Історія луцьких шкіл зафіксована в письмових джерелах щонайменше з початку XVII ст.
Багатонаціональний склад населення міста і приналежність його в різні періоди до різних держав залишили свій відбиток на особливостях місцевого шкільництва, – пише Monitor Wolynski.
Дослідник історії Луцька Тадеуш Стецький приписував відкриття перших вищих шкіл на Волині на початку XVII ст. монахам ордену єзуїтів. «Колегіум та граматикальні школи з риторикою відкрив у Луцьку ректор Обріціус у 1608–1611 рр. (…) Школи містилися в будинку біля дзвіниці, подарованому єпископом Шишковським, який надав єзуїтам монополію на викладання в Луцьку», – читаємо у книзі Адама Войніча «Луцьк на Волині. Історично-фізіографічний опис», виданій у 1922 р.
У свою чергу, розділ «Шкільництво у старому Луцьку» Войніч написав, спираючись на рукопис «Деякі матеріали про минуле польських шкіл у Луцьку» професора Яна-Марека Гіжицького з Кракова.
За словами Войніча, школи єзуїтів у Луцьку викладали за ширшою або скороченою програмою. До цих навчальних закладів прибувала молодь зі Львова, Острога та Києва, тому що викладання було якісним і безплатним, проте їх часто закривали через пожежі, епідемії чи війни.
У 1614 р. єзуїти відкрили в Луцьку руську школу, де навчали читати і писати руською мовою, а також рахувати.
Через кілька років, у 1617 р. (згідно з іншими даними, в 1619 р.), за привілеєм короля Сигізмунда ІІІ в Луцьку заснували Братську школу. «Зі статуту цієї школи за 1624 р. видно, що в ній викладали граматику, поезію, риторику, діалектику й інші частини початкової філософії та арифметику; з духовних наук – читання і церковний спів, пасхал, Святе письмо…» – писав Адам Войніч.
Школа Хрестовоздвиженського братства в Луцьку діяла понад 100 років. Як зазначав Войніч, перед вступом до неї майбутньому учневі надавали триденний термін для роздумів та ознайомлення з умовами навчання, після чого він повинен був сплатити в шкільну касу 4 гроші. Відомо, що в цьому навчальному закладі свого часу викладав відомий волинський іконописець Йов Кондзелевич.
У 1773 р. було ліквідовано орден єзуїтів. Оскільки в Речі Посполитій протягом тривалого часу початковою та середньою освітою опікувалися саме єзуїти, це могло призвести до катастрофи в цій галузі. Саме тому польська влада в тому ж 1773 р. утворила Комісію національної освіти, яка була своєрідним праобразом сучасного міністерства освіти. Комісія взяла під своє керівництво також луцькі школи, планували навіть створити в місті вищу семирічну школу, але міська пожежа 1774 р. перешкодила цьому. Оскільки тоді значних ушкоджень зазнали будинки, які раніше займали єзуїти, комісія обмежилася створенням у Луцьку трикласної школи. Для неї, як зазначав Войніч, виділили чотири кімнати у приміщенні відновленого після пожежі колишнього єзуїтського монастиря. У 1784 р. там навчалися лише 40 учнів. Згодом комісія відкрила ще кілька трикласних шкіл. На початках у них викладали колишні єзуїти, оскільки світських вчителів майже не було.
Після поділів Польщі в луцьких школах у вивченні історії почали приділяти більше уваги історії Росії. З’явилася у шкільних програмах і російська мова, поки за вибором, подібно до французької. Учні вивчали також граматику, математику, фізику, німецьку мову, риторику, право, географію та рисунок.
У першій половині XIX ст. повітові школи на Волині, зокрема й у Луцьку, своєю програмою мало чим відрізнялися від гімназій. Зазвичай вони складалися з чотирьох класів, при цьому ІІІ та IV класи мали дворічний курс навчання, що в загальному прирівнювало повітову школу до шестикласної гімназії. Після закінчення таких шкіл випускникам надавали дозвіл на вступ в університет. Із 1825 р. гімназії і повітові школи значно відрізнялися методом викладання і в університети приймали тільки випускників гімназій.
Значні зміни відбулися в освіті після польського повстання 1830–1831 рр. Найімовірніше, як пише Адам Войніч, польських шкіл у Луцьку після повстання вже не існувало. Царським указом 12 січня 1831 р. всі школи Волинської, Подільської та Київської губерній підпорядковувалися Харківському науковому округу, а згідно з іншим указом, від 21 серпня 1831 р., усі польські школи в південно-західних губерніях закрили й реорганізовували.
У Луцьку 6 грудня 1832 р. відкрили семикласну гімназію. Вона знаходилася на вулиці Кафедральній у приміщенні колишнього монастиря шариток, де раніше містилася повітова школа. У 1833 р. у гімназії нараховувалося 212 учнів, але з часом їх кількість почала збільшуватися і забракло місця, тому в 1834 р. гімназію перенесли у Клевань, у замок князя Костянтина Чарторийського, а Клеванську повітову школу – до Луцька. Коли й у Клевані стало тіснувато, стараннями князя Любомирського в 1839 р. гімназію перенесли в Рівне.
У 1895 р. у Луцьку відкрили чоловічу чотирикласну прогімназію, яку згодом реорганізували в повну восьмикласну гімназію. Розміщувалася вона в будинку, що раніше належав Бернардинському римо-католицькому монастирю (нині тут міститься Волинська обласна бібліотека для юнацтва), та утримувалася на проценти з капіталу, який пожертвував доктор Іван Лернет.
Луцьку повітову школу в 1859 р. реформували і до 1869 р. вона проіснувала під назвою Дворянська повітова школа. Після її ліквідації в Луцьку створили двокласну (із додатковим підготовчим класом) міську школу для хлопців та дівчат.
У 1902 р. завдяки старанням Анни Коленко в Луцьку утворили жіночу прогімназію, яку через рік реорганізували в гімназію. Знаходилася вона в будинку, де зараз міститься Прокуратура Волинської області (вулиця Винниченка).
До Першої світової війни в Луцьку існували кілька громадських навчальних закладів. Найвідоміший серед них – школа єврейської общини Талмуд-Тора, побудована за кошти найзаможніших єврейських родин на початку ХХ ст. Це був релігійний навчальний заклад початкової освіти для хлопчиків із малозабезпечених єврейських сімей. У Талмуд-Торі в основному навчали івриту, арифметиці та релігійним наукам, готували дітей до повноліття та вступу у вищий навчальний заклад – єшиву. Розташовувався будинок у єврейському кварталі на Мокрому Лузі, на сучасній вулиці Романюка.
Віктор ЛІТЕВЧУК
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
