Прямий ефір «Луцького радіо»

Луцьк читає: книжкові уподобання батьків команди «Фронтери»

Луцьк читає: книжкові уподобання батьків команди «Фронтери»
Кураторка програми фестивалю «Фронтера» Анна Луцюк із батьком Ярославом

 

Уже 4–6 жовтня у Луцьку відбудеться ІІ Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». За словами організаторів, «Фронтера» – це не лише три осінні дні, а платформа для згуртування людей, яким не байдуже до книг. Саме тому планується низка дофестивальних подій, а також інформаційний проект «Луцьк_читає». Відтепер щопонеділка на інтернет-ресурсі «Перший» ви можете дізнатися, що читають люди, які ходять з вами одними вулицями, та, можливо, обрати якусь книгу і для себе.

Сьогодні, 8 липня, в Україні відзначають День родини, тож ми вирішили розповісти вам про доволі неординарних людей, які зазвичай лишаються поза кадром. Це батьки команди проекту «Фронтера».

Звичайно, більшість із них – люди не публічні і розповідати про себе часом соромляться, але саме вони точно знають відповідь на запитання, як прищепити своїм дітям звичку читати. Ба більше, вони вже й самі не раді, що привчили, бо ці діти весь свій вільний час віддають не їм, а підготовці фестивалю.

Батьки кураторки програми фестивалю «Фронтера» Анни Луцюк Світлана та Ярослав розповідають, що люблять читати в основному класику, але з задоволенням беруть до рук і книги сучасних авторів.

Ярослав та Світлана Луцюки

Світлана Луцюк: «Я в дитинстві часто хворіла. Напевно, це і спонукало до читання. Книги брала в сільській бібліотеці, рідше купляли. Читала переважно казки і не тільки українські, а також вірші Наталі Забіли, Корнія Чуковського, інших авторів. А ще ридала над повістю «Рідні діти» Оксани Іваненко. Мій світогляд і особистість сформували книги «Мартін Іден» Джека Лондона, «Овод» Етелі Ліліан Войнич, «Джейн Ейр» Шарлоти Бронте, «Ті, що співають у терні» Колін Маккалоу. Деякі з них перечитувала по кілька разів. Пізніше відкрила для себе Володимира Висоцького, Дейла Карнегі, Валентина Пікуля. У вісімдесяті не всі могли придбати ці книги, але був журнал «Студенческий меридиан», завдяки якому знайомилася з багатьма цікавими іменами. Сьогодні настільною книгою є твори Григорія Сковороди. З сучасних українських авторів найбільш ціную і шаную Євгена Сверстюка, Ліну Костенко».

Ярослав Луцюк: «Я в дитинстві найбільше любив казки народів світу. Перечитав усю шкільну бібліотеку, бо тоді книжки були дефіцитом. Цікавився виданнями військової тематики, історичними (про Чигісхана, до прикладу). Зараз читаю про історію України, війну. Сподобалася книжка того хлопця, на презентацію якого мене привела Аня (Артем Чех «Точка нуль», – пояснює донька). Віршів ніколи не любив читати».

Батьки PR-менеджерки фестивалю «Фронтера» Анни Єкименко-Поліщук Наталія та Олександр розповідають про книгу, яку колись читали усією родиною, а саме «Пригоди Еміля з Льонеберґи» Астрід Лінгрен. Там дуже цікаво змальовано, як бачать світ діти і дорослі й наскільки неоднозначними можуть бути витівки хлопчиська, адже врешті він матиме дуже великі досягнення.

Наталія та Олександр Єкименки

Оскільки Олександр Єкименко був військовим, то, йдучи на польоти, просив не читати без нього наступного розділу, адже і йому було цікаво стежити за життям Еміля. До слова, у подружжя доволі схожі літературні смаки. Наприклад обоє назвали книгу «Діти Арбату» Анатолія Рибакова та усі книги Василя Яна.

«Я дуже любив фантастику, перечитав усе, що колись було. Звісно, обожнював Олександра Беляєва з його «Людиною Амфібією». Мав зібрання творів Рея Бредбері. З нових авторів подобається Ден Браун», – розповідає Олександр Єкименко. Також чоловік поділився історією про те, як у школі на уроках отримував зауваження за те, що читав художню літературу. Зокрема Вальтера Скотта, адже тоді захоплювався лицарями.

