Волинські села страждають від бобрів

Волинські села страждають від бобрів
Фото ілюстративне

У Любешівському районі бобри руйнують дамби. Вони проривають ходи в  земляних насипах, чим провокують підтоплення сіл поблизу річки Стохід.

Про це розповів начальник відділу розвитку інфраструктури та комунальної власності Любешівської селищної ради Ігор Комар-Стаховський, повідомляє UA:Волинь.

Найближча дорога від Любешова до сіл Заріка і Судче проходить через підвісний міст і дамбу. Місцевий житель Вадим Круковець майже щодня тут їздить мопедом. Каже: за місяць бобри переривають чи не всю дамбу.

Майже повністю зруйновану дамбу між Любешовом і селом Заріка відновили 2013 року. Тоді більше кілометра дороги підняли в середньому на метр і збудували 4 мости, розповів начальник Любешівської експлуатаційної дільниці Віктор Крисько. На дамбу витратили близько семисот тисяч гривень. Нині, розповідає, вона майже вся розрита бобрами.

«Кожного року ми на дамбу вкладаємо від 2-10 тис. мішків. Залежно від того, який рік, чи багато води. В сусідньому селі не побачили, стався промив дамби близько 20 м. Щороку витрачаємо тисяч 5, щоб боротися з діяльністю бобрів, розбирати загати, розгачувати дамби», – розповів  Віктор Крисько.

Майже усі села району поблизу річок Прип’ять і Стохід віддамбовані і захищені від повеней. Така діяльність бобрів загрожує навколишнім населеним пунктам, каже начальник відділу розвитку інфраструктури та комунальної власності Любешівської селищної ради Ігор Комар-Стаховський.

«Є дамба, є загроза, що бобер прориє хід, якщо за цим не наглядати, станеться прорив, це вже будуть зовсім інші кошти, ніж ті, коли вчасно виявити, загатити цю нору. В першу чергу затоплюються сільгоспугіддя, господарські будівлі та будівлі загалом», – стверджує Ігор Комар-Стаховський.

Територія Любешівського району входить до Національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Усі представники фауни тут під захистом держави. Тому регулювати популяцію бобрів неможливо – заборонено законом, каже директор парку Олександр Сащук.

«Вони мусять себе рятувати, коли падає рівень води, вони починають прогресувати, щоб зберегти собі воду. Всі населені пункти віддамбовані , річки віддамбовані, бобер шукає собі якийсь прихисток, рятує своє життя. я думаю це нормально», – розповів Олександр Сащук.

На балансі Любешівської експлуатаційної дільниці більше 150 кмілометрів дамб. Усюди, каже її начальник Віктор Крисько, їх псують бобри. І додає: Державну цільову програму з захисту населених пунктів від шкідливої дії води закрили. Тому фінансування на укріплення бетоном і будівництво капітальних дамб немає. За його словами, поки ці тварини - під захистом держави, вберегти існуючі дамби від руйнувань, а села від підтоплень можливо лише засипаючи виявлені нори.

 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Волинські підприємства – серед найбільших виробників курятини в Україні
Наступна новина «Ми можемо собі дозволити це»: на Волині день села святкуватимуть зі стриптизером
Останні новини
Схожі новини