Всього кілька годин знадобилось волинським депутатам, аби розглянути більше 70 питань, що виносились на 21 сесію обласної ради. Найгучніше з них – звільнення директорки санаторію «Пролісок» Валентини Касарди. Аби завадити цьому, працівники закладу і мешканці Ківерцівського району влаштували акцію протесту.
Про те, які ще знакові для волинян рішення ухвалили обранці громади, розповів очільник фракції «Свобода» Анатолій Вітів.
– Звільнення директорки санаторію «Пролісок» Валентини Касарди – одне з найрезонансніших питань цієї сесії. Ви підтримали це рішення?
– Якщо сесія так вирішила, значить так повинно бути. Депутати виїжджали на місце і залишились незадоволені, тому що вони навіть не отримали усіх документів, які просили. Тому на сесії також проголосували за створення контрольно-ревізійної комісії для перевірки санаторію. Наша фракція підтримала це рішення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Осінь у Волиньраді: троянду - Столяру, Касарді - проліски. РЕПОРТАЖ
– Як гадаєте, з чим пов’язана заява Валентини Касарди, яка каже, що таким чином підприємство хочуть приватизувати?
– Я вважаю, що це накручування. Насправді ніхто не збирається приватизовувати його. Коли розпочалась наша каденція, я розмовляв з головою ради і ми домовились, що ми не розбазарюємо комунальну власність. Усі наші комунальні підприємства повинні працювати і бути успішними. Конкретне підприємство повинне приносити прибуток. Це все, що нас цікавить.
– Ваш колега по фракції Олександр Пирожик у своєму запиті знову звернув увагу на «зловживання лісників». Чому так багато уваги приділяєте проблемам лісу?
– Ви знаєте, що обласна рада звернулась до керівництва держави з проханням звільнити очільника управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка. Ми вважаємо, що людина, яка два рази була засуджена, не має права очолювати лісову галузь. Функція лісової галузі – не лише вирубка лісу заради прибутку. Ми повинні зберігати, садити ліси. А у нас тривають тотальні вирубки.
Корупцію в Україні ще ніхто не відміняв. А ліс, бурштин – це все прояви. Під приводом короїда (жука, який вражає дерева, – Авт.) починають вирубувати дерева, хоча найбільший короїд – це Кватирко.
Через Волинську митницю великі партії лісу перевозяться під виглядом дров. Це все корупція. Як можемо, ми боремось. Коли ми звернулись до керівництва держави щодо звільнення Кватирка, відповіді не отримали ні від кого.
– В Україні є переатестація міліціонерів, суддів. Можливо, те ж саме варто зробити з лісниками, якщо так поширена корупція у цій сфері?
– Всі переатестації зазнали краху. Ми бачимо людину, яка очолювала в нас обласне управління міліції, а зараз претендує на посаду губернатора Київської області (йдеться про Олександра Терещука, – Авт.). Сказати, що в нас відбулась люстрація не можна. Це просто бутафорія.
– На сесії проголосували за підтримку резолюції круглого столу «Волинь43». В чому суть цього рішення?
– Ми знаємо, яке сьогодні є, м’яко кажучи, непорозуміння між поляками та українцями. Поляки стали виставляти нам різні претензії щодо 1943 року. Я б не називав це Волинською трагедією. Це україно-польська війна. Це історичний факт. Було протистояння з перекиданням Армії Крайової на Волинь.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вячеслав Рубльов: «У «Проліску» можна жити й без царя». ПЕРШИЙ В ОБЛРАДІ
Українські історики донедавна дуже мало видавали літератури з українським поглядом на ці події. Завжди ми читали лише польські трактування.
Ми ініціювали круглий стіл, на який запросили істориків з усієї Західної України. Він відбувся місяць тому в обласній раді. Історики подали своє бачення тих подій у резолюції.
Вони зазначили, що Україна у той час виконувала націозахисну функцію. Не було ніякого геноциду проти поляків, а навпаки – був проти українців.
Після того, як резолюцію підтримала обласна рада, її надрукують у пресі, а відтак – зможуть прочитати люди. Також ми направили її Міністерству закордонних справ, Президенту, парламенту, щоб вони бачили, що думають історики.
На минулій сесії ми також виділили гроші СНУ на проведення наукової конференції на цю ж тематику. Наука, культура – це те, в що потрібно вкладати за будь-яких умов. Якщо ми цього не робитимемо, в нас не буде ніякого майбутнього.
– Також свободівці ініціювали розгляд звернення до керівництва держави щодо повернення графи «національність» у паспорти. Для чого це?
– З такою ініціативою вийшли громадські організації. Вони ж звернулись до обласної ради. Зараз недоміністр освіти Лілія Гриневич розказує, що все потрібно робити для нацменшин, але в нас юридично немає нацменшин. Якщо в нас немає графи «національність», то в нас і немає нацменшин. Але ми повинні знати, скільки є людей угорської, румунської, інших національностей, щоб задовільняти їх прагнення в культурному розвитку.
Звісно, що ми не повинні за кошти українського бюджету відкривати польські, румунські чи російські школи. Це вони мають робити самостійно. Наші в Італії чи Іспанії ж не кажуть Уряду: «Давайте нам українські школи». Але сприяти їм можемо.
Текст: Віта САХНІК (для Першого)
Фото: прес-служба Волинської обласної ради
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Школа в Стобихівці – це гроші на вітер», - Василь Столяр. ПЕРШИЙ В ОБЛРАДІ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.