Починали сесію банально. Закінчили – тріумфально. Відзвітував за все зроблене виконавчою владою у 2019-му секретар ради – в.о. голови Григорій Пустовіт. Відзвітував пафосно, констатуючи у місті неймовірні покращення. Радник мера, якого нема, Ігор Поліщук назвав ці зміни «історичними», «тектонічними» і ще якимось «...ічними».
Крапку поставив (напівукраїнською) депутат Дендібєрін:
- Як ви ту всю шелуху отбрасиваєтє сєгодня! Какіє вапроси начальніку міліциі ви задавалі!..
Головному поліціянту Луцька Олегові Кічуку дісталося за Старий ринок. Звіт поліцейського був схожий на судилище. Оцінили його, за іронією долі, аж в 13 голосів, що означало – геть не оцінили. Керівниця муніципалів Юлія Сиротинська з цієї нагоди вбралася у промовисту червону сукню. А постійна шанувальниця сесійних постановок сивочола лучанка пані Людмила цього разу прийшла закутана в шарф з папірцем у файлику, на якому написала: «Боюся заразитися аваковірусом». Якщо у неї запитували, чого це раптом такий «екшн», відповідала: просто в луцьких аптеках ніде не можна знайти пов’язок. Ні, це не театр абсурду, це - чергова, 70-та, сесія міської ради. Луцьк. 26 лютого. Тут у кожного своя роль. В ролях «шелухи», правда, щоразу були інші.
Коли після чергового дендіберівського випаду Миколі Євгеновичу зробили зауваження, щоби, мовляв, був тихішим, він чесно відповів:
- А чєво? Как мало ми смєйомся в етой жизні...
Таки так.
Запахло Тігіпком...
Небо зранку заморосило. На сходах до міськради було слизько, перила рясно вкривала зимова ...роса. Навіть гарно)) Скромно «кучкувалися» внизу захисники Старого ринку. Все, на що осмілилися цього разу, - роздати обранцям листівки.
На вході мужньо тримали оборону працівник охорони і кілька муніципалів. Сказали: надто рано я прийшла... Окей, стою собі з ними. Певне, не сподобалося їм моє товариство: дзвінок-другий нагору – можна йти далі. Іноді я дивуюся: якщо одним і тим самим журналістам від сесії до сесії треба проходити аж надто смішний часом «фейс-контроль», то як у ті зали потрапляють оці всі дивні люди на місцях для запрошених? Міцні хлопці у спортивних кофтах, скажімо. Чи та ж пані Людмила?
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Крісловірус» і Василів день. Як пройшла лютнева сесія Волиньради. РЕПОРТАЖ
...У передпокоях зали тим часом уже чекав на сесію депутат-свободівець Микола Федік, традиційно серед перших прибув і його соратник по фракції Богдан Богонос, неочікувано після тривалої паузи на сесії з’явився Артем Запотоцький.
- Наталки нема, Петра нема... Ну, що ж: буду сам, - усміхався він, займаючи вже давно спорожнілий ряд луцької «Солідарності».
Ще не так давно поруч сиділи Наталія Бунда і Петро Нестерук, які уже давно на сесію ні ногою. Останній уже й мандат скласти вирішив, але замінити його порожнє місце кимось сміливішим не спішать. ...Працівники апарату тим часом розставляли на столи воду, паперові стаканчики із написом «Луцьк – приємне відкриття».
Топ-новина для кулуарних депутатських обговорень – чутки про призначення прем’єром Сергія Тігіпка. Друзі-депутати з цього приводу оптимістично поплескують по плечу обранця Євгена Ткачука (позафракційний).
Мовляв, скоро, брате, настануть кращі часи, згадуючи, що той, було таке, мав безпосередній стосуонк до розкручування у Луцьку бренду «Сильна Україна» від Сергія Тігіпка.
Євген Євгенович усміхається.
У порядку денному – більше сотні питань. Серед запрошених – прокурор Луцька Василь Корнесюк і головний поліціянт Олег Кічук. Обидва мають звітувати про зроблене у 2019-му. Тільки питання прокурора завбачливо переносять напочаток порядку денного (так роблять, коли хочуть людину швидше відпустити із зали), а Кічука лишають «смакувати».
Головна фінансистка Луцькради Лілія Єлова йде доповідати про зміни до бюджету. Серед іншого: 100 тис. грн на капремонт фасаду гімназії №4, 750 тис. грн на реконструкцію відділення екстреної медичної допомоги Луцької міської клінічної лікарні (фактично добудову приймального відділення), кошти на прибирання на гаразджанському кладовищі, на встановлення камер у луцькому парку, 1 млн 536 тис. грн з бюджету розвитку і 499 тисяч із загального фонду спрямовують на співфінансування будівництва дитсадка у с. Дачне Ківерцівського р-ну...
Майже одностайно обранці підтримують зміни до бюджету.