«Я, коли була вагітна Анею, то якраз закінчувала університет, а оскільки навчалася на педагога, то треба було складати іспит з дитячої літератури. А тому читала стоси. Люблю книги на історичну тематику. Дуже подобався Михайло Старицький з його «Богданом Хмельницьким», а також романи Генрика Сінкевича. Напевне, найбільше запам’ятався «Потоп»», – додає Наталія Єкименко.

Батьки менеджера техвідділу фестивалю Андрія Роговського Лариса та Віталій теж люблять читати.  

Лариса та Віталій Роговські

​«Мені завжди імпонували книги, де розповідалося про сильних духом людей, здатних протистояти підлості і злу. В дитинстві – це казки «Попелюшка» і «Стійкий олов’яний солдатик», повість Олександра Волкова «Чарівник Смарагдового міста». Пізніше твори Юрія Збанацького «Між добрими людьми» і «Малиновий дзвін». Ніжним дотиком до найпотаємніших струн душі стали новели Петра Маха зі збірочки «Поклін Джоконді», яку приніс наш вчитель Віктор Вербич», – розповідає Лариса Роговська. За її словами, завдяки Віктору Олексійовичу вона відкрила поезію збірок «Над берегами вічної ріки» Ліни Костенко та «Лебеді материнства» Василя Симоненка, прозу Олеся Гончара та Григора Тютюнника. «Мені поталанило, адже на філологічному факультеті нас навчав Олександр Рисак, завдяки якому відбулося пізнання глибинної філософії драматичних поем Лесі Українки. Із сучасних авторів мені імпонує творчість Мирослава Дочинця.

Тато Андрія Віталій Роговський розповідає, що у бібліотеці був частим гостем. Так, навіть знав, де яка книжка стоїть і як правильно розставити томики на полицях. Найбільше любив читати історії про військових. «В моїй юності усі хлопчаки таке читали», – з усмішкою додав Віталій.

Директорка фестивалю Елла Яцута про читання у своїй родині любить розповідати чи не найбільше. Її батьки Віта і Олег навперебій повторюють, що «все від бабусі». Надія Михайлівна  завела в родині звичку тримати книжку біля ліжка і не лягати спати, поки не прочитаєш хоч десять сторінок.

Родина Елли Яцути

«Скільки себе пам’ятаю, у нас була велика бібліотека. Мені найбільше подобалися історичні романи та детективи, перечитала практично всі тексти Агати Крісті, Артура Конан Дойля, Олександра Дюма, Жорж Санд», – розповіла Надія Михайлівна.

«Оскільки в Дубровиці (містечко Рівненської області) не було книгарні, ми щокварталу чекали на новий каталог «Клубу сімейного дозвілля». Коли він приходив, кожен із нас обирав, що кому до вподоби, а мама і Елла замовляли. Це був цілий сімейний ритуал. Мене з дитинства привчали, що не можна шкодувати грошей на книги. З цим твердженням я і виховала Еллу», – додала Віта Яцута.

Мама координаторки дитячої програми фестивалю Іванки Антонюк Світлана розповідає: «Книга для нашої родини – це і порадник,  і помічник, і цікаво та корисно проведений вільний час. Я і як вчитель літератури, і просто людина, яка любить читати, стежу за новинками і полюбляю перечитати класику. Зараз узялась за роман американської письменниці Гаспер Лі «Вбити пересмішника»,  а на черзі ще половина списку «прочитати за канкули».

Родина Іванки Антонюк

***

Якщо і ви багато читаєте та хочете стати героєм рубрики, пишіть «Першому» або на сторінку фестивалю «Фронтера» у Фейсбуці.

Читайте хорошу літературу разом з нами!

Довідково: ІІ Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться у Луцьку 4–6 жовтня. Організатори: Мистецьке об'єднання «стендаЛь», Департамент культури Луцької міської ради, громадський діяч Роман Бондарук.

 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Як ковельчани гуляли на День міста
Наступна новина Хроніка пригод Луцька і Волині. Понеділок, 8 липня. ФОТО
Останні новини
Схожі новини