Сергій Мартинюк, лідер гурту «Фіолет» і автор книги «Капітан Смуток» пише другу книгу. Вона присвячена «закулісному» життю музикантів, а події сюжету розгортаються у Луцьку. Робоча назва книги – «Рок-н-рол».
Про свою другу книгу Сергій Мартинюк розповів в ефірі Луцького радіо.
«Якщо перша присвячена моєму дитинству, якимсь світоглядовим філософським пошукам людей з юнацьким максималізмом, який затягнувся до 30-ти, то друга присвячена рок-н-ролу.
Робоча назва її так і звучить: «Рок-н-рол». Вона – про життя музикантів по той бік сцени. По той бік екранів. По той бік всього.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Лідер гурту «Фіолет» написав роман
* * *
Люди мають схильність ледь не на небожителів перетворювати музикантів. Хоча покидьки це ще ті. Їм не чуже нічого, що властиве решті людей. А я, спілкуючись з шанувальниками, не раз стикаються з тим, що вони в своєму обожнюванні готові ідеалізувати навіть найнегативніші риси.
Я придумав групу. Повністю вигадану, в неї нема аналогів в житті. «Поселив» її в Луцьк.
Мені прийшлося вивчити історію луцького рок-н-ролу, вникнути в багато речей. У мене не було розуміння, де наприкінці 90-х у Луцьку концерти проводилися. Де інструменти купували. Як подавалися на фестивалі.
Для цього я багато спілкувався наприклад з Іванкою Мартинів (організаторка луцьких квартирників, член оргкомітету фестивалю «Республіка» - ред.), з Вовою Грибом (луцький рок-музикант – ред.). Вони мені цілі талмуди своїх записів давали, які я ситуативно використовував в романі. Плюс там є трохи Луцька 70-х, який я використовував в ретроспективі одного з розділів.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Опис сексу у романі лідера гурту «Фіолет» Сергія Мартинюка назвали одним з найгірших
* * *
Музика, яку я пишу - це часто спонтанна, імпульсивна річ. Тоді як народження книги – це цілий ряд етапів. Наприклад, перш ніж я сів писати «Рок-н-рол», я рік збирав інформацію Списав чотири нотатники і масу електронних нотаток. Цілі карти малювалися. Роздруковувалися персоналі. Тому що мені треба було візуалізацію цих людей: я використовую акторів, аби уявити людину.
Сюжет – це кістяк. Не виключено що на сьомому розділі у мене буде вже геть інше уявлення, як події мають розвиватися. В принципі так воно і сталося. Навіть коли я дійшов до епілогу - в мене було чотири варіанти, як усе це завершити.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Та пох!» – Сергій Мартинюк про номінацію за найгіршу сцену сексу
* * *
Дуже багато треба інформації. У мене стіл завалений книгами. Довідники… Словник синонімів лежить. Хоча це робоча версія, пізніше роман пройде ще не одну вичитку.
І тільки коли робота буде повністю готова – я займуся пошуком видавництва.
Минув майже рік з моменту, коли я закінчив «Капітан Смуток» до моменту, коли він вийшов.
Те письмо сьогодні мені здається дуже примітивним і неоковитим. У цій книзі я поставив набагато серйозніше завдання. Якщо попередня книга будувалася на моїх рефлексіях дитинства (хай це і не автобіографічна вона була, але я в якихось закодованих формах описував те, що переживав сам), то тут мені прийшлося створити окремий альтернативний світ, де досі живий Девід Боуі, де досі живий Кузьма… Я навіть сам присутній в тому романі, один з героїв мене зустрічає.
І якщо перший мій роман «Капітан Смуток» був присвячений Дубну переважно, то другий – Луцьку. В цьому місті я провів 11 років свого життя. І це присвята власне місту і кумирам юності».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