Люба Алушкіна і «Нові Васюки»
Далі – «хліб насущний»: беруться до розгляду низки земельних питань.
Від самого ранку на краєчку дивану в кулурах сиділа Любов Алушкіна. Старшого віку жінка помітно незручно почувала себе у цих інтер’єрах, хвилювалася, пильно вглядалася у депутатські обличчя: дадуть чи не дадуть? У її скромному світському розумінні то – можновладці, які керують світом і, як мінімом, її городом. Город - на свекрушиному обійсті на вул. Чернишевського. 7 соток за їхньою хатою і присадибною ділянкою.
- То моя свекруха тут жила, потім я з чоловіком, потім чоловіка поховала, вже 10 років він на мені. Написали, що треба продовжити оренду – і почалося...Сказали: «Прийдіть сюди». І от я, як те теля, прийшла. Скільки я вже виходила, то вам не розказати. Ця «біготня» вилилася в 2 тисячі. То ж 7 соток в центрі міста... - зітхає.
Показує мені свій город на паперах. «З одного боку - сусіди, з іншого – сусіди», доступу до 7 соток нема... Городові, словом, пощастило, а так би його «спрямували» на інші потреби. Луцькі обранці останніми роками подібні ділянки у хазяйські руки не віддають. Любов Петрівна щасливою йде геть із сесійної зали.
За нею так само щедро віддають город в оренду Світлані Смаль із Ківерцівської, його теж не ніяк інакше не використаєш. Та на радощах аж повітряний поцілунок кудись у президію відправляє.
Депутат і радник міського голови Сергій Була, другові якого цього дня тишком-нишком дали дозвіл на відведення земельної ділянки на Кафедральній, 10а у Старому місті, поцілунків нікому не адресував. Але настрій мав гарний. Тому самому другові, який уже на всю перебудовує профспілкову бібліотеку на пр. Молоді (ТОВ «ПРАЙМСЕРСВІС-ПЛЮС»), хоч про надання ТОВ «ПРАЙМСЕРСВІС-ПЛЮС» в оренду ділянки для будівництва на Молоді, 4е йшлося тільки цієї ж сесії…
Укотре депутати відмовили підприємиці Ользі Москвич у наданні в оренду зупинки на Старому ринку. Комунальному підприємству «Парки та сквери м. Луцька» дозволили розробляти проєкт землеустрою для відведення ділянки під громадську вбиральню на одній із центральних алей луцького парку. Дали старт і більш амбітному проєкту, ніж вбиральня – новому спорткомплексу замість колишнього іподрому.
На місці фестивалів і концертів, де проводили «Бандерштат» і де виступав «95 квартал» (!), скоро збудують спортивний комплекс. Достойний: із 50-метровим басейном, залами, парковкою, готелем... Ну, як без готелю? Дозвіл на розробку проєкту землеустрою на чималі площі іподрому дали КЗ «Спеціалізована ДЮСШ олімпійського резерву плавання Луцької міської ради», «бо в них є кошти».
Зрештою, 27 – за, проти – 2, не голосували – 3.
- Мені це схоже на якісь «Нові Васюки». У нас в 13-й школі спортзалу нема, у школі на Дубнівській спортзалу нема, а ми будуємо спорткомплекси, - резюмує це все депутат Віктор Ящук (Свобода).
А от КЗ «Спорт для всіх» відмовилося від футбольного поля на вул. Глушець, так званого стадіону «Піонер», яким опікується депутат і дитячий тренер з футболу Микола Дендіберін. Поле передадуть ДЮСШ №2, бо ті мають техніку для догляду за ним. Принаймні, так пояснили...
Заодно обіцяють розширити зоопарк, «туди за дамбу».
Помста за базар
Юлія Сиротинська мало не спізнилася на звіт Олега Кічука. Аж задихалася, так поспішала. Той монтонно розпочав звітувати про 46 тисяч 467 заяв і...
- ...Без доповіді давайте! – гукнув Ігор Поліщук.
Олегові Кічуку посипалися запитання. Вчора низка місцевих видань написали про те, що їм відомо про звільнення головного поліціянта області Петра Шпиги. Ще інші написали, що це не звільнення, а підвищення. Але події точно резонували у сесійній залі.
Провладній більшості не до вподоби позиція поліції під час недавніх нічних подій на Старому ринку, коли тракторами посеред ночі муніципали рванули на людей і їхнє майно. Так само «тракторами» навалювалися запитання тому, хто стояв за трибуною.
Олег Кічук наполягав: поліція діяла в правовому руслі.
- Ви ж юридичну освіту маєте, то знаєте, що робити, якщо ви з цим не згідні, - апелював до Юлії Сиротинської.
Ігор Поліщук був більш красномовним.
- Друзі, не може бути такого безпорядку. От уявіть, ми з Павлом Данильчуком (Народний контроль) і Миколою Собуцьким (Самопоміч) поставили собі на Театральному майдані кіоски. Там торгуємо сурогатом, хімікатами... Приходить Сиротинська і каже, що це - незаконно. Приходить Кічук. Каже: «Хлопці, треба рішення суду». А я – юрист. Я йду в суд – і ця справа затягується на роки. А ми собі торгуємо... – мало не пальцях розкладає «базар по-луцьки» радник міського голови.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Старий ринок і його ЛЮДИ. Репортаж
Але навіть не переконує того ж таки Миколу Собуцького.
- Ми не захищаємо Старий ринок. Просто не можна на людей їхати вночі тракторами. Це - злочин, - коротко і ясно резюмує той.
Попри це: тільки 13 обранців проголосувало за звіт Кічука. Зі словами «дякую вам!» той пішов з трибуни.
«Буду пріхадіть і плакать»
По обіді було веселіше. Постійна шанувальниця видовищних луцьких сесій лучанка, колишня вчителька пані Людмила прийшла до зали, закутана по самі в очі шарфом. В руках тримала файлик з листочком, де написала: «Боюся заразитися аваковірусом». Вочевидь, пані готувалася до виступу Олега Кічука, але не встигла. Каже, біда в аптеках з пов’язками. Але обранцям якось було не до того.
Павло Данильчук звернув увагу на те, що проєкт рішення про погодження меж історичних ареалів, який розглядали по обіді, - без відповідних схем і додатків. Не змовчав. Саме на основі цього проєкту в столиці будуть погоджувати генплан Луцька.
- Голосувати за кота в мішку не будемо, - здався Ігор Поліщук.
Обранці не підтримали проєкт про історичні межі. А заступник мера Костянтин Петрочук навіть вибачився, що він погано підготовлений. Далі депутати погодили перелік прибудинкових територій, які ремонтуватимуть, дозволили взяти 2 млн кредиту КП «Луцькводоканал», затвердили програму капремонту фонтану на Театральному. Останній планують реанімувати чи то за 16, чи то за 13 млн грн, наразі на участь у тендері претендує шість структур, а завершити фонтан мають до Дня незалежності. Там незабаром і вибори.
- Какая там сума?! ...Я буду пріхадіть под тот фонтан і плакать, - зізнався Микола Дендіберін.
Якщо совєтський фонтан на пр. Волі, біля парку, називали «сльози Леніна» (над ним колись стояв монумент вождеві), то цей вже можна називати «сльози Дендіберіна»...
Під вечір стало ще веселіше: луцькі батьківщинівці ініціювали звернення до Президента та ВРУ щодо скасування рішення парламенту про прийняття за основу закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Дружно згадали, що всі родом із села, заговорили про сімейні ферми, землю, селян: підтримали партійців і колеги зі «Свободи», і укропівці.
«Как он плавал»
Родзинка сесії – звіт Григорія Пустовіта. Звучало скромніше «Звіт про діяльність органів виконавчої влади у 2019 році». За наполягання Алли Надточій (Самопоміч) варіант «без доповіді» не пройшов. Григорій Олександрович енергійно взявся розповідати про хороше.
Про історичне приєднання Прилуцького і збільшення площі міста. Про бюджет, економіку, ріст зарплат. Про те, що у 2020-му будуть нові покращення: це і реконструкція Театрального, і енергомодернізація низки закладів, і рекультивація полігону в Брищі, про нові 5 майданчиків з поліуретановим покриттям, 35 нових світлофорів і 35 нових тролейбусів... Про електронний квиток як «один із кращих досвідів у містах України»...
Микола Яручик (позафракційний), щоправда, на цю частину сесії вже не прийшов і жваво тим часом постив у ФБ «відосик», як він везе мольберти у бібліотеку на своєму окрузі. Артема Запотоцького вже теж не було.
- Я дуже вдячний вам! Як ви ту всю шелуху отбрасиваєтє сєгодня. Какіє вапроси начальніку міліциі ви задавалі! Как он плавал... – натхненно дякував за роботу Григорієві Пустовіту той же Микола Дендіберін.
- Ця подія, друзі, увійде в історію... – риторику Григорія Олександровича підхопив Ігор Ігорович і собі говорив про «революційні» і «тектонічні» зміни в Луцьку.
Фінал: 24 – за, 1 – утримався, 5 – не голосували. Так оцінили роботу луцької влади обранці, а як її оцінюють люди, побачимо десь у жовтні.
* * *
Із закутків сесійної зали мовчазно за цим всім спостерігали хлопці з муніципальної варти. Їх виставили у дверях захищати громадський спокій.
Їм ледве за 20-ть. Весь день на ногах. Весь день стежили за партійними битвами і депутатськими розборками. Але, здалося мені, не сумували.
З жовтня – можна брати в списки тиснути кнопки))
Текст і фото: Олена ЛІВІЦЬКА