерев’яні палки.

Макс та Ірина разом ось уже два роки. Це була її мрія дитинства, реалізована лише у дорослому віці. А тепер вони стали стали героями рубрики «4LAPI» на «Першому».

Ми зустрічаємось на майданчику для вигулу собак поблизу парку імені Героїв Небесної Сотні. І якесь невідоме «шосте чуття» підказувало, що найактивніший і найменший пес на галявині – той, хто мені треба.

«Я хотіла собаку ще з 10-ти років, але мрія здійснилась лише нещодавно. Якось бачила фільм «Белый плен» і там був пес на прізвисько Макс, щоправда породи хаскі. Але вже тоді я вирішла – якщо колись заведу собаку, то назву її так само», - розповідає Ірина Парфенюк.

За її словами, Макс - кумедна собака, може вилізти на стіл і щось звідти зсунути. Схожий характером на свою господарку: добрий, активний та впертий.

«Коли я побачила його, то зрозуміла що це кохання з першого погляду. Ми просто створені одне для одного. Собака - це друг. Надійний. Який вдячний просто за те, що ти в нього є», - зазначає Ірина.

З Максом вона проводить чимало часу: полюбляють гуляти Луцьком, разом їздять кататись на велосипеді за місто, а рік тому побували в Карпатах.

«Він дуже весела і комунікабельна собака, любить людей і увагу. Його все цікавить, особливо коти чи миші на вулиці. Коли ми катаємось за містом, то зустрічаємо лисиць, зайців, куропаток. Макс обов'язково за ними гониться, але ще ні разу не зловив (сміється). Цього року знову хочемо їхати в гори. Він дуже щасливий від цих подорожей», - ділиться емоціями лучанка.

Поки ми розмовляємо, Макс час від часу проноситься повз, хапаючи з рук господарки «вкусняшку» – шматочок сухого корму.

Ірина каже: жити з собакою - це підлаштовуватись під неї, комунікувати та розуміти, чого вона хоче.

«Правду кажуть, що собака - друг людини. Він тебе чекає весь день і радіє, коли ти нарешті повертаєшся з роботи. Його улюблена звичка - взяти взуття в зуби, стрибати і таким чином показати, що він дуже радий бачити тебе вдома», - розповідає.

Ірина КАБАНОВА


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Волинська ОДА просить, щоб СБУ розібралася з «Волиньгаз Збут»
Наступна новина Як відгуляли вечірку у луцькому пивному клубі. ФОТО
Останні новини
Схожі новини