Волинянин Михайло Денисюк працює лікарем-травматологом в одному із військових госпіталів Збройних сил України. У 2014 році, з початку бойових дій на Сході країни, він ще студентом став на захист Батьківщини.
Його історію розповіла газета Нове життя.
Коли російські диверсійні групи розпочали захоплення українських міст, Михайло навчався у Тернопільському державному медичному університеті. Відвідуючи військову кафедру, під час канікул хлопець приєднався до складу добровольчих медичних формувань. Пізніше став на захист України зі зброєю. Після перебування у зоні бойових дій, Михайло вирішив пов’язати своє життя з військовою медициною. Здобув додаткову освіту у військовій медичній академії, де готують спеціалістів у галузі хірургії.
«В університеті на військовій кафедрі зрозумів, що один із напрямків розвитку моєї кар’єри буде військова медицина. А вже з початком російсько-української війни у 2014 році переконався, що це є моїм основним обов’язком», – розповів він.
Маючи освіту й чималий практичний багаж знань, лікар міг би обрати будь-який інший шлях. Однак, осторонь, каже просто не міг. Бо ж не звик надіятися на когось, якщо треба діяти.
Після побаченого на війні цивільне життя стає іншим. Там змінюються реалії, обов’язок відчувається гостріше.
Михайло каже, живе за принципом: «Хто, як не я?», і немає сенсу шукати додаткової мотивації. Адже після побаченого на війні цивільне життя стає іншим. Там змінюються реалії, обов’язок відчувається гостріше.
На службі в Збройних силах України Михайло із 2016 року. Після університету ще деякий час працював у цивільній медицині. Згодом переспеціалізувався.
Із 2020 року і дотепер Михайло Денисюк працює лікарем-травматологом в одному із військових госпіталів ЗСУ на посаді ординатора. Із початком повномасштабного вторгнення росії в ніч з 24 на 25 лютого туди почали потрапляти перші поранені бійці.
За словами Михайла, важко пригадати найскладніше в роботі. За його словами, усе залежить не лише від кількості поранених, а й від складності отриманих травм. Чималий досвід загартовує не лише характер, а й витримку. Волинянини зазначає, що вся робота виконується на адреналіні:
«Тоді не думаєш про втому чи голод: спочатку виконуєш роботу – потім приходить розуміння про елементарні фізіологічні потреби. Після пережитого, здається, що це все була одна і та ж сама ніч».
За час ЗСУ серед друзів Михайла з’явилося чимало військових, які ще з 2014 року стоять на захисті країни. За словами лікаря, у стінах шпиталю чи не щомісяця доводиться зустрічати знайомих бійців. поділився історією зустрічі із своїм земляком та другом Владиславом Пасевичем, який отримав тяжке поранення, захищаючи Маріуполь, і був записаний до «двохсотих».
«Маємо чат друзів-військових, куди і надійшло повідомлення про Влада. Зазначалося, що він тяжкопоранений. Можливо, навіть загинув… Однак з’являлася також інформація, що він живий, але в дуже тяжкому стані. Тоді я почав шукати способи, як зв’язатися з маріупольцями, щоби дізнатися про його долю. В цей час до нас заїхали швидкі з пораненими. Тож довелося відкласти пошуки, бо треба було зайнятися їхнім сортуванням. Зайшовши в перев’язочну, куди потрапляли тяжкі лежачі поранені, почув, як один із них привітався зі мною. Це і був Владислав. Тоді я забрав його собі на курацію, оскільки поранення кінцівок – моя спеціалізація», – розповів Михайло.
Лікар додає, що шпиталь – не найкраще місце для зустрічі зі знайомими, якщо їх треба рятувати.
Михайло Денисюк каже, важливо, аби нині медики розумілися на травмах, які трапляються у воєнний час: вибухові, вогнепальні й осколкові поранення. Після закінчення війни, переконаний, це повинно бути обов’язком кожного майбутнього лікаря. Пройшовши такі випробування, країна має бути готова до всього.
Михайло Денисюк продовжує тримати медичний фронт, рятуючи хлопців, які боронять Україну в боях з путінськими військами. Після перемоги мріє про одне: відіспатися і хоча б тиждень пожити з вимкнутим телефоном. А потім змінити мелодію на дзвінку.
Читайте також: «З людини може залишитися пакет «Boss» решток», – військовий лікар Цитрамон
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
