Якими були школи Луцька XVII – початку XX століття

Якими були школи Луцька XVII – початку XX століття

Історія луцьких шкіл зафіксована в письмових джерелах щонайменше з початку XVII ст.

Багатонаціональний склад населення міста і приналежність його в різні періоди до різних держав залишили свій відбиток на особливостях місцевого шкільництва, – пише Monitor Wolynski.

Дослідник історії Луцька Тадеуш Стецький приписував відкриття перших вищих шкіл на Волині на початку XVII ст. монахам ордену єзуїтів. «Колегіум та граматикальні школи з риторикою відкрив у Луцьку ректор Обріціус у 1608–1611 рр. (…) Школи містилися в будинку біля дзвіниці, подарованому єпископом Шишковським, який надав єзуїтам монополію на викладання в Луцьку», – читаємо у книзі Адама Войніча «Луцьк на Волині. Історично-фізіографічний опис», виданій у 1922 р.

У свою чергу, розділ «Шкільництво у старому Луцьку» Войніч написав, спираючись на рукопис «Деякі матеріали про минуле польських шкіл у Луцьку» професора Яна-Марека Гіжицького з Кракова.

За словами Войніча, школи єзуїтів у Луцьку викладали за ширшою або скороченою програмою. До цих навчальних закладів прибувала молодь зі Львова, Острога та Києва, тому що викладання було якісним і безплатним, проте їх часто закривали через пожежі, епідемії чи війни.

У 1614 р. єзуїти відкрили в Луцьку руську школу, де навчали читати і писати руською мовою, а також рахувати.

Через кілька років, у 1617 р. (згідно з іншими даними, в 1619 р.), за привілеєм короля Сигізмунда ІІІ в Луцьку заснували Братську школу. «Зі статуту цієї школи за 1624 р. видно, що в ній викладали граматику, поезію, риторику, діалектику й інші частини початкової філософії та арифметику; з духовних наук – читання і церковний спів, пасхал, Святе письмо…» – писав Адам Войніч.

Школа Хрестовоздвиженського братства в Луцьку діяла понад 100 років. Як зазначав Войніч, перед вступом до неї майбутньому учневі надавали триденний термін для роздумів та ознайомлення з умовами навчання, після чого він повинен був сплатити в шкільну касу 4 гроші. Відомо, що в цьому навчальному закладі свого часу викладав відомий волинський іконописець Йов Кондзелевич.

У 1773 р. було ліквідовано орден єзуїтів. Оскільки в Речі Посполитій протягом тривалого часу початковою та середньою освітою опікувалися саме єзуїти, це могло призвести до катастрофи в цій галузі. Саме тому польська влада в тому ж 1773 р. утворила Комісію національної освіти, яка була своєрідним праобразом сучасного міністерства освіти. Комісія взяла під своє керівництво також луцькі школи, планували навіть створити в місті вищу семирічну школу, але міська пожежа 1774 р. перешкодила цьому. Оскільки тоді значних ушкоджень зазнали будинки, які раніше займали єзуїти, комісія обмежилася створенням у Луцьку трикласної школи. Для неї, як зазначав Войніч, виділили чотири кімнати у приміщенні відновленого після пожежі колишнього єзуїтського монастиря. У 1784 р. там навчалися лише 40 учнів. Згодом комісія відкрила ще кілька трикласних шкіл. На початках у них викладали колишні єзуїти, оскільки світських вчителів майже не було.

Після поділів Польщі в луцьких школах у вивченні історії почали приділяти більше уваги історії Росії. З’явилася у шкільних програмах і російська мова, поки за вибором, подібно до французької. Учні вивчали також граматику, математику, фізику, німецьку мову, риторику, право, географію та рисунок.

