Служба зайнятості Волині нині активно намагається позбутися того статусу, який утвердився в масовому сприйнятті цієї установи. Тут пробують відійти від кліше «біржа праці» й успішно набувають досвід ресурсу, сервісу, який допомагає не тільки безробітним, а й бізнесу та роботодавцям, заодно – інвестує в економіку.
З переходом у підпорядкування Мінекономіки змінили акценти в роботі установи. Це правильно, вважає керівник служби зайнятості Волині Роман Романюк, попри те, що багатьом його колегам насправді все ще трудно мислити у трохи іншому напрямку.
«Ми це долаємо. Я бачу в цьому тільки переваги. Ми сьогодні вже інші завдяки цим фінансовим інструментам», - зауважив Роман Романюк.
* * *
Тим самим затишна локація натякала на дружню розмову. Участь у ній взяв і директор кінокомплексу «Промінь» Дмитро Грелюк. У кризові моменти 2020-го він був одним із тих роботодавців (а донедавна опікувався усім ТРЦ), які активно користувалися консультаціями та послугами служби зайнятості Волині.
«Це нам і партнери, і друзі. Наші партнерські стосунки – свідчення ефективності роботи служби зайнятості. Їхня робота – це приклад того, як різні бізнеси, які поєднує простір «Променя», зберегли робочі місця, не розрахували спеціалістів, а скористалися фінансовими інструментами і підтримали їх», - зауважив Роман Романюк.
Волинському бізнесу пропонували кілька програм допомоги, якими можна було скористатися у кризовий період.
Які саме механізми діяли?
- Допомога з часткового безробіття: з 8727 заявок задовольнили 7433, з них 6330 – це документи від фізичних осіб-підприємців.
- Компенсація єдиного внеску (за нове робоче місце): 217 роботодавців створили 326 робочих місць.
- Одноразова матеріальна допомога: 13,1 млн грн для 182 суб’єктів господарювання та 3677 найманих працівників
- Компенсація оплати праці ВПО: у 2020-му працевлаштували одну людину, компенсували 27 тис. грн.
- Одноразова виплата допомоги для організації підприємницької діяльності: 1,1 млн грн. виплатили тим, хто волів почати бізнес
Максимально результативними у 2020-му році були дві послуги: це допомога з часткового безробіття і одноразова матеріальна допомога. Саме вони працювали на збереження робочих місць Волині. Підтримку бізнесу забезпечували такі інструменти, як компенсація єдиного внеску, одноразова виплата допомоги для організації підприємницької діяльності, компенсація оплати праці внутрішньо-переміщеним особам.
- За рік ми фактично зберегли 14809 робочих місця, ці люди лишилися працювати, мали кошти на існування і не прийшли до нас на облік. На мою думку, допомога з часткового безробіття – це дуже потужна послуга 2020-го. Очікуємо, що у 2021-му, як тільки уряд затвердить наш бюджет, ми знову почнемо ці виплати, бо програма діюча. Карантин триває, продовжений до 30 квітня, тому – працюємо.
Опитуючи роботодавців, ми вийшли на цифру 108 мільйонів, стільки було передбачено у кошторисі, самі попросили ці кошти. За фактом оплатили 107 мільйонів 600 тисяч гривень. Я абсолютно впевнено говорю, що 107 мільйонів ми інвестували в економіку волинського краю. Це кошти, які ми дали бізнесу як фінансову підтримку, - розповів Роман Романюк під час зустрічі з журналістами 26 лютого.
Сума цієї допомоги не перевищувала мінімальної заробітної плати. Середній розмір допомоги для фізичних осіб-підприємців становив 2782 грн, для найманих працівників – 3650 грн.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Тут доречні слова про чорну смугу, що іноді стає злітною». Як ковід вплинув на ринок праці Волині
- Зрозуміло, що скористалися цим інструментом ті напрямки, які найбільше потерпіли від карантинних обмежень. Це роздрібна і оптова торгівля, перш за все, ринки, які взагалі були закриті. Плюс – сфера послуг, транспорт, виробництво. Найбільше навантаження припало на квітень, травень, червень. 90% від загальної кількості прийнятих рішень про виплати припало саме на червень. То був шалений період роботи нонстоп, - розповідає керівник служби зайнятості Волині.
Найбільше коштів отримали роботодавці Луцька. Загалом їм виплатили понад 50 млн грн.
Одне бюджетоутворююче підприємство області скористалося можливістю мати допомогу з часткового безробіття для своїх працівників і зберегти ці робочі місця. Це завод «Кромберг енд Шуберт», якому впродовж 6-ти місяців служба зайнятості надавала таку послугу. Загалом від держави підприємство залучило 18,5 млн грн.
Цікаво аналізувати кількість працівників, які отримували ці виплати. Це розповідає про те, як «Кромберг» «переживав» кризу. Так, у квітні 2020-го 4637 працівників заводу отримали загалом 9,7 млн грн. У травні 3613 – 73 млн грн. У червні 54 – 113,5 тис. грн. …У вересні 292 працівника – 641,5 тис. грн. Найскладнішим для цього бізнесу був квітень. Розмір допомоги – 2 тис. 102 грн (як прожитковий мінімум), з 1 липня це 2197 грн.
Далеко не всі знають, що держава дає скористатися такими інструментами. Тому в службі зайнятості ведуть активну комунікаційну роботу. Але навіть складний 2020-й рік показав, що це дієво. Як розповів Роман Романюк, позитивні зрушення у роботі сталися після переходу служби з підпорядкування Мінсоцполітики у поле зору Мінекономіки.
«Люди направду дивуються, що держава має такі компенсатори. Багато хто кожну державну структуру сприймає як щось важке, бюрократичне. Є таке. Можливо, то пострадянський синдром. Але ми намагаємося ламати ці стереотипи, відповідно – я сам так організовую роботу і колег прошу. Ми – інші. Сьогодні державна служба зайнятості – це не та виплатна каса чи біржа, яка була раніше. Такого, щоб ми мали можливості для інвестицій, підтримки бізнесу, не було раніше ніколи. Торік ми повністю змінили підпорядкування і від Мінсоцполітики перейшли до Міністерства економіки й торгівлі. Моє бачення: це дуже круто. Це інше спрямування, інші інструменти. Ми не відступили від соціальної складової, але ми й налаштовані на результат. Хочемо бути тією дієвою структурою, яка допомагатиме бізнесу розвиватися», - каже Роман Романюк.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
