19 січня українці відзначають Водохреще Господнє і Богоявлення. У цей день церква згадує хрещення Ісуса Христа в тридцятирічному віці в річці Йордан.
Існує багато традицій та звичаїв пов’язаних із Водохрещем. «Перший» вирішив розповісти детально про одне з найважливіших свят з початку року.
Що роблять українці в цей день? Традиції.
До свята ретельно мили хату і прибирали, підмітали. Увечері християни навідувались у церкву і відстоювали службу. Саме у цей день усі християни освячують воду. Вважалося, що після цього вода отримує цілющі властивості, лікує хвороби і знімає гріхи. У церкві брали свічку і приносили додому. У день першого вигону худоби шматок свічки кріпили коням під гриву і між рогів корів, щоб захистити тварин від чорта. Також цю свічку можна було запалювати у складні дні в родині і вона мала б допомогти прогнати нечисть з хати.
Освяченою водою християни кропили хату (вважалося, що це захищає родину від злих духів), пили цю воду і навіть наливали худобі.
За народними повір’ями, у цю ніч відкриваються небеса і можна просити у Бога усе, що завгодно.
Чому малюють хрести на будинках?
Традиція малювати на Водохреща на одвірках і на самих дверних полотнах невеликі хрестики дуже тісно переплетена з іншим звичаєм. У Великий четвер, під час молитовного читання пристрасних Євангелій, люди запалювали свічки. Вогонь, пламеневшій на цих свічках, вважався в певній мірі дивним. У зв'язку з цим, четверговим вогнем на дверях і на вікнах смалили хрестики. Вони були ледь помітними, але виконували, на думку віруючих, очищувальну функцію.
Мальовані хрестики – те ж саме. Спершу їх випалювали, а потім вимальовували вогнем від свічки. А зараз - малююють крейдою або наклеюють. Хрест руйнує негатив, виганяє нечисть та навіть відлякує грабіжників. Так стверджують вірування.
Звичаї
До Водохреща готували ополонки у водоймах у формі хреста, які освячували священники. Після молитви українці занурювались у крижану вводу і вважалося, що це змиває з людини гріхи та хвороби.
А що про це думають волинські священники – читайте тут.
Після освячення води заборонялося ще тиждень прати одяг у водоймах, аби не впустити в одежу злого духа, який міг закрастися у водоймі. Після обрядів у дворі розкладали шматочки хліба і житні коржі і пускали їсти худобу. В цей час господар окропляв тварин святою водою з ополонки. Вважалося, що після цього худоба весь рік буде здорова і сита.
Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.
Народні прикмети
На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки».
Іде лапатий сніг — на врожай.
Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.
Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи та ягоди.
Заборони на Водохреща
У ці два дні важливо притримуватись певних правил:
- можна пірнати в ополонку, якщо дозволяє здоров’я;
- не можна сваритися, лаятися, йти з дому в гніві;
- також заборонено скаржитися, пліткувати та обмовляти;
- категорично заборонено прибирати, прати, в’язати і шити; будь-яку роботу в ці дні краще припинити;
- після Хрещення не можна ворожити, бо переворожиш долю в гіршу сторону.
А про традиції та звичаї на Щедрий вечір – читайте тут.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