У першій половині XIX ст. повітові школи на Волині, зокрема й у Луцьку, своєю програмою мало чим відрізнялися від гімназій. Зазвичай вони складалися з чотирьох класів, при цьому ІІІ та IV класи мали дворічний курс навчання, що в загальному прирівнювало повітову школу до шестикласної гімназії. Після закінчення таких шкіл випускникам надавали дозвіл на вступ в університет. Із 1825 р. гімназії і повітові школи значно відрізнялися методом викладання і в університети приймали тільки випускників гімназій.

Значні зміни відбулися в освіті після польського повстання 1830–1831 рр. Найімовірніше, як пише Адам Войніч, польських шкіл у Луцьку після повстання вже не існувало. Царським указом 12 січня 1831 р. всі школи Волинської, Подільської та Київської губерній підпорядковувалися Харківському науковому округу, а згідно з іншим указом, від 21 серпня 1831 р., усі польські школи в південно-західних губерніях закрили й реорганізовували.

У Луцьку 6 грудня 1832 р. відкрили семикласну гімназію. Вона знаходилася на вулиці Кафедральній у приміщенні колишнього монастиря шариток, де раніше містилася повітова школа. У 1833 р. у гімназії нараховувалося 212 учнів, але з часом їх кількість почала збільшуватися і забракло місця, тому в 1834 р. гімназію перенесли у Клевань, у замок князя Костянтина Чарторийського, а Клеванську повітову школу – до Луцька. Коли й у Клевані стало тіснувато, стараннями князя Любомирського в 1839 р. гімназію перенесли в Рівне.

Будинок монастиря шариток, де в різні часи розміщувалися гімназія, Дворянська повітова школа, міське училище. Листівка, 1908 р.
Свідоцтво про закінчення Луцького міського училища в 1906 р.
Міське училище. Фото, 1910 р.

У 1895 р. у Луцьку відкрили чоловічу чотирикласну прогімназію, яку згодом реорганізували в повну восьмикласну гімназію. Розміщувалася вона в будинку, що раніше належав Бернардинському римо-католицькому монастирю (нині тут міститься Волинська обласна бібліотека для юнацтва), та утримувалася на проценти з капіталу, який пожертвував доктор Іван Лернет.

Луцьку повітову школу в 1859 р. реформували і до 1869 р. вона проіснувала під назвою Дворянська повітова школа. Після її ліквідації в Луцьку створили двокласну (із додатковим підготовчим класом) міську школу для хлопців та дівчат.

Луцька шестикласна прогімназія. Листівка, 1902–1903 рр.
Учнівський квиток учня Луцької шестикласної прогімназії. 1902 р.
Луцька гімназія. Листівка, 1908 р.
Луцька гімназія. Листівка, 1916 р.

У 1902 р. завдяки старанням Анни Коленко в Луцьку утворили жіночу прогімназію, яку через рік реорганізували в гімназію. Знаходилася вона в будинку, де зараз міститься Прокуратура Волинської області (вулиця Винниченка).

Жіноча прогімназія Анни Коленко. Листівка, 1902 р.
Жіноча гімназія Анни Коленко. Листівка, 1906–1908 рр.
Жіноча гімназія. Листівка, 1916 р.

 

Атестат про закінчення жіночої гімназії. УНР, 1918 р.

До Першої світової війни в Луцьку існували кілька громадських навчальних закладів. Найвідоміший серед них – школа єврейської общини Талмуд-Тора, побудована за кошти найзаможніших єврейських родин на початку ХХ ст. Це був релігійний навчальний заклад початкової освіти для хлопчиків із малозабезпечених єврейських сімей. У Талмуд-Торі в основному навчали івриту, арифметиці та релігійним наукам, готували дітей до повноліття та вступу у вищий навчальний заклад – єшиву. Розташовувався будинок у єврейському кварталі на Мокрому Лузі, на сучасній вулиці Романюка.

Луцька Талмуд-Тора. Листівка, 1916 р.

Віктор ЛІТЕВЧУК


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина На Волині хочуть посадити понад 350 гектарів лісу. Кличуть долучатися всіх охочих
Наступна новина На Волині невідомі розписали стіни собору ПЦУ
Останні новини
Схожі новини